Росія знищує ракетами, а ЄС – подвійними стандартами: як виживає українська металургія
"Запоріжсталь" залишається одним із ключових промислових підприємств України, забезпечуючи роботою тисячі людей. Однак вітчизняна металургія переживає складний період і потребує особливих умов для збереження конкурентоспроможності на європейському ринку. Перед якими труднощами постала галузь і чого очікують у "Метінвесті", розбирався 24 Канал.
Зокрема, раніше операційний директор Олександр Мироненко розповідав для Forbes Ukraine, що внаслідок ворожих обстрілів:
А от "головною проблемою" вважають блокаду портів, адже без повноцінного відновлення морської логістики навіть відбудовані підприємства не зможуть працювати на повну потужність.
Тож наразі ЄС залишається фактично єдиним доступним ринком збуту української металургійної продукції, тоді як вихід на інші ринки ускладнює висока вартість транспортування. Щоправда, ситуацію погіршують і європейські торговельні обмеження.
Наприклад, у липні європейці, зважаючи на складне становище власних підприємств, обмежили загальний обсяг імпорту сталі до 18 мільйонів тонн, розподіливши його між країнами у вигляді квот. Відповідно, Україні дозволено постачати лише 600 тисяч тонн продукції, хоча в "Метінвесті" вважають це несправедливим.
Зокрема, під час визначення квот враховували попередні обсяги торгівлі, розмір мит за останні кілька років, а також експортний потенціал, зокрема України, Туреччини, Південної Кореї та Індії.
Керівник офісу генерального директора групи "Метінвест"
І що сталося? Уже першого тижня Туреччина вибрала всю свою квоту… Ми хотіли б, щоб ЄС на це відреагував. В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити.
Річ у тім, що вже в грудні чинні правила ЄС переглянуть, беручи до уваги фактичні обсяги постачання сталі за попередні шість місяців. Оскільки через війну експорт України суттєво скоротився, тож існує ризик, що нові занижені показники закріплять на наступні 5 – 10 років, навіть якщо виробництво вдасться відновити.
Окрім того, в компанії критикують застосування до України механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Якщо Брюссель витратив орієнтовно мільярд євро на скорочення викидів своїх металургійних підприємств, то українці такої підтримки не отримали. "Ракети й дрони літають щодня. Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо коштів. Ми говоримо про це, але не бачимо, щоб нас хтось чув", – додав Водовіз.
Європейських партнерів закликають врахувати складне становище української металургії та піти назустріч її виробникам, для яких доступ до ринку ЄС є критично важливим.
Ба більше, Брюссель продовжує дозволяти імпорт дешевої продукції з Китаю та Туреччини, що в "Метінвесті" вважають політикою подвійних стандартів. "Туреччина зараз демпінгує скрізь – на трубах, рулонах, арматурі. Беруть дешевий російський сляб, переробляють його в трубу й завалюють цією дешевою продукцією всі ринки", – наголосив Мироненко, зауваживши, що вона потрапляє навіть на вітчизняний ринок.
Тобто, попри повномасштабну війну, Україна фактично стає покупцем металургійних виробів із ворожої сировини. "Партнери дають нам кошти на підтримку економіки, а Україна витрачає їх на те, щоб платити росіянам за їхній метал у вигляді імпорту. Прекрасний бізнес", – сказав операційний директор.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 вересня 2026
