Традицію Панаїру греків України визнали культурною спадщиною (фото)

30.09.2026, 15:49 acmc.ua

Панаїр греків України внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Традиційне свято поєднує релігійні, громадські та сімейні звичаї й допомагає грецьким громадам зберігати культурну ідентичність.

Про це повідомило Міністерство культури України.

Панаїр – одне зі значущих свят для грецьких громад України. Його проводять у день святого покровителя громади або в іншу важливу для неї дату.

Назва «Панаїр» походить від давньогрецького слова «πανηγύρι», що означає «гуртом» або буквально «загальне зібрання».

Святкування має дві частини – церковну та світську. Після богослужіння представники громади збираються за спільним столом. Панаїр супроводжують музика, танці, ярмарки та інші традиційні практики.

Важливою частиною свята є спільне приготування та споживання традиційних страв. Таким чином, під час Панаїру передаються не лише кулінарні знання, а й інші елементи культури.

«Панаїр – це жива традиція, яка об’єднує покоління греків України, зберігає пам’ять, мову, звичаї та відчуття спільноти. Внесення цього елемента до Національного переліку – важливий крок для його збереження і передавання наступним поколінням», – зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна.

Традицію Панаїру зберігають грецькі громади в різних регіонах України. Зокрема, святкування практикують у Донецькій, Одеській, Миколаївській, Львівській, Запорізькій, Дніпропетровській областях та Києві.

Носіями традиції є представники грецьких громад різного віку. Знання про святкування передаються від старших поколінь до молодших насамперед через безпосередню участь у Панаїрі.

Для греків України ця традиція має значення не лише як святкування. Панаїр допомагає підтримувати зв’язок між поколіннями та передавати мову, кулінарні практики, музику й танці.

Особливого значення традиція набула для греків, які через повномасштабну війну залишили місця свого традиційного проживання. Святкування допомагає їм зберігати зв’язок із громадою та культурою незалежно від місця перебування.

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України започаткували у 2012 році.

Фото: Міністерство культури України

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

У Дніпрі відкрили пам’ятний знак «Покровськ». Він став частиною експозиції Музею сучасної російсько-української війни Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Про це повідомили у Покровській міській військовій адміністрації.

Ініціативу встановлення знака започаткувала Молодіжна рада Покровська. Знак міста передали до музею, щоб зберегти пам’ять про Покровськ, його історію та жителів. Захід відбувся у 145-ту річницю міста.

Тепер пам’ятний знак «Покровськ» можна побачити серед експонатів Музею сучасної російсько-української війни у Дніпрі.

Фото: Покровська МВА

Авдіївська каша – традиційна страва Донеччини, рецепт якої вдалося відновити зі спогадів місцевих господинь. Її також називали «гоноровою», а історію приготування зберегли як частину кулінарної спадщини регіону.

Підписуйтеся на YouTube-канал проєкту «Перевірено на Сході», щоб не пропустити нові історії про культурну спадщину Донеччини.

Донеччина залишається одним із найбільш постраждалих регіонів України через російську агресію проти культурної спадщини. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, в області вже пошкоджено 229 пам’яток культурної спадщини, а культурна інфраструктура й надалі зазнає нових руйнувань.

Про це повідомили у Міністерстві культури України.

Станом на кінець липня 2026 року російські війська пошкодили або знищили в Україні 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури. Лише за останній місяць перелік втрат збільшився ще на 90 об’єктів.

Донецька область входить до п’ятірки регіонів, які зазнали найбільших втрат культурної спадщини. Тут Міністерство культури обліковує 229 пошкоджених пам’яток. Більше зафіксовано лише у Харківській області – 358, Херсонській – 303, а також у Києві – 272. На Одещині пошкоджено 211 пам’яток.

Водночас Донеччина залишається серед областей, які найбільше постраждали і за кількістю пошкоджених об’єктів культурної інфраструктури. Крім того, упродовж останнього періоду російські війська повторно атакували вже пошкоджені культурні об’єкти області.

Загалом в Україні російська агресія вже пошкодила або знищила:

За даними Міністерства культури, російські війська повністю зруйнували 47 пам’яток культурної спадщини, ще 1943 зазнали різного ступеня пошкоджень.

У відомстві наголошують, що через тимчасову окупацію майже всієї Луганської області та значних територій Донецької, Запорізької й Херсонської областей встановити остаточний масштаб руйнувань наразі неможливо. Тому фактичні втрати української культурної спадщини можуть бути значно більшими.

Також читайте спеціальний матеріал про те, як війна змінила музеї Донеччини, які заклади опинилися в окупації, були евакуйовані або зруйновані.

Його фільми давно стали класикою, а герої – знайомими мільйонам глядачів. Але мало хто знає, що легендарний актор і режисер Леонід Биков народився та виріс у Краматорську.

У короткому відео розповідаємо про його дитинство, творчий шлях і спадщину, яка й сьогодні залишається важливою частиною української культури.

У Дніпрі презентували чотири мистецькі проєкти, присвячені культурній спадщині Донеччини. Через фотографію, сучасне мистецтво, VR та особисті історії вони розповідають про людей, пам’ять і громади, які постраждали від російської агресії.

Про це повідомляють у Краматорській районній державній адміністрації.

У Центрі сучасної культури в Дніпрі презентували культурні проєкти, створені у співпраці Краматорської районної державної адміністрації, Краматорської районної військової адміністрації, Соледарської міської військової адміністрації та фонду IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives.

Ініціатива об’єднала митців, представників громад і культурних інституцій навколо спільної мети — зберегти культурну спадщину Донеччини, зафіксувати пам’ять про рідний край та підтримати людей, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію.

Під час заходу учасники обговорили роль мистецтва у збереженні локальної пам’яті, осмисленні досвіду війни та створенні нових культурних ініціатив разом із громадами.

Гостям представили чотири мистецькі проєкти, створені в межах програми резиденцій «Спадщина. Практична робота». Серед них — «Rosa Donetzica» Даші Подольцевої та Олексія Шмурака, «Рівні причетності» Богдани Корогод, а також «Сіль моєї землі» Олександри Клод і «Віддзеркалення» Роксолани Дудки.

Кожна з робіт по-своєму розповідає про Донеччину, її людей, культурний ландшафт і досвід життя під час війни. Особисті спогади, архівні матеріали, фотографії та сучасні мистецькі практики стали основою для художніх проєктів, що допомагають зберегти пам’ять про регіон.

Після презентації відбулося відкриття виставок «Віддзеркалення» та «Сіль моєї землі». Авторки провели екскурсії експозиціями та розповіли про створення проєктів і співпрацю з громадами.

Організатори наголошують, що такі ініціативи допомагають не лише зберігати культурну спадщину Донеччини, а й підтримувати зв’язок людей із рідним краєм та формувати основу для майбутнього відновлення громад.

Читати повністю…