Продавців попереджають про нову хвилю банківського шахрайства
Інтернет значно спростив купівлю та продаж товарів. За кілька хвилин можна створити оголошення, знайти покупця та домовитися про доставку. Водночас онлайн-торгівля залишається одним із напрямів, яким активно користуються шахраї. Особливо небезпечними є схеми, у яких зловмисники спочатку виступають у ролі звичайного покупця, а потім залучають нібито працівника банку.
Після отримання реквізитів картки продавцю телефонує вже інша людина. Вона представляється працівником банку, служби безпеки фінансової установи або платіжного сервісу. Зловмисник може повідомити, що для зарахування коштів необхідно «підтвердити платіж», «активувати картку», пройти «верифікацію» або виконати певну операцію в мобільному банкінгу.
Насправді мета такої розмови — отримати конфіденційні дані, за допомогою яких можна отримати доступ до рахунку. Після цього з картки можуть бути списані доступні кошти.
Керівник 9-го відділу УПК у Києві майор поліції Ігор Чепур зазначає, що шахраї часто використовують психологічний тиск. Спочатку вони встановлюють довіру під час звичайної розмови про товар, а потім створюють ситуацію, у якій людина нібито повинна терміново виконати певну банківську операцію.
За його словами, саме в цей момент продавцю необхідно зупинитися та не передавати жодної секретної інформації.
Для отримання звичайного переказу на банківську картку не потрібні PIN-код, CVV-код, пароль від онлайн-банкінгу чи одноразовий код із SMS або push-повідомлення. Так само покупцеві не потрібно встановлювати на телефон продавця сторонні програми або отримувати від нього віддалений доступ до пристрою.
Окрему небезпеку становлять фішингові посилання. Шахраї можуть надсилати їх під виглядом сторінки для отримання оплати, оформлення доставки або підтвердження платежу. Такий сайт може бути візуально схожим на сторінку банку чи поштового оператора, однак його справжня мета — викрадення платіжної інформації.
Є й інша важлива ознака шахрайства — поспіх. Якщо співрозмовник лякає блокуванням рахунку, вимагає негайно назвати код, перейти за посиланням або виконати операцію в застосунку, розмову краще припинити.
Безпечний алгоритм простий: якщо телефонує нібито працівник банку, потрібно завершити розмову та самостійно зателефонувати до фінансової установи за офіційним номером. Перед відправленням товару слід перевірити фактичне надходження коштів на рахунок. Не можна покладатися лише на SMS, скриншот квитанції або повідомлення покупця.
У разі підозри на шахрайство необхідно якнайшвидше звернутися до банку та правоохоронців.
Однак захист у цифровому середовищі стосується не лише грошей і банківських карток. Важливо також уміти розпізнавати небезпечний інформаційний контент.
Сьогодні інформаційна війна відбувається паралельно з бойовими діями. Через соціальні мережі, месенджери, сайти та інші цифрові платформи можуть поширюватися дезінформація, пропаганда, фейкові повідомлення, шахрайські ресурси, фішингові посилання та маніпулятивні матеріали.
Одним із проєктів, спрямованих на підвищення цифрової грамотності та протидію небезпечному контенту, є БРАМА.
Назва ініціативи символізує захист інформаційного простору. Її завдання полягає не лише у реагуванні на небезпечні ресурси, а й у тому, щоб допомогти користувачам формувати навички безпечної поведінки в Інтернеті.
Оперуповноважена 9-го відділу УПК у Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва наголошує, що інформаційна безпека залежить не тільки від роботи державних установ, а й від щоденних рішень самих користувачів.
«У цифровому просторі кожна людина може стати як об’єктом інформаційного впливу, так і учасником протидії йому. Важливо не поширювати неперевірену інформацію, критично оцінювати отримані повідомлення та не ігнорувати підозрілий контент», — зазначає вона.
Долучення до цифрової безпеки не потребує спеціального обладнання. Користувач може звертати увагу на підозрілі матеріали, повідомляти про небезпечний контент через доступні офіційні канали, користуватися механізмами скарг цифрових платформ та підвищувати власну медіаграмотність.
Важливо також пояснювати правила кібербезпеки близьким. Особливо це стосується дітей, людей старшого віку та тих, хто нечасто користується онлайн-банкінгом.
За наведеними організаторами проєкту даними, учасники БРАМИ вже направили понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту було заблоковано спільнотою.
Водночас цифрова безпека починається з простих щоденних правил: перевіряти сумнівну інформацію, не відкривати підозрілі посилання, використовувати складні та унікальні паролі, вмикати двофакторну автентифікацію та не передавати стороннім персональні, банківські й авторизаційні дані.
Найважливіше правило під час онлайн-продажів також залишається простим: покупцеві потрібен товар, але йому не потрібні ваші секретні банківські дані. Якщо співрозмовник намагається отримати PIN-код, CVV, пароль або одноразовий код підтвердження, це серйозний сигнал небезпеки.
Цифрова грамотність — це не лише вміння користуватися смартфоном чи банківським застосунком. Це здатність розпізнавати обман, перевіряти інформацію та вчасно зупинятися перед дією, яка може призвести до втрати грошей або персональних даних.
Пам’ятайте: ваша безпека починається з вашої уважності. Не поспішайте, перевіряйте інформацію та не передавайте стороннім секретні коди й паролі.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 жовтня 2026
