У Чорнобильській зоні знайшли бджолу завдовжки 3 см: вона прогризає ходи у деревині
У Чорнобильській зоні відчуження помітили ксилокопу звичайну — одну з найбільших бджіл Європи, довжина тіла якої може сягати трьох сантиметрів. Попри значні розміри та масивні щелепи, ця комаха здебільшого неагресивна, а в Україні її занесено до Червоної книги.
Про це повідомив Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник .
Ксилокопу легко відрізнити від звичайної медоносної бджоли. Вона має велике темне тіло та крила, які на світлі переливаються синіми й фіолетовими відтінками.
Найцікавіша особливість цієї комахи пов’язана з місцем, де вона виводить потомство. Самка обирає суху або відмерлу деревину й потужними щелепами прогризає в ній довгі ходи.
Усередині цих ходів бджола облаштовує окремі комірки для майбутнього потомства. Саме за таку поведінку ксилокоп отримали назву «бджоли-теслярі».
Для гніздування їм можуть підходити старі стовбури та сухі гілки, які люди часто вважають непотрібними. У заповіднику наголошують, що мертва деревина є важливою частиною природної екосистеми, адже дає прихисток багатьом безхребетним тваринам.
Дорослі ксилокопи живляться нектаром і пилком квітів та беруть участь у запиленні рослин. Проте інколи вони дістаються нектару незвичним способом: прогризають отвір біля основи довгої квіткової трубки, замість того щоб проникати всередину квітки звичайним шляхом.
Таку поведінку називають «квітковим злодійством». Комаха отримує доступ до нектару, але при цьому може не торкнутися частин квітки, необхідних для її запилення.
Великі розміри та щелепи ксилокопи можуть насторожити людину, яка бачить її вперше. Водночас ці бджоли зазвичай не проявляють агресії, якщо їх не чіпати й не турбувати місце гніздування.
Ксилокопа звичайна, або Xylocopa valga, є одним із трьох видів цього роду, що трапляються в Україні. Її довжина становить приблизно 20–30 міліметрів.
Ареал виду простягається від Марокко та Іспанії до Монголії й Китаю. В Україні ксилокопу можна зустріти в усіх регіонах, хоча її чисельність скорочується.
Дорослі комахи активні від середини квітня до кінця вересня. За рік у ксилокоп з’являється одне покоління, а молоді самці та самки зимують у ходах, облаштованих у деревині.
Однією з причин скорочення чисельності виду є зникнення придатних місць для гніздування. Коли сухі дерева та відмерлу деревину прибирають, бджоли втрачають можливість облаштовувати ходи для потомства.
Ще однією загрозою є незаконне колекціонування цих великих комах. В Україні ксилокопа звичайна занесена до Червоної книги та має природоохоронний статус «вразливий».
Тому зустрівши таку бджолу, не варто намагатися спіймати її або зруйнувати гніздо. Збереження сухої деревини там, де це безпечно, допомагає підтримувати середовище існування ксилокоп та інших комах.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 вересня 2026
