Чотири факультети й лише кілька місяців роботи: як у Житомирі в 1917 році створили університет
Ще до появи навчального закладу, з якого виріс сучасний Житомирський державний університет імені Івана Франка, у місті вже намагалися створити власну вищу школу. У 1917 році запрацював Волинський народний університет: у ньому діяли філологічний, соціально-економічний, правничий і медичний факультети, викладали відомі житомирські науковці. Але цей амбітний освітній проєкт проіснував лише до весни 1918 року.
У ювілейному виданні Житомирського державного університету імені Івана Франка, де історію закладу викладають із посиланням на працю краєзнавців Миколи Костриці та Руслана Кондратюка, Волинський народний університет називають першою спробою відкрити у Житомирі вищий навчальний заклад.
І навіть тут історія залишила дослідникам невелику загадку: у різних джерелах фігурують різні дати початку роботи університету.
В історії кафедри української та зарубіжної літератур ЖДУ зазначено, що Волинський народний університет розгорнув освітню діяльність 17 вересня 1917 року на матеріально-технічній базі Першої чоловічої гімназії.
Натомість у ювілейному виданні університету, яке посилається на краєзнавчу працю Миколи Костриці та Руслана Кондратюка, першою спробою відкрити вищий навчальний заклад у Житомирі названо 3 жовтня 1917 року.
Саме тому історію Волинського народного університету коректніше прив’язувати не до одного конкретного дня, а до осені 1917 року.
З Першою чоловічою гімназією пов’язана ціла сторінка освітньої історії міста. Житомир Онлайн раніше розповідав, як у XIX столітті для неї збудували великий кам’яний комплекс на Великій Бердичівській. Сьогодні це головний корпус ЖДУ імені Івана Франка.
Волинський народний університет не був лише невеликими педагогічними курсами. За краєзнавчими відомостями, у ньому діяли одразу чотири напрями: філологічний, соціально-економічний, правничий та медичний факультети.
Борис Дубман у матеріалі про стару забудову міста вказував, що з вересня 1917-го до весни 1918 року університет містився у будинку Житомирської публічної бібліотеки — споруді 1897 року на тодішній Пушкінській, 36. Історію цієї будівлі та Волинського народного університету Житомир Онлайн уже згадував у прогулянці старим Житомиром.
Нині це будинок обласної бібліотеки для дітей та юнацтва на вулиці Університетській, 36.
Таким чином, історичні джерела зберегли одразу дві важливі локації раннього університету: ЖДУ пов’язує початок його освітньої роботи з матеріальною базою Першої чоловічої гімназії, а житомирська краєзнавча традиція — з будинком Публічної бібліотеки.
Серед викладачів університету називають двох добре відомих у тогочасному Житомирі істориків — Ореста Фотинського та Миколу Лятошинського.
Орест Фотинський був істориком, археологом і одним із найактивніших дослідників минулого Волині. Він займався музейною та архівною справою, був серед засновників Товариства дослідників Волині. У 1917–1918 роках Фотинський викладав у Волинському народному університеті історію України.
Микола Леонтійович Лятошинський був педагогом та істориком, працював у навчальних закладах Житомира і займався громадсько-освітньою діяльністю. Сьогодні його прізвище значно частіше згадують через сина — майбутнього видатного українського композитора Бориса Лятошинського.
Тобто викладацьке середовище першої житомирської спроби створити університет формувалося не випадковими лекторами, а людьми, які вже були помітними постатями в науковому й освітньому житті Волині.
Волинський народний університет мав свій друкований орган — «Волынские народные известия».
Саме матеріали цього часопису згодом стали одним із джерел для вивчення історії закладу. Дослідники Сергій Міщук та О. М. Рибачок присвятили йому окрему наукову працю — «Історія Волинського народного університету в Житомирі на сторінках часопису “Волынские народные известия” (1917–1918)».
Для Житомира 1917 року поява закладу з кількома факультетами, власними викладачами та друкованим органом була серйозною спробою сформувати у місті повноцінне середовище вищої освіти.
Волинський народний університет не пережив революційну добу. Навесні 1918 року він припинив існування.
Дослідники пов’язують припинення роботи з початком воєнних дій та загальною нестабільністю. Тодішня геополітична ситуація не сприяла нормальній роботі освітніх установ, а самої громадської ініціативи було недостатньо, щоб утримувати настільки масштабний навчальний заклад.
Житомир у ті роки жив у постійно мінливих політичних умовах. Для наступної спроби створити в місті вищий навчальний заклад проблемами стали також нестача коштів, матеріально-технічної бази та швидка зміна влади.
Але від самої ідеї вищої школи місто вже не відмовилося.
Волинська губернська управа та шкільна рада домагалися відкриття у Житомирі учительського інституту. У 1918 році обговорювали й можливість перенесення сюди Кишинівського учительського інституту.
Зрештою 16 жовтня 1919 року у Житомирі відкрився навчальний заклад, від якого сучасний ЖДУ імені Івана Франка веде свою історію. У ювілейному виданні університету його прямо називають наступником Волинського народного університету.
Тож історія вищої освіти Житомира фактично почалася не з одного урочистого відкриття. Спершу була коротка, але дуже амбітна спроба 1917 року — чотири факультети, відомі викладачі, власне видання і бажання міста мати свій університет у час, коли навколо буквально змінювалася держава.
Більше історій про старий Житомир читайте у Telegram, Facebook та Viber.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 жовтня 2026
