Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Що подивитися в Іршаві: 10 знакових місць, які варто відвідати

varosh.com.ua

Що подивитися в Іршаві: 10 знакових місць, які варто відвідати

Столітній арковий міст, сліди чехословацького модернізаційного періоду, сонячний годинник, найбільший в Україні кований герб, вузькоколійка «Анця Кушницька». Поруч — «Зачарований край» із буковими пралісами та болотом «Чорне багно», а на десерт — фірмовий торт.

Зібрали місця й деталі, які допоможуть подивитися на місто трохи уважніше.

Один із найгарніших мостів Закарпаття можна побачити саме в Іршаві. Міст через річку Іршавку — елегантна аркова споруда завдовжки 50 метрів, що спирається на дві берегові опори. Арочна форма не лише додає йому виразності, а й забезпечує надійну інженерну стійкість.

Міст споруджений у 1927–1928 роках, за часів Першої Чехословацької республіки, на місці, де раніше діяла дерев’яна переправа. Його будівництво було частиною масштабної державної програми розвитку інфраструктури Підкарпатської Русі.

Перед зведенням основної конструкції інженери провели детальні ґрунтові дослідження, які підтвердили можливість встановлення важкого залізобетонного мосту. У 1928 році його офіційно ввели в експлуатацію. Архітектура мосту — з плавними дугами та гармонійними лініями — й досі залишається зразком інженерної естетики міжвоєнної доби.

У 2025 році столітній міст уперше капітально відремонтували. Зокрема, оновили бічні арки мосту, заармували проїжджу частину, відреставрували та повернули на місце старовинні клепані перила.

Після Сен-Жерменського договору 1919 року Іршава увійшла до складу Чехословаччини й отримала статус окружного центру. «Чеський період» став для міста часом активної модернізації: на Закарпатті будували дороги, адміністративні споруди, житлові будинки для службовців та оновлювали міську інфраструктуру.

У 1924–1928 роках в Іршаві з’явилися державні службові будинки, спроєктовані архітектором Йозефом Ржиґою. Це були одноповерхові споруди з мансардами, без підвалів і централізованого водопостачання.

Ще однією помітною спорудою цього періоду став «Сільський дім», який відкрили у 1937 році. Він поєднував культурну й адміністративну функції: тут працювали театральна зала, офіси нотаріуса та кабінети сільської адміністрації. Будівництво обійшлося у 420 тис. крон. На відкритті був присутній губернатор Підкарпатської Русі Константин Грабар.

У радянські роки будівлю розширили, а з 1952 року в ній відкрили першу загальноосвітню школу. Так будівля отримала нове, освітнє значення.

Іршавський історико-краєзнавчий музей відкрили у 2007 році. Сьогодні його фонд налічує понад 850 експонатів, які розповідають про історію Іршавщини від найдавніших часів до ХХІ століття. Також в експозиції представлені локальні символи регіону — Боржавська вузькоколійка та національний парк «Зачарований край».

Серед найцікавіших експонатів — неолітичні кам’яні сокири, грошові купюри 1900–1945 років, скляні пляшки та гасові лампи ХІХ–ХХ століть. Є в музеї й велика етнографічна добірка зі старовинним одягом, ткацьким верстатом і предметами побуту.

Окремі експозиції присвячені періоду Карпатської України та воєнній історії краю. Тут можна побачити оригінальні документи, поштові листівки, газети й артефакти того часу.

Сквер Ілошваї облаштований на ймовірному місці поховання давніх володарів Іршави — родини Ілошваї. За однією з версій, саме від від назви міста походить і назва роду Ілошваї. У сквері збереглися три історичні надгробки часів угорського правління, які нагадують про відомих представників роду.

До 2012 року територія за стоматологічною поліклінікою була занедбана. Після впорядкування її перетворили на затишний сквер, в якому сьогодні також можна побачити старовинні фотографії Іршави. Нині сквер є затишним місцем для відпочинку та однією з туристичних родзинок міста.

Сонячний годинник — одна з головних прикрас центральної площі Іршави. Його встановили як подарунок до храмового свята церкви святих Петра і Павла у 2012 році. Окрім декоративної функції, годинник має і практичне призначення: точно показує час всім, хто проходить площею.

У минулому сонячні годинники на Закарпатті були поширеним елементом греко- та римо-католицьких храмів. Проте під час ремонтів і реставрацій у 1990–2000-х роках більшість із них було втрачено.

Іршавський сонячний годинник виконаний у вигляді прозорої земної кулі зі стрілками, декорованими мозаїчним орнаментом. Циферблат розташований безпосередньо на площі, а вся конструкція за формою нагадує компас, поєднуючи декоративний елемент із міським орієнтиром.

На центральній площі Іршави стоїть найбільший в Україні кований герб міста. Його створили місцеві ковалі в кузні «БК», ескіз розробив Віталій Остафійчук. Офіційно композицію презентували на День міста у 2016 році.

Конструкція складається з двох підсвічених зсередини колон, які поєднує між собою напис «Іршава». Її висота сягає близько 3,5 м, ширина — 2,5 м. Між колонами з чотирьох боків розміщений головний елемент композиції — герб заввишки 1,9 м та завширшки 2 м.

Іршавський герб — один із двох на заході України, на якому зберегли оригінальний вигляд. Зображені на ньому символи свідчать, що Іршава мала вагомий статус у давнину, прихильність корони, торгувала рибою іу мала можливість торгувати деревиною.

Перші згадки про тоді ще дерев’яну церкву в Іршаві датують 1797 роком. Сучасної мурованої форми храм набув вже на початку ХІХ століття: стару солом’яну святиню розібрали, а в 1802 році розпочали будівництво нової базиліки. Будівництво тривало до 1825 року. Для спорудження храму використали камінь з руїн замку Бодулів.

У ХХ столітті церкву неодноразово оновлювали. У 1937 році придбали великий дзвін вагою 900 кг, у 1969 році художник Іван Селіванов відреставрував стінопис, а в 1997 році у храмі провели масштабний ремонт.

Ще у 1995 році поруч із церквою освятили нову каплицю, розписану місцевими художниками Василем Бердарем та Василем Лендєлом.

Боржавська вузькоколійка відома, в народі як «Анця Кушницька», — одна з небагатьох діючих вузькоколійних залізниць України й унікальна транспортна спадщина Закарпаття. Її вік сягає понад сто років. Свого часу Боржавська вузькоколійка з’єднувала Берегово, Виноградів, Іршаву та Хмільник і була важливою частиною місцевої інфраструктури.

Вузькоколійку відкрили у 1908 році за участі міністрів Австро-Угорщини. Спочатку її використовували передусім для перевезення деревини з карпатських лісів. Загальна довжина вузькоколійки становила 123 км, а швидкість поїзда не перевищувала 12 км/год.

У радянські часи нею щомісяця перевозили десятки тисяч тонн вантажів, а сама дорога охоплювала територію трьох районів. Ділянка Виноградів — Іршава працювала до пандемії. Сьогодні «Анця Кушницька» залишається важливою частиною локальної історії та транспортної спадщини Закарпаття.

Центральний парк Іршави — улюблене місце відпочинку містян. Він займає 1,7 га у заплаві річки Іршавка, тому тут збереглися значні зелені насадження. Більшість дерев висадили у ХХ столітті, а сьогодні тут росте понад 300 дерев близько двох десятків видів — від кленів, лип і ясенів до платанів, катальп і каштанів.

У парку можна не лише побути серед природи, але й скористатися можливостями активного відпочинку. Тут облаштовано дитячий майданчик, а з 2016 року працює перший на Закарпатті мотузковий парк. Він має дитячу та дорослу траси з різними рівнями складності, а також кілька спусків завдовжки до 75 метрів.

У центрі Іршави, поруч із декоративним сонячним годинником, розташована кована лавка «Перше побачення» — один із міських арт-об’єктів. Вона створена з витончених вигнутих ліній, а сама назва відсилає до особливого моменту першої зустрічі. Атмосферу доповнює старовинний годинник — ніби нагадує про час, який хочеться зупинити в моменті і зберегти в пам’яті.

Лавка стала популярним місцем для фотосесій та романтичних прогулянок. І одним із гарних прикладів, як невеликий арт-об’єкт може бути органічною частиною міського простору.

Національний природний парк «Зачарований край» заснований у 2009 році. Він охоплює понад 6 тисяч гектарів у центральній частині Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди. Його найвищою точкою є гора Бужора (1085 м).

Нацпарк є територією водозбору річки Іршавка, тут збережені унікальні букові праліси, скельні ландшафти та рідкісні водно-болотні екосистеми. На території парку росте й мешкає багато рідкісних видів: 29 видів рослин і 38 тварин занесені до Червоної книги.

Серед унікальних об’єктів парку — найглибше в Українських Карпатах торфове болото «Чорне багно» та геологічний заказник «Зачарована долина» зі скельними утвореннями висотою до 100 м. Для відвідувачів облаштовані еколого-пізнавальні маршрути, що проходять повз праліси, джерела, гірські потоки та скельні формації.

Торт «Іршава» від кондитерської «Starosta» виготовлений без пшеничного борошна. В основі — бісквіти на горіховому борошні, хрустке праліне та крем на згущеному молоці. Усе це поєднано з кремом баваруа на білому шоколаді, а зверху торт присипаний горіховим праліне.

Придбати його можна у кондитерській «Starosta», а також у мережах супермаркетів «Alma», «Дастор», «Близенько».

Володимир Хила для Varosh

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
19 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин