Росія ув’язнила 38 людей з Херсонщини за побутову допомогу батальйону
Зображення: Суспільне Херсон
Окупанти ув’язнили щонайменше 38 українців, звинувачуючи їх в участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана. За даними Кримської правозахисної групи, російське слідство трактує приготування їжі, заготівлю дров та перевезення продуктів як «участь у незаконному збройному формуванні».
Як повідомили 12 жовтня на сайті Кримської правозахисної групи (КПГ), терміни ув’язнення у таких «справах» зросли від 4 до 20 років. Правозахисниця Ольга Скрипник підкреслила, що позбавлення волі цивільних осіб на окупованих територіях за участь у батальйоні є порушенням міжнародного гуманітарного права та частиною цілеспрямованої політики РФ. Це переслідування спрямоване проти нелояльного населення.
Скрипник додала, що наразі відсутні ефективні механізми звільнення та повернення до України цивільних осіб з російського полону, включно з тими, хто був незаконно затриманий за подібними звинуваченнями. За даними КПГ, «обвинувачення в участі у Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана» стало однією з поширених підстав для кримінального переслідування жителів окупованого Криму та південної Херсонщини. Кількість таких справ до 2025–2026 років значно зросла, як і терміни позбавлення волі.
У більшості цих справ відсутні докази того, що обвинувачений тримав зброю. Натомість фабула звинувачення будується на побутових діях, як-от приготування їжі, рубання дров, перевезення картоплі чи будівельних матеріалів. Батальйон імені Номана Челебіджіхана, добровольче кримськотатарське формування, виник на початку 2016 року під час «громадянської блокади» адміністративної межі з окупованим Кримом.
1 червня 2022 року Верховний суд РФ визнав батальйон «терористичною організацією», а 21 липня того ж року ФСБ додала його до офіційного списку терористичних формувань. Це рішення, за даними КПГ, відкрило шлях до масового переслідування: будь-який контакт із табором на Чонгарі, навіть шестирічної давнини, стає підставою для обвинувачення за статтею 208 Кримінального кодексу РФ. Офіційна версія слідства вказує, що підставою для кримінальної відповідальності є неявка людини до російських силових структур та незаявлення про «припинення участі» у формуванні.
Правозахисники зазначають, що фабрикації справ часто передує незаконне викрадення без пред’явлення підозри чи ордера. Так, мешканця Каланчака Рустема Османова 15 квітня 2022 року затримали дванадцять озброєних російських військових. Затриманих утримують без процесуального статусу, застосовують фізичне насильство для отримання «зізнань». Османову погрожували вбивством родини. Журналіст Геннадій Осьмак повідомляв про катування струмом, холодом та обливанням водою.
Підозрюваних найчастіше утримують у слідчих ізоляторах окупованого Сімферополя, а «справи» розглядають підконтрольні Росії суди, «Київський районний суд Сімферополя», «Ленінський», «Чорноморський», «Кіровський», «Генічеський» районні суди. У вироках регулярно посилаються на телевізійні сюжети та інтернет-публікації як на «докази», а також на показання колишніх учасників формування. Захист систематично заявляє про викрадення та катування, але суди відмовляються це враховувати.
У КПГ наголошують, що слідство прирівнює побутову допомогу та журналістську роботу до «функціональних обов’язків щодо забезпечення діяльності незаконного збройного формування». Це дозволяє інкримінувати участь будь-кому, хто перебував поруч із табором на Чонгарі чи писав про нього. У 2019 році Едема Кадирова засудили до чотирьох років позбавлення волі, коли батальйон ще не мав статусу «терористичної організації». Перелом, за словами правозахисників, стався у 2022 році після визнання батальйону «терористичним».
Таке переслідування жителів Херсонщини та Криму створює постійну загрозу для цивільних осіб, які могли будь-яким чином контактувати з батальйоном до його заборони, навіть через звичайні побутові дії.
ДБР оголосило підозри колишнім високопосадовцям СБУ в Криму Дмитру Василькову та Роману Філіпенку за державну зраду та сприяння окупації Херсонщини.
Російський послушник Сергій Іванов, який фінансував монастир грошима з війни, загинув на лівобережжі Херсонщини 23 вересня 2026 року.
Внаслідок російських обстрілів 36 населених пунктів Херсонщини 8 жовтня поранення отримали п’ятеро людей, пошкоджено будинки та автомобілі.
За матеріалами: Суспільне Херсон
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 жовтня 2026
