Які ризики для українських користувачів криптовалютних бірж несуть закриття операцій з гривнею?
Основні ризики стосуються захисту прав користувачів за їхніми договорами з біржею, якщо користувачі вважають порушеними, наприклад, свої майнові права чи права споживачів. У разі таких спорів може постати ряд проблемних питань:
чи дотрималася біржа умов договору з користувачем щодо закриття операцій з гривнею. Наприклад, відповідні умови біржі Binance викладені у Правилах біржі, які разом з іншими правилами, політиками та процедурами є складовою Умов користування та становлять договір з користувачем. Тому в кожному конкретному випадку користувач має перевірити чи дотрималася біржа власних правил, які можуть міститися в різних документах та реалізовуватись різними юридичними особами;
яка саме юридична особа відповідає за рішення про закриття операцій з гривнею. На прикладі Binance ми можемо побачити, що, починаючи з 05 січня 2026 року, послуги Binance надаються через три окремих юридичних особи (Nest Exchange Limited, Nest Clearing and Custody Limited, Nest Trading Limited), кожна з яких відповідає за окрему сферу. Для того, щоб визначити яка саме юридична особа має бути відповідачем у справі необхідно попередньо отримати відповідну інформацію від біржі, що може бути ускладнено різними чинниками;
умови застосовного права до спорів із біржею (право якої держави буде застосовуватись і суд якої держави має розглядати відповідний спір). На прикладі Умов користування біржі Binance ми можемо бачити, що у договорах з користувачами закріплено поширення права ADGM (Abu Dhabi Global Market - Глобального ринку Абу-Дабі) на усі спори, а також наявне арбітражне застереження про те, що спори буде розглядати арбітраж ICC (International Chamber of Commerce - Міжнародна торговельна палата) з місцем арбітражу в ADGM. Однак, якщо спір буде стосуватися захисту прав споживачів, то право ADGM може не застосовуватися. Адже стаття 45 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює умови, за виконання яких, у разі спору про захист прав споживачів має застосовуватися право України.
В Україні наразі відсутнє спеціальне законодавство щодо регулювання операцій на криптовалютних біржах, адже Закон України «Про віртуальні активи», який мав би закрити цю прогалину, досі не набрав чинності. Причиною цього є затримка з прийняттям іншого закону - про оподаткування доходів, отриманих від операцій з криптовалютою (законопроєкт №10225-д). Проте криптовалюта не перебуває повністю за межами правового поля, а окремі її аспекти регулюють: Цивільний кодекс України (щодо поняття цифрової речі, яка включає в себе віртуальні активи); Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (встановлює певні обов’язки для криптовалютних бірж як суб’єктів первинного фінансового моніторингу); а також опосередковано Податковий кодекс України (в частині подання декларації про майновий стан і доходи, в якій може зазначатися дохід від операцій з криптовалютою).
Основним документом, що регулює відносини між криптовалютною біржею та її користувачем (на прикладі Binance), є Умови користування, прийняті користувачем. До вказаних Умов включаються, зокрема, Правила (Exchange Rules) та Процедури біржі (Exchange Procedures). Якщо йдеться про видалення торгової пари, то застосовуються, зокрема, відповідні положення Правил біржі (пункти 75, 86 - 90).
Щодо норм міжнародно-правового характеру, то доцільно звернути увагу на acquis ЄС, до якого Україна поступово наближає своє законодавство. Основними актами права ЄС у сфері крипторегулювання є Регламент №2023/1114 про ринки криптоактивів, відомий як MiCA, а також Директива №2023/2226, відома як Правила DAC8, яка передбачає автоматичний обмін податковою інформацією про криптооперації між державами-членами ЄС. Вказані акти вторинного права ЄС в окремих випадках можуть поширювати свою дію і на українські компанії. Так, MiCA може стосуватися української компанії, якщо вона надає криптопослуги на ринку ЄС. Правила DAC8 можуть поширювати свою дію на українського постачальника послуг щодо віртуальних активів, зокрема, у тому випадку, якщо він обслуговує податкових резидентів ЄС.
Роль acquis ЄС у сфері регулювання операцій з криптовалютою є визначальною серед векторів розвитку вітчизняного законодавства. Підтвердженням цього є затвердження Україною оновлених вимог міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки CRS 2.0. (затверджені наказом Мінфіну №316 зі змінами, внесеними наказом №338). Оновлення запроваджує, серед іншого, визначення віртуального активу, підзвітного постачальника послуг щодо віртуальних активів та обмінної операції, а також адаптує правила належної перевірки й звітності до операцій з віртуальними активами. Державна податкова служба України характеризує крок із приєднання до оновленого стандарту як часткове впровадження Правил DAC8 в Україні.
Кожна біржа встановлює власні умови, політики, правила і процедури, які в сукупності складають договір з користувачем. У кожному договорі користувача з біржею міститься порядок оскарження дій біржі. На прикладі Binance, якщо користувач вважає порушеними свої майнові права, то процедура оскарження складається з таких обов’язкових етапів (пункти 36 – 39 Умов користування):
подати скаргу до підтримки Binance й дочекатися відповіді – до 80 календарних днів;
якщо спір не вирішено – надіслати Notice of Claim із суттю вимоги та необхідними даними і провести переговори протягом 90 календарних днів;
Боднар Наталія АнатоліївнаСтарший партнер АО «Прилуцька&Партнери»
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 вересня 2026
