Південна Корея підсанкційними танкерами постачає пальне до РФ, – The Guardian
Пальне транспортується з Південної Кореї до Росії танкерами, що перебувають під санкціями, оскільки Москва намагається знайти джерела постачання на тлі війни в Україні; за словами експерта, такий крок «підриває» публічну підтримку Києва з боку Сеула.
Аналіз портових записів і даних відстеження суден, проведений виданням The Guardian, показав, що в липні та серпні понад 176 000 тонн пального (переважно дизельного) було завантажено в кількох південнокорейських портах на сім танкерів, які здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу.
Три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС, а одне отримало вантаж шляхом перевалки з судна на судно у водах Південної Кореї — цей метод дозволяє приховати походження вантажу та уникнути заходу суден у портові термінали.
«Шокує той факт, що танкери, які перебувають під санкціями ЄС, завантажували пальне в південнокорейських портах і перевозили його до Росії», — зазначив Айзек Леві, аналітик фінського аналітичного центру CREA (Центр досліджень енергетики та чистого повітря). «Це підриває санкційний режим і підтримку України з боку Південної Кореї».
Сеул надав Україні гуманітарну допомогу та нелетальне військове спорядження, зокрема шоломи, бронежилети й техніку для розмінування, а у 2023 році пообіцяв виділити 2,3 мільярда доларів підтримки (переважно у вигляді позик).
Однак Південна Корея тривалий час намагалася поєднувати підтримку України з прагненням покращити відносини з Росією. Протягом усієї війни Сеул відмовлявся від прямих постачань зброї Україні, дотримуючись своєї політики не надавати летальну зброю країнам, що перебувають у стані війни. Москва висловлювала зацікавленість у відновленні відносин із Південною Кореєю, зокрема торговельних зв’язків.
Хоча в торгівлі пальним задіяні судна, що перебувають під санкціями деяких західних партнерів Сеула, це, схоже, не порушує законодавство Південної Кореї. Власні заходи Південної Кореї щодо Росії ґрунтуються переважно на експортному контролі таких товарів, як промислове обладнання, електроніка та транспортні засоби. Однак ці поставки можуть створити враження, що Сеул є «слабкою ланкою» у зусиллях Заходу, спрямованих на тиск на Росію, — особливо на тлі напруженості у відносинах із Києвом через передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених (подію, яка, за твердженням Сеула, мала залишитися таємницею).
Залишається незрозумілим, хто був власником або продавцем пального, оскільки в записах південнокорейських портів ця інформація відсутня.
Найбільше судно-перевізник — танкер «Layla», що перебуває під санкціями, — здійснило два рейси з південно-східного порту Ульсан до Владивостока (вийшовши в море 19 липня та 10 серпня) і перевезло загалом 57 000 тонн дизельного пального. Під час першого рейсу судно повідомило південнокорейській владі, що прямує до Владивостока, тоді як під час другого заявило про курс на японський порт Ніїгата.
Ще один танкер, що перебуває під санкціями — «Astoria» під російським прапором (на який також поширюються санкції Австралії), — 1 серпня завантажив майже 11 000 тонн пального в Ульсані. Судно вказало Японію як пункт призначення, але натомість вирушило до Владивостока.
Третій танкер, що потрапив під санкції, — «Chongchon» — не заходив у порт. На початку серпня на якірній стоянці поблизу південнокорейського порту Йосу він прийняв близько 26 000 тонн пального з танкера «Celeste I», на який санкції не поширюються, після чого попрямував до Владивостока, вказавши Сінгапур як пункт призначення.
Власники та оператори цих чотирьох танкерів не відповіли на запити про коментарі.
Можливості Росії з переробки нафти суттєво постраждали внаслідок ударів українських безпілотників. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні обсяги переробки нафти на російських заводах впали до найнижчого рівня за понад 20 років, а виробництво дизельного пального скоротилося майже на 30% порівняно з минулим роком.
Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України заявляє, що Москва змушена імпортувати нафтопродукти для забезпечення потреб «російської воєнної машини».
Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, серед покупців були «Роснефть» — контрольована державою російська нафтова компанія, що перебуває під санкціями Великої Британії, США, ЄС та Австралії, — а також російська нафтова група NNK. Власник останньої, Едуард Худайнатов, та одна з її компаній, «NNK-Oil», також перебувають під санкціями Великої Британії.
У серпні Росія імпортувала морським шляхом 368 000 тонн нафтопродуктів. Це більш ніж у сім разів перевищує показник попереднього місяця і є найвищим місячним обсягом з початку повномасштабного вторгнення в Україну (за даними Kpler, проаналізованими організацією CREA). На частку Південної Кореї припало 112 000 тонн (або 31%) від цього обсягу; за цим показником вона поступилася лише Індії. Обсяги відвантажень у південнокорейських портах почали стрімко зростати в липні — саме тоді, коли президент країни Лі Дже Мьон пообіцяв виділити 100 мільйонів доларів на відбудову України під час саміту НАТО в Туреччині.
Згідно з опитуванням торговельної асоціації, проведеним у 2025 році, майже 80% південнокорейських компаній, які припинили експорт до Росії після початку війни, виявили готовність відновити торговельні відносини.
У березні, коли через війну з Іраном було перекрито Ормузьку протоку, Південна Корея обмежила експорт певних видів пального та імпортувала російську нафту (нафту-сировину для нафтохімії — нафту) на підставі дозволу США, що виводить ці операції з-під дії санкцій.
1 жовтня Велика Британія тимчасово вивела чинні газові контракти Південної Кореї з-під дії заборони на надання морських послуг для російського ЗПГ (скрапленого природного газу), яка набуває чинності в січні 2027 року.
У відповідь на запит Міністерство закордонних справ Південної Кореї не надало коментарів щодо згаданих поставок чи танкерів, які перебувають під санкціями. У своїй заяві відомство зазначило, що як «відповідальний член міжнародної спільноти уряд підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні та її мирне відновлення, і бере в них активну участь».
Також повідомлялося про розширення експортного контролю щодо Росії відповідно до Закону про зовнішню торгівлю: обмеження поширили не лише на товари стратегічного призначення, а й на 1402 найменування товарів нестратегічного характеру, які можуть бути використані у військових цілях; при цьому уряд забезпечує «суворе дотримання» цих заходів.
«Уряд продовжує відстежувати виконання заходів експортного контролю щодо Росії та, за необхідності, вживає відповідних дій згідно із чинним законодавством і нормативними актами», — заявили в міністерстві.
Міністерство закордонних справ Великої Британії не відповіло на запитання щодо використання південнокорейських портів танкерами, які перебувають під британськими санкціями, а також не повідомило, чи порушувалося це питання в діалозі із Сеулом.
Представник відомства зазначив: «Велика Британія залишається відданою справі ефективного контролю за дотриманням санкцій та співпраці з міжнародними партнерами задля посилення економічного тиску на Росію і скорочення доходів, що фінансують її незаконну війну проти України».
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 жовтня 2026
