Хто керуватиме Росією після Путіна: у боротьбі за владу можуть зійтися сім посадовців
У Росії немає публічно оголошеного наступника Володимира Путіна, хоча в його оточенні є кілька посадовців із досвідом роботи в уряді, силових структурах та оборонній промисловості. Американське видання розглянуло сімох представників російської влади, чиї посади та зв’язки можуть мати значення під час майбутньої зміни керівництва країни.
Про це пише The Washington Post .
Путін керує Росією понад чверть століття, але досі не назвав людину, якій хотів би передати президентські повноваження. За оцінкою видання, система ухвалення ключових рішень зосереджена навколо нього, тоді як вплив між собою розподіляють представники силових структур, уряду та бізнесових груп.
Відсутність оголошеного наступника не означає, що в Росії немає встановленої процедури тимчасової передачі повноважень. За конституцією РФ, якщо президент достроково припиняє виконувати свої обов’язки, їх тимчасово перебирає голова уряду.
Нині цю посаду обіймає Михайло Мішустін. Він очолив уряд у 2020 році, а до того керував Федеральною податковою службою. За час прем’єрства його повноваження в економічній сфері розширилися; зокрема, йому доручили очолити раду з питань військових закупівель.
Водночас тимчасове виконання президентських обов’язків не означає автоматичного призначення Мішустіна президентом на постійній основі. Подальша передача влади залежатиме від установленої процедури та обставин, за яких звільниться посада.
Ще одна людина, яку розглядає видання, — Олексій Дюмін, колишній співробітник охорони Путіна. Він служив у Федеральній службі охорони, згодом обіймав посади у військових структурах та Міністерстві оборони, а у 2016 році очолив Тульську область.
У 2024 році Дюмін став помічником президента РФ і секретарем Державної ради. Йому також доручили питання, пов’язані з оборонною промисловістю. Видання звертає увагу на його тривалу роботу поруч із Путіним і досвід на військових та адміністративних посадах.
Серед представників молодшого покоління російських посадовців згадується Дмитро Патрушев — заступник голови уряду та син Миколи Патрушева, який раніше очолював ФСБ і Раду безпеки Росії.
Дмитро Патрушев працював у банківській сфері, згодом очолив Міністерство сільського господарства, а у 2024 році отримав посаду віцепрем’єра. Його батько протягом десятиліть належить до найближчого оточення Путіна. За інформацією видання, у 2024 році Микола Патрушев намагався домогтися призначення сина головою уряду, але Мішустін зберіг посаду.
Ще один посадовець, чия родина має давні зв’язки з Путіним, — Борис Ковальчук. Його батько Юрій Ковальчук володіє значними бізнес-активами у фінансовому та медійному секторах і давно пов’язаний із російським президентом.
У 2024 році Борис Ковальчук очолив Рахункову палату РФ. До цього він керував великими компаніями, зокрема в енергетичному секторі. Видання зазначає, що перед призначенням обговорювалися й інші варіанти його подальшої кар’єри.
Денис Мантуров представляє урядовий напрям, безпосередньо пов’язаний із військовим виробництвом. Понад десять років він очолював Міністерство промисловості та торгівлі, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну отримав розширені повноваження щодо оборонної промисловості.
У 2024 році Мантурова призначили першим заступником голови уряду. До кола його обов’язків входить координація промисловості та державної політики, зокрема в частині забезпечення військових потреб.
У матеріалі також згадується Сергій Собянін, який із 2010 року обіймає посаду мера Москви. Раніше він очолював Тюменську область і працював керівником адміністрації президента РФ.
Собянін має тривалий досвід управління великим регіоном і столицею. Видання відзначає його зв’язки з адміністративними та бізнесовими колами, а не лише з представниками силових структур.
Сьоме ім’я — Сергій Кирієнко, який відповідає за внутрішньополітичний напрям у Кремлі. Ще за президентства Бориса Єльцина він недовго очолював російський уряд, а згодом керував державною корпорацією «Росатом».
На нинішній посаді Кирієнко брав участь в організації конституційних змін 2020 року, після яких Путін отримав можливість знову балотуватися на президентську посаду. Також до сфери його роботи належать виборчі процеси та управління окупованими Росією українськими територіями.
Окремим напрямом діяльності Кирієнка стало створення програм підготовки нових управлінців. Серед них — «Час героїв», через яку учасників війни проти України готують до роботи в державних структурах.
Усі семеро посадовців мають різний службовий досвід і представляють різні частини російської владної системи. Проте жодного з них Путін публічно не визначив своїм наступником, а згадка в матеріалі не означає, що хтось із них уже отримав відповідні гарантії або домовленості.
Отже, єдина визначена заздалегідь процедура стосується тимчасового виконання президентських повноважень головою уряду. Хто обійме посаду президента Росії після Путіна на постійній основі, наразі невідомо.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 вересня 2026
