Злочевський досі потрошить Україну
Мільярд гривень, стратегічне родовище і «зниклі» обмеження у спецдозволі: СБУ зацікавилася можливим рейдерством на користь компанії, пов’язаної зі Злочевським.
Іноді для того, щоб держава втратила мільярд гривень, не потрібно складних схем чи багаторічних махінацій. Достатньо, щоб із документа «випадково» зникло кілька важливих цифр.
Саме така історія розгортається навколо Стинавського нафтогазового родовища на Львівщині. Особливого цинізму подіям додає те, що це відбувається під час війни, коли Україна акумулює кожен додатковий ресурс для оборони та готується до надзвичайно складної зими.
У центрі сюжету — стратегічні поклади вуглеводнів, структура, пов’язана з екс-міністром часів Януковича Миколою Злочевським, і кроки державних органів, що викликають дедалі більше запитань.
Майже три десятиліття видобуток на цій площі здійснювала Бориславська нафтова компанія. У серпні цього року РНБО запровадила проти неї санкції, а у вересні відповідний спецдозвіл було анульовано.
Щоб розуміти масштаб: до зупинення роботи промисел щодня давав близько 43 тонн нафти та 68 тисяч кубометрів газу, а скарбниці різних рівнів отримували понад 1,5 млн гривень щоденних податкових надходжень.
Здавалося б, подальший алгоритм очевидний: відкритий аукціон, новий інвестор, відновлення видобутку та бюджетних виплат. Але тут починається найцікавіше.
На частину ресурсів Стинавської ділянки претендує ТОВ «Парі Нафтогаз», яке пов’язують із колишнім очільником Мінприроди.
Ця фірма вже володіє ліцензією на сусіднє Семигинівське родовище. На поверхні їхні площі частково накладаються. Проте є принципова деталь, яка змінює все: Стинавське — це поклади на глибині 2800–3600 метрів, тоді як Семигинівське залягає на рівні 3605–4540 метрів. Тобто йдеться про принципово різні горизонти.
І ось тут варто звернути увагу на один нюанс.
У 2022 році під час переоформлення Держгеонадрами спецдозволу компанії «Парі Нафтогаз» із нього чомусь зникли обмеження щодо глибини користування надрами.
Саме відсутність цих застережень згодом стала підставою для відмови державній «Укрнафті» у виставленні Стинавської площі на відкриті торги.
Вдумайтеся: один «зниклий» запис у документах потенційно відкриває приватній структурі шлях до запасів стратегічного об'єкта без конкурентної боротьби.
Причому існує протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №4167 від 23 листопада 2017 року, який чітко встановлює глибинні межі Семигинівського родовища (і саме на нього є посилання у спецдозволі). Попри це, зараз може готуватися новий документ ДКЗ, який дозволить «Парі Нафтогаз» розширити рамки користування надрами та фактично отримати доступ до ресурсів суміжної ділянки.
Тобто, замість прозорого аукціону держава ризикує опинитися в ситуації, коли стратегічний ресурс перейде під контроль приватної фірми завдяки рішенням самих чиновників.
І головне питання тут виникає навіть не до підприємців, а до посадовців, які ухвалюють подібні вердикти: чиї інтереси вони захищають — країни чи окремого бізнесу?
Схоже, ці сумніви з'явилися не лише у журналістів.
Зазначеним прецедентом уже зацікавилася Служба безпеки України, яка вбачає ризик завдання збитків на суму понад один мільярд гривень. Більше того, СБУ звернулася до Держгеонад та Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) щодо недопущення кроків, які можуть зашкодити державним інтересам, а також закликала Міністерство економіки та довкілля створити спеціальну комісію і провести службову перевірку.
Залишається розраховувати, що ця історія не закінчиться черговими формальними відписками й перекладанням відповідальності між відомствами, а всі ухвалені чи заплановані рішення отримають належну правову оцінку.
Адже коли країна воює за своє існування, а кожна гривня та кожен кубометр українського газу мають стратегічне значення, втрата державних ресурсів через можливі маніпуляції з документами — це вже питання безпеки.
Борис Кушнірук, сторінка автора у фейсбук
Фото з відкритих джерел
«Аргумент»
На цю тему:
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 жовтня 2026
