"Ця зима стане ключовим етапом від початку вторгнення": інтерв'ю Скотта Лукаса про терор Росії, ППО та плани Кремля
Професор міжнародної політики Інституту Клінтона Університетського коледжу Дубліна Скотт Лукас в інтерв'ю 24 Каналу проаналізував суперечливі сигнали з Вашингтона щодо Росії та України, зокрема можливий розкол усередині команди Дональда Трампа та різні підходи до тиску на Кремль.
Він також оцінив, чому Москва може робити ставку на зимові удари по Україні замість масштабного наступу на землі, як на її розрахунки впливають економічні проблеми та обмежена мобілізація, а також що означає операція "Вівальді" для ситуації на фронті.
Розпочнемо з нових ідей у Білому домі щодо завершення війни Росії проти України. Представник Трампа Джон Колліс просуває план, згідно з яким Росія звільнить політичних в'язнів в обмін на послаблення санкцій США. Дмитро Пєсков уже заявив, що це неправда, бо, цитую, "у Росії немає політичних в'язнів". Тож яка ваша думка щодо цієї ідеї? Чи може вона отримати більше схвалення в найближчому оточенні Трампа?
Я думаю, що це дуже дивна історія. США щойно ухвалили законопроєкт про посилення санкцій проти Росії та 100% мита на головних клієнтів Росії, а тепер раптом може з'явитися думка про зняття санкцій заради звільнення політичних в'язнів. Це означає, що треба дивитися на розкол в адміністрації Трампа.
Є фракція навколо агенцій та відповідальних посадовців. Ми вже говорили про це, коли обговорювали Джона Реткліффа, директора ЦРУ, який їздив до Москви в серпні й через місцевих керівників розвідки передав Володимиру Путіну сигнал: тобі потрібно зупинити це вторгнення, тому що ти не перемагаєш.
У США є посадовці в розвідці, армії, Держдепартаменті та фінансових структурах, які вважають, що Україну слід захищати, а Росія має сісти за стіл переговорів і погодитися на припинення вогню на поточних лініях фронту. Але є й інша фракція, про яку ми давно знаємо.
Вона каже: пріоритет не в тому, що Росія зробила в Україні, не в захопленні територій, не в масових вбивствах і не у воєнних злочинах, а в тому, чи можна укласти економічну угоду або угоди з росіянами.
Інтерв'ю Скотта Лукаса про плани Росії та загрози для України: дивіться відео
Ключовою фігурою в цій другій логіці став девелопер Стів Віткофф, якого Кремль почав "обробляти" ще з весни 2025 року. Після того як у Кремлі склали психологічний портрет посадовців адміністрації Трампа, Віткоффа почали переконувати через головного фінансового радника Путіна Кирила Дмитрієва.
І це важливо: після зустрічі президента Зеленського з Дональдом Трампом в ООН та після контактів українців з американськими посадовцями на полях Генасамблеї Кремль відправив Дмитрієва на переговори з американцями минулої середи.
Хоч імен американських посадовців не називали, цілком імовірно, що Віткофф був серед них. І тут постає питання: кому спала на думку ідея про зняття санкцій в обмін на політичних в'язнів? Особливо з огляду на те, що в Кремлі говорять: "У нас немає політв'язнів".
Я підозрюю, що такі люди, як Віткофф або Джон Коул, головний емісар з питань переговорів щодо політв'язнів, просто закинули цю ідею.
Це нагадує ідею, яка з'явилася кілька тижнів тому, про те, що США могли б почати купувати калійні добрива у Білорусі, попри санкції через її близькість до дій Росії та вторгнення. На цей момент я не думаю, що ця пропозиція просунеться далі.
Фундаментальна проблема в тому, що фракція Віткоффа чи фракція Реткліффа – обидві з різних причин – прагнуть зустрічі високого рівня між Україною, Росією та США.
Йдеться про розмови щодо зустрічі Путіна, Зеленського та Трампа. Але доки Кремль не готовий до такої зустрічі, принаймні не готовий проводити її будь-де, крім Москви, справа не зрушить із місця. А це означає, що російському вторгненню не буде кінця.
Не буде припинення вогню на нинішній лінії фронту, але й не буде жодних економічних угод між США та Росією. Бо, якою б поганою не була адміністрація Трампа, початок економічних угод із росіянами до закінчення вторгнення виглядав би дуже і дуже погано, особливо для переважної більшості американців, які досі вірять у підтримку України в цій війні.
Давайте також висвітлимо ще одну історію про візит директора ЦРУ до Москви 31 серпня. За даними Frankfurter Allgemeine Zeitung, Реткліфф попередив Москву, що російська економіка може розвалитися, як це сталося з Радянським Союзом наприкінці Холодної війни, якщо війна триватиме. Як оцінити це економічне послання і чи може воно вплинути на розрахунки Путіна?
Невдовзі після місії Джона Реткліффа до Москви офіційні особи США дали про це знати ЗМІ. Публічно вони цього не говорили, але через медіа злили інформацію, що Реткліфф попередив про економічні наслідки вторгнення. Він також попередив, що Росія не досягає військового прориву.
Це все частина одного послання Путіну: вам справді варто зупинитися зараз. Вам справді варто зупинитися і розпочати справжні переговори.
Я думаю, це має певний ефект, особливо коли з'явилися наступні повідомлення від людей у Росії, від бізнес-еліт, які відчували: скільки років ми змарнували на це вторгнення в Україну і скільки ще часу втратимо через серйозні економічні проблеми, які має Росія?
Але чи змусить це Путіна зупинити вторгнення? Ось у чому проблема. Кремль розраховує, що їм просто потрібна ця зима, щоб зламати Україну. Просто потрібна ця зима, щоб зламати її авіаударами, вивести з ладу енергетичну інфраструктуру та іншу інфраструктуру, наприклад телекомунікації, а потім цивільні почнуть тиснути на уряд, щоб той зупинився.
Я думаю, що це припущення помилкове. І ми побачимо, що воно помилкове. Але через те, що вони так думають, їм можна говорити про стрімкий дефіцит бюджету, про те, що ВВП не зростає, про відносно високу інфляцію та високі відсоткові ставки, про стрімкі втрати на полі бою і про контрнаступи України.
Все це не зупинить їх від того, щоб пройти через цю зиму і далі, до весни 2027 року, намагаючись змусити Україну здатися, а не припинити вторгнення.
Росія посилила зимовий терор проти Києва, атакуючи енергетичну інфраструктуру, цивільні об'єкти та навчальні заклади новими реактивними безпілотниками, проти яких бракує специфічної зброї. Мешканці столиці перебувають у постійному страху, а ситуація перед зимою стає критичною. Чого очікувати найближчими місяцями та чи з'являться в України спеціальні дрони й інші ефективні заходи для протидії цим новим загрозам?
Передусім я думаю, що ви кращий свідок, ніж я, тому що ви перебуваєте в Києві й змушені через це проходити. Тому мої найкращі побажання вам і всім, хто змушений стикатися з цим терором.
Ви почали з головного: відбувся прогрес у технологіях російських безпілотників. Раніше ми говорили про Shahed, іранські дрони, але Росія попрацювала над цією конструкцією і технологіями, і вони розробили реактивні дрони, які значно швидші та потужніші.
Якщо раніше говорили про зграї дронів, які намагалися вразити ціль і часто повинні були кружляти над нею або зависати, то тепер достатньо лише одного дрона, який швидко влучає в ціль.
І це фундаментально важливо сказати відверто: деякі з цих дронів не влучають в енергетичну інфраструктуру. І вони точно не влучають у військові об'єкти. Національна академія наук не знаходиться поруч із жодним військовим об'єктом.
Немає жодної причини завдавати по ній ударів. Школа, по якій сьогодні вранці вдарили в Києві, також не знаходиться поблизу військових об'єктів. Отже, росіяни обирають цілі, тому що атакують українську культуру. Вони атакують самих українців.
Чи є заходи протидії цьому терору, так само як і атакам на енергетичну інфраструктуру? Думаю, якщо зібрати всі заяви уряду Зеленського та його партнерів, стає зрозуміло: вони знають, що треба поспішати, щоб отримати ефективнішу протиповітряну оборону. Якщо у ворога швидші та потужніші дрони, ви повинні мати кращі перехоплювачі. А ми знаємо, що вже є дефіцит перехоплювачів.
Отже, це гонка з часом. Я не думаю, що питання в тому, чи можна зупинити всі російські атаки, а в тому, наскільки їх можна обмежити і стримати. І я не можу дати вам точну відповідь на це, і не думаю, що хтось може. Усі розуміють, що ця зима, як на мене, буде, мабуть, найважливішим етапом від початку вторгнення.
Але я можу сказати інше: я бачив, як український народ проявляв стійкість під час величезних випробувань і атак, які тривають уже майже 5 років. Ми бачили часи масових убивств і масованих атак, але воля України не була зламана. Думаю, якщо ви переживете цю зиму, Росія вже зробить свій найкращий і останній постріл.
Тож завдання не лише в тому, щоб обмежити ці атаки й мінімізувати шкоду взимку, а й у тому, щоб показати Кремлю раз і назавжди: ви не можете перемогти. А навесні можна буде говорити про змістовні переговори, щоб нарешті досягти тривалого припинення вогню.
Зараз, чесно кажучи, здається, що у нас одностороннє припинення вогню. Схоже, Україна припинила завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах після того, як Дональд Трамп заявив, що попросив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність атак, і той погодився. Російські медіа звернули на це увагу, а останній зафіксований удар по російському НПЗ був 26 числа, коли Ільський НПЗ у Краснодарському краї загорівся. З того часу цілями нібито були лише дві нафтобази. Чи справді Україна погодилася на це одностороннє припинення вогню і що це дає Трампу?
Президент Зеленський сьогодні вранці повідомив, що вночі був уражений нафтопереробний завод у Саратовській області, на південний схід від Москви.
Я думаю, ви бачили, що під час Генасамблеї ООН минулого тижня в Нью-Йорку, поки тривали переговори за участю Трампа, Україна обмежила удари по НПЗ, бо було незрозуміло, як відреагує Трамп і наскільки погано все може скластися. А потім у цей період з'явилася та сама ініціатива: чи можна відновити переговори між Україною, США та Росією.
Коли стає зрозуміло, що Росія відкидає переговори, я думаю, ви бачите, як Україна повертається до атак на нафтопереробні заводи. Ви правильно це підмітили: хто може звинувачувати Україну в контратаках, коли Росія посилює свої удари, намагаючись змусити Київ капітулювати?
Іншими словами, Україна проводить калібрування як з погляду військової позиції, так і політич
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 жовтня 2026
