Гроші за SMS-посиланням: Верховний Суд пояснив, коли не можна повернути те, що вкрали шахраї
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув справу щодо позову клієнтки до "ПриватБанку" про повернення вкрадених коштів та скасування нарахованих відсотків. Як повідомляється в матеріалах справи №127/33187/2, історія розпочалася у березні 2022 року, коли позивачка отримала текстове повідомлення про нібито нарахування грошової допомоги у розмірі 6 500 гривень.
Шахраї надіслали жінці посилання на сайт, де пропонувалося оформити виплату. Перейшовши за ним, жінка потрапила на підроблений ресурс, який копіював інтерфейс Приват24. Там вона ввела свій пароль від облікового запису.
Після введення пароля зловмисники миттєво авторизувалися у персональному кабінеті клієнтки. Вони отримали повні реквізити її карток – номер, термін дії та коди безпеки, після чого провели кілька транзакцій на загальну суму понад 43 тисячі гривень через платіжні сервіси сторонніх банків.
Позивачка зазначала, що таких транзакцій вона не ініціювала та дозволу на їх проведення не надавала, – зазначає суд.
Того ж дня жінка звернулася до гарячої лінії "ПриватБанку" та повідомила про несанкціоноване списання. Проте службове розслідування фінансової установи встановило, що списання стало можливим виключно через розголошення клієнткою конфіденційних даних на фішинговому сайті. Крім того, під час виконання платежів використовувалася технологія посиленої автентифікації 3D Secure.
Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати оскаржувані транзакції нечинними, відновити залишок на картках та скасувати нараховану пеню і штрафи. Втім, Вінницький міський суд та апеляційна інстанція в позові відмовили, поклавши ризик збитків на саму користувачку.
Судді Верховного Суду підтвердили законність рішень попередніх інстанцій та зазначили, що за загальним правилом банк дійсно зобов'язаний негайно повернути безпідставно списані кошти відповідно до Цивільного кодексу України.
Але ж тут є підстава застосувати норми закону про платіжні послуги. Він чітко розмежовує відповідальність банку та клієнта. Користувач не відповідає за несанкціоновані операції лише доти, доки немає доказів, що його власні дії чи бездіяльність призвели до втрати або розголошення персональних даних, паролів чи ПІН-коду.
Якщо ж у справі безспірно доведено, що клієнт сам передав конфіденційні дані третім особам – зокрема ввів їх на фішинговому ресурсі – ризик втрати грошей покладається безпосередньо на власника рахунку.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки на позивачку покладено понесення ризику збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами, – ухвалив рішення суддя.
Нагадаємо, Верховна Рада 16 вересня ухвалила закон, який посилює кримінальну відповідальність за діяльність шахрайських "кол-центрів" та інших організованих схем. У Кримінальному кодексі з'являться нові статті за створення, керівництво та участь в електронно-комунікаційних шахрайських організаціях.
Організаторам схем загрожуватиме 7 – 12 років ув'язнення, а працівникам шахрайських офісів – від 5 до 10 років. Кримінальна відповідальність стосуватиметься, зокрема, незаконного отримання та використання персональних і банківських даних, якщо їх застосовують для заволодіння чужими коштами. Йдеться також про фішинг та фінансові піраміди.
Раніше влада пропонувала законодавчі зміни, щоб банки повертали громадянам гроші у випадку крадіжки з рахунків. Таким чином автори законопроєкту №15274 могли створити механізм захисту людей від банківського шахрайства.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 жовтня 2026
