Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

До 50 років лисіє кожен другий чоловік: чому еволюція не усунула цей недолік

enovosty.com

До 50 років лисіє кожен другий чоловік: чому еволюція не усунула цей недолік

Помітне випадання волосся до 50 років починається приблизно у половини чоловіків, а згодом проблема стає ще поширенішою. Біологи пояснюють, що облисіння могло зберегтися через особливості гормональної системи, які дають переваги в молодості, але шкодять пізніше.

Про це пише біолог Скотт Треверс.

Чоловіче облисіння створює еволюційну загадку. Якби втрата волосся суттєво заважала виживанню чи продовженню роду, природний відбір мав би поступово зменшити поширеність пов’язаних із нею генів.

Проте схильність до облисіння продовжує передаватися між поколіннями. Це може означати, що для еволюції пізня втрата волосся не була достатньо серйозним недоліком.

Медична назва найпоширенішого виду чоловічого облисіння — андрогенна алопеція. Її розвиток пов’язаний із дигідротестостероном, або ДГТ, який утворюється в організмі з тестостерону.

У чоловіків із генетичною схильністю фолікули на маківці та скронях особливо чутливі до цього гормону. Під впливом ДГТ вони поступово зменшуються, а сам процес називають мініатюризацією.

Кожен наступний цикл росту дає коротше й тонше волосся. З часом фолікул уже не утворює повноцінної волосини, а виробляє лише ледь помітний пушок.

При цьому фолікули зазвичай не зникають остаточно. Вони залишаються у шкірі, але втрачають здатність вирощувати густе волосся, яке було в чоловіка раніше.

Особливість ДГТ полягає в його протилежному впливі на різні ділянки тіла. На голові гормон сприяє витонченню волосся, а на обличчі й тілі, навпаки, може робити його густішим.

Це явище отримало назву андрогенного парадокса. Волосяні фолікули реагують на той самий гормональний сигнал по-різному залежно від свого розташування.

Парадокс допомагає пояснити, чому природний відбір не усунув чоловіче облисіння. Андрогени відіграють значну роль у розвитку молодого організму та формуванні чоловічих ознак.

Вони беруть участь у рості м’язів, зниженні тембру голосу та появі рис, які могли допомагати молодим чоловікам у конкуренції за партнерку. Посилена дія цих гормонів могла збільшувати шанси залишити потомство.

Пов’язані з нею негативні наслідки, зокрема випадання волосся, зазвичай з’являлися значно пізніше. До цього часу чоловік уже міг передати відповідні гени наступному поколінню.

Такий механізм називають антагоністичною плейотропією. Один ген або комплекс генів здатний давати позитивний ефект на початку життя, але створювати проблеми в старшому віці.

Природний відбір сильніше реагує на ознаки, які впливають на виживання та розмноження в молодості. Недоліки, що виникають через десятиліття, мають для нього менше значення.

З цієї точки зору лисина не є окремою корисною пристосувальною ознакою. Вона могла зберегтися як пізній побічний ефект гормональних механізмів, корисних у молодому віці.

Саме облисіння майже не впливає на фізичне здоров’я. Воно безпосередньо не загрожує життю та не позбавляє чоловіка можливості мати дітей, тому природний відбір не мав вагомої причини його усувати.

Існує також версія про можливу соціальну роль лисини. Дослідники припускали, що відступаюча лінія волосся могла слугувати помітним сигналом віку та зрілості.

Лисого чоловіка могли сприймати як досвідченішого, соліднішого та менш небезпечного суперника. Така зовнішність могла показувати, що він уже минув найактивніший період молодіжної конкуренції.

Цю версію запропонували в дослідженні 1996 року, однак вона досі залишається гіпотезою. Переконливих доказів того, що облисіння закріпилося як спеціальний соціальний сигнал, науковці не отримали.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
2 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин