У Львові відійшов у вічність останній голова Галицького Братства вояків «Галичини» Зенон Врублевський
Символічно, що саме 1 жовтня, у День Покрови та День захисників і захисниць України, на 100-му році життя зупинилося серце Зенона Врублевського. Він був не просто свідком, а безпосереднім творцем вітчизняної історії — підпільником ОУН, вояком дивізії «Галичина», стрільцем УПА, політв’язнем радянських таборів і співзасновником та останнім очільником Галицького Братства вояків 1-ї Української дивізії «Українська Національна Армія».
Його долею стала сама історія України ХХ століття. Народившись у Львові 17 березня 1927 року в родині десятника Українських січових стрільців, хлопець зростав у атмосфері відданості рідній землі. Бачачи злочини комуністичного режиму та катівні НКВС у Львові, неповних у 17 років Зенон разом з рідним братом Юрієм таємно від батьків зголосився до дивізії «Галичина».
Після вишколу він пройшов пекло боїв під Бродами, служив особистим водієм полковника Армії УНР Івана Ремболовича, потрапив у полон та був вивезений до таборів Уралу. Проте незламний дух не дозволив йому коритися долі. У 1946 році Зенон Врублевський здійснив втечу, дістався Львова й одразу долучився до збройного підпілля ОУН.
Новий арешт 1947 року обернувся роками жорстоких репресій. Засуджений до 25 років ув’язнення, він пройшов крізь табори Свердловська, Караганди, Кемерова та Воркути, де брав участь у табірних повстаннях. Звільнившись у 1956 році, він ще чотири роки залишався позбавленим права повернутися на батьківщину. Лише у 1960 році Зенон Врублевський знову ступив на рідну львівську землю.
Він дожив до відновлення Незалежності України, за яку воював юнаком, та застав момент, коли нова генерація українців зі зброєю в руках знову постала проти тієї ж імперської загрози. Держава офіційно реабілітувала ветерана та визнала його борцем за незалежність лише у 2025 році, на 98-му році його життя.
Пам’ять про його чин живе в його власних напутніх словах до сучасників:
«Я тільки прошу оту молодь, щоб вони не тратили надії, щоб тримались за українське… Щоб у них була та віра, що ми свого доб’ємось. І хай хлопаки дають прикурить!»
Прощання з видатним воїном відбудеться у суботу, 3 жовтня. Чин похорону розпочнеться о 14:45 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. О 15:25 у центрі міста біля Ратуші пройде загальноміська церемонія прощання, після чого о 15:45 Героя поховають на полі №83 Личаківського цвинтаря.
Читайте також: Зв’язкова Романа Шухевича Марія Римик: пам’ять, що проростає крізь віки
- Останні
- Популярні
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Жовтень, 02
-
-
-
Новини по днях
3 жовтня 2026
