Вивезли поранених та маломобільних: правоохоронці евакуювали людей із Дружківки (відео)

21.09.2026, 15:26 acmc.ua

Евакуаційна команда правоохоронців «Білий янгол» евакуювала з прифронтової Дружківки пораненого чоловіка та маломобільних людей. Жителям допомагають забрати із собою найнеобхідніше.

Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції Донецької області.

За словами поліцейських, Дружківці регулярно зазнає російських атак. У місті триває евакуація жителів. Людям допомагають виїхати екіпажі поліції «Білий янгол» та волонтери.

Поліцейські працюють у найбільш небезпечних районах міста та евакуюють поранених, маломобільних людей і тих, хто вирішив залишити прифронтову громаду через обстріли.

Евакуаційні виїзди відбуваються під загрозою ударів керованими авіабомбами та безпілотниками противника.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

Жителя Краматорського району підозрюють у державній зраді. За версією слідства, 50-річний чоловік передавав російській розвідці інформацію про місця зосередження українських військових поблизу Слов’янська.

Про це повідомили у Донецькій обласній прокуратурі.

За інформацією, у червні 2026 року житель Селезнівки почав спілкуватися через телеграм із представником російської розвідки. Він погодився передавати інформацію про Сили оборони у своєму населеному пункті та Слов’янську.

Чоловік повідомляв про місця розташування особового складу, військової техніки та артилерійського озброєння. Також передавав відомості про місця запуску українських БпЛА, приблизну кількість засобів ураження та напрямки руху безпілотників.

Підозрюваного затримали. Йому інкримінують державну зраду за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

У ніч на 21 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку військових об’єктів російських військ. Серед них – радіолокаційна станція «Каста» та пункт управління безпілотниками на Донеччині.

Про це повідомили у Генеральному штабі Збройних Сил України.

за інформацією, в районі населеного пункту Пікузи Маріупольського району українські військові уразили російську РЛС «Каста-2Е2». Ця мобільна станція призначена для виявлення літаків, ракет і безпілотників на малих висотах та може виявляти цілі на відстані до 150 кілометрів. Також у районі Дніпроенергії на Донеччині Сили оборони уразили пункт управління БпЛА російських військ.

Крім того, у районі старого хутора бєлгородської області рф українські військові уразили місце зосередження особового складу противника.

Унаслідок ворожих ударів 20 вересня троє людей загинули, ще 12 дістали поранення. Окупаційні війська рф атакували дев’ять населених пунктів Донеччини.

Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції Донецької області.

Протягом доби окупанти обстріляли Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, селища Біленьке, Новодонецьке, Ясногірка, села Андріївка, Микільське, Петрівка Друга. Руйнувань зазнали понад 50 цивільних об’єктів, з них 30 – житлові будинки.

Мешканці Дружківської громади, які через війну евакуювалися до Кропивницького та Одеси, можуть отримати соціальну допомогу й консультації. Фахівці управління соціального захисту допомагають із державними та місцевими виплатами, статусом ВПО, реабілітацією та іншими соціальними питаннями.

Про це повідомляють у Дружківській міскьій військовій адміністрації.

Евакуація до іншого регіону не припиняє доступ мешканців Дружківської громади до соціальних послуг. Дружківчани, які зараз живуть у Кропивницькому та Одесі, можуть звернутися до Центрів підтримки ВПО своєї громади.

Прийом проводять спеціалісти управління соціального захисту населення Дружківської міської ради.

Фахівці консультують щодо:

Окремо допомогу та консультації можуть отримати ветерани і члени їхніх сімей.

Спеціалісти роз’яснюють питання соціальних гарантій, оформлення відповідних статусів, реабілітації та професійної адаптації.

Центр підтримки ВПО Дружківської громади працює за адресою:

вул. Архітектора Паученка, 64/53.

Прийом громадян проводять щовівторка та щочетверга з 10:00 до 12:00.

Центр підтримки ВПО Дружківської громади розташований за адресою:

вул. Троїцька, 45.

Прийом громадян – щочетверга з 11:00 до 14:00.

Додаткову інформацію можна отримати на гарячій лінії управління соціального захисту населення Дружківської міської ради:

+380 66 105 93 69.

«Ми залишилися одним із небагатьох медіа, яке продовжувало говорити про Бахмут», – розповіла головна редакторка «Бахмут IN.UA» Ганна Бокова. Після початку повномасштабного вторгнення команда виїхала з міста, а саме медіа поступово трансформувалося – від інформаційного майданчика громадської організації до повноцінного видання з аудиторією по всій Донеччині. Як змінилася робота команди після окупації Бахмута, для кого працює сьогодні, чи може регіональне медіа бути фінансово незалежним і навіщо громаді власний голос – читайте в інтерв’ю «Антикризового медіа-центру».

Інтернет-видання «Бахмут IN.UA» створили у 2015 році як медіа про Бахмут. Яку потребу ви тоді хотіли закрити і якою бачили роль незалежного медіа для міста?

У 2014 році Бахмут певний час перебував під окупацією. У березні почалися проросійські мітинги. Під час них у місті стала об’єднуватися громада – люди, які хотіли, щоб місто залишалося українським і бачили цінність у тому, щоб щось для цього робити. Після звільнення ця місцева ініціатива переросла у волонтерський рух. Згодом зареєстрували дві громадські організації: «Бахмут Український» та «Бахмутська Фортеця».

Поступово ми зрозуміли, що про цю діяльність та загалом про події, пов’язані з демократичними змінами й ініціативами, потрібно розповідати. Щоб ця діяльність була видимою і показувала громаду та територію як українські, ми подали заявку від організації на створення сайту і виграли її.

З часом громадський рух розділився: одні продовжили займатися волонтерством, роботою з військовими та переселенцями, інші – громадською діяльністю й контролем влади. Ми більше залишилися у сфері громадського контролю, інформаційної роботи, роботи з молоддю та громадськими ініціативами.

Тобто до 2022 року ви більше фокусувалися саме на громадській діяльності?

У той час сайт був одним із напрямів нашої діяльності. Не було постійної команди, ми не сильно нарощували аудиторію чи канали дистрибуції. Більш важливою була громадська діяльність і інформування через сайт.

Окремим важливим етапом був перехід на українську мову. Спочатку в нас був російськомовний контент. Я пам’ятаю, що коли ми переходили на українську, були люди, які казали, що нас взагалі не читатимуть. Але вирішили: ті, хто захоче залишитися, будуть з нами. І так ми повністю перейшли на україномовний контент.

До 2022 року в нас були такі проєктні періоди, коли інформували про діяльність міської ради, її проєкти, роботу сесій, періодично робили аналізи. Про людей теж розповідали. Писали про доступність освіти, міської інфраструктури, комунікували з громадськими організаціями щодо розвитку громадського сектору в місті.

Зустріч команди «Бахмут IN.UA» у 2023 році

Після руйнування та окупації Бахмута фізично працювати в місті стало неможливо. Як змінилася робота вашої команди і чим ви займаєтеся сьогодні?

Спочатку ми продовжували писати про те, що відбувалося в Бахмуті, й підтримували зв’язки з людьми, які залишалися в місті. Я виїхала на третій день після вторгнення, а моя колега Альона Щекодіна залишалася до весни. Якийсь час у нас ще були інформатори, і ми повідомляли про життя в місті та військову ситуацію навколо нього.

Вже тоді ми почали розуміти, що треба змінювати підхід до роботи. Фізично працювати з людьми ми вже не могли, громадська активність фактично зупинилася – почався період виживання. Людям треба було допомогти евакуюватися, а потім інтегруватися на новому місці. Про це стало важливо писати. Ми також побачили, що місцеві медіа одне за одним закриваються. Фактично ми залишилися одним із небагатьох, хто продовжував говорити про Бахмут. Тому для нас було важливо, щоб голос міста не зник.

Зараз ми більше інформуємо про Донеччину загалом. Значна частина контенту стосується типових проблем внутрішньо переміщених осіб, життя громад, рішень влади та ситуації на окупованих територіях. Ми також стежимо за діяльністю пропагандистів і ключових людей на окупованих територіях, готуємо досьє та передаємо інформацію до СБУ.

Окремий напрям – емоційна пам’ять про Бахмут. Ми робимо відео про те, яким було місто, порівнюємо їх із кадрами з окупаційних каналів. Такий контент збирає значно більше переглядів, ніж інші матеріали. Думаю, це свідчить про те, що люди не забувають своє місто, їм це дуже сильно відгукується. Якщо раніше такі матеріали викликали гордість і радість, то зараз у них більше суму.

А що за цей час змінилося саме у вашому медіа?

Після 2022 року ми подавалися на різні проєкти та навчальні програми – не лише заради фінансування, а й щоб отримати знання. Нам потрібно було створити повноцінну медійну команду, навчитися нею керувати, вибудувати структуру, зрозуміти, який контент потрібен і як конкурувати в цьому великому медійному середовищі.

Ми відвідали багато навчань, подавалися на різні проєкти. Поступово розбудували команду і збільшили кількість каналів дистрибуції контенту. Якщо до повномасштабного вторгнення на нашому сайті було умовно 15 тисяч унікальних користувачів, то зараз у середньому може бути близько 70 тисяч, а в окремі місяці й більше. Ми додали TikTok, створили новий YouTube-канал, значно посилили Instagram, Facebook і Telegram. У середньому маємо від чотирьох мільйонів переглядів контенту. Тобто ми дуже сильно збільшили аудиторію.

Читати повністю…