«Пекельні санкції» проти Москви: після ухвалення закону Конгресом Трамп має його підписати, але це не точно
Перефразовуючи вождя, те, про що так багато говорив нині вже покійний сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем, урешті-решт сталося. Слідом за Сенатом закон про «пекельні санкції», співавтором та активним прибічником якого був Ґрем, схвалила нижня Палата представників Конгресу, і тепер справа за Трампом, який повинен підписати цей, як полюбляють казати американці, «біль». Утім, Трамп може його й не підписати, вигадавши певні відмовки, тим паче, як відомо, неухильне дотримання духу та букви закону аж ніяк не є сильною стороною Трампа.
І все ж, за оцінками багатьох американських спостерігачів, навіть Трампові буде вельми важко ігнорувати нормативний акт, ухвалений обома палатами Конгресу, до того ж переконливою більшістю голосів у кожній із них. На додачу, як повідомляють провідні американські медіа з посиланням на джерела в Білому домі, Трамп нібито має намір підписати закон. Хоча все це ще не точно…
Ухвалення закону вже викликало негативну реакцію як у Москві, так і серед основних покупців російської нафти — Індії та Китаю.
Втім, саме по собі підписання й остаточне ухвалення закону мало що змінить, оскільки він надає Трампу право запроваджувати величезні мита проти основних покупців російської нафти, але не зобов’язує його робити це.
Понад те, існує думка, що реальне застосування цього закону може завдати значної шкоди не лише Москві та її великим торговельним партнерам, а й самим Штатам і світовій економіці загалом. Це викликало побоювання, що нижня палата Конгресу може взагалі не ухвалити закон, адже він дає Трампу потужний інструмент, який дозволить йому «наробити лиха в глобальному масштабі», а схильність до «комплексу Герострата» у нього й без того є.
Та закон усе ж ухвалили, і очікується, що його суть полягатиме не в безпосередньому застосуванні, а у використанні як загрози введення в дію.
Щоправда, вкрай сумнівним видається те, що загроза застосування цього закону вплине на поведінку Москви та її великих торговельних партнерів, особливо Пекіна. І якщо «узяти на переляк» Китай не вдасться, а Вашингтон раптом дійсно наважиться реально застосувати цей закон, наслідки можуть виявитися абсолютно непередбачуваними.
Отже, Палата представників Конгресу схвалила законопроєкт про «пекельні санкції» 262 голосами проти 159. До цього біль підтримав Сенат 86 голосами проти 11. Тепер документ буде спрямовано на підпис Трампові, після чого він стане законом.
Документ отримав назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема, який просував цю ініціативу з 2025 року.
Законопроєкт про «пекельні санкції», як його назвав один із авторів ініціативи, покійний сенатор Ліндсі Ґрем, наділяє президента США правом запроваджувати 100-відсоткові мита щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також країн, які найбільше сприяють Росії в обході санкцій. Крім того, митом у 500% може бути обкладено російський експорт до США. Також документ передбачає персональні санкції проти Путіна, його оточення, вищих військових і політичних посадовців, великих бізнесменів та їхніх родичів, банків, великих енергетичних компаній і «тіньового флоту». При цьому президент США матиме змогу призупиняти дію обмежень із міркувань національної безпеки. На вимогу Трампа до тексту документа також внесли положення про продовження санкцій проти Ірану до 2031 року.
«Цей законопроєкт надсилає потужний сигнал американської єдності та надає адміністрації всі наявні в її розпорядженні інструменти для того, щоб допомогти справедливо завершити війну в Україні, і ми пишаємося тим, що направляємо його на підпис президенту», — сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
До цього низка демократів і республіканців критикували законопроєкт за те, що він надає Трампу додаткові тарифні повноваження й одночасно створює широкі можливості робити винятки із санкційного режиму. Конгресмени також висловлювали занепокоєння, що введення вторинних мит проти покупців російських енергоресурсів може дестабілізувати ринки й призвести до зростання цін у США.
Член палати представників, республіканець Майкл Маккол, який виступив ініціатором законопроєкту, стверджував, що ухвалення закону до настання зимових місяців є важливим, оскільки це чинитиме тиск на Володимира Путіна до того, як Росія зможе завдати удару по цивільній інфраструктурі.
«Це вдарить їх по найвразливішому місцю й надасть важелі, необхідні для того, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Це також дасть важелі тиску на Китай, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, тому що вони теж постраждають від цих мит», — сказав Маккол.
За даними високопоставленої сенаторки-демократки Джинн Шагін, на Китай припадає 51% доходів Росії від імпорту викопного палива.
Тим часом, повторимо, низка демократів у Палаті представників скептично ставляться до того, що законопроєкт досягне своєї мети.
«Цей законопроєкт наділяє президента Трампа широкими новими повноваженнями щодо запровадження тарифів і дозволяє йому скасувати ті самі санкції, які, як стверджується, він збирається ввести, — санкції, які він міг би ввести вже сьогодні, але волів не робити цього протягом останніх 19 місяців», — заявив член палати представників, демократ Ґреґорі Мікс.
Однак, за словами джерел, обізнаних із перебігом підготовки, Білий дім чинив тиск на керівництво республіканців у Палаті представників, щоб домогтися просування законопроєкту.
Ключові прибічники законопроєкту святкували його ухвалення. «Народу України: ви не самі», — сказав сенатор Річард Блюменталь, який очолював разом із покійним сенатором Ліндсі Ґремом роботу над законопроєктом у Сенаті.
Звертаючись до Путіна, він додав: «Ваша економіка в шоці. Ми збираємося задушити вашу військову машину».
Володимир Зеленський подякував американським конгресменам за ухвалення закону про антиросійські санкції.
«Саме законопроєкт Ліндсі Ґрема та інші рішучі санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, — це надзвичайно потужний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну й змусити Росію прийти до необхідності встановлення миру. Санкції мають бути сильними, щоб уся робота заради миру, і зокрема наші спільні з Америкою, Європою та іншими друзями дипломатичні зусилля, принесли свої плоди», — заявив Зеленський.
Одразу два видання — Financial Times та The Wall Street Journal — повідомили з посиланням на представника Білого дому, що Дональд Трамп має намір підписати закон.
Ці повідомлення FT та WSJ є не першими сигналами про готовність Трампа підписати документ.
Ще 28 липня адміністрація Трампа офіційно підтримала саме нинішню редакцію законопроєкту й заявила, що, якщо вона надійде президенту без змін, його радники рекомендуватимуть підписати її у своїй офіційній заяві.
У Кремлі прокоментували ухвалення Конгресом США закону про «пекельні санкції» поки що досить обережно.
Кремлівський речник Пєсков заявив, що Москва вважає це «недружніми діями», а нові санкції у разі запровадження «ускладнять зусилля щодо пошуку мирного врегулювання в Україні». За його словами, Кремль «спостерігає за ситуацією» з цим законом.
Індія у різкій заяві попереджає про негативні наслідки нових американських мит на російську нафту, повідомляє Reuters.
Міністерство закордонних справ Індії заявило, що взяло до відома ухвалення законопроєкту, додавши, що Нью-Делі порушував це питання перед різними американськими партнерами протягом останніх місяців і «дуже чітко окреслив» потенційні наслідки для двосторонніх відносин та міжнародного енергетичного ринку.
У заяві йдеться про те, що Нью-Делі як і раніше «твердо відданий» забезпеченню енергетичної безпеки свого населення й продовжуватиме купувати енергоносії у різних постачальників, виходячи з кон’юнктури ринку.
«Індійська сторона також чітко дала зрозуміти про свою рішучість ужити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів», — заявили в МЗС, додавши, що уряд тісно співпрацюватиме з торговельними та промисловими організаціями для розв’язання проблем, пов’язаних із наслідками цього законодавства.
Індія належить до числа найбільших покупців російської нафти.
За даними джерел, індійські НПЗ закупили нафту на вересень і жовтень, зокрема й російську. Джерела в галузі заявили, що прагнуть, аби уряд порушив це питання перед владою США, оскільки ціни на нафту стрімко зростуть, якщо Трамп вирішить запровадити нові мита. Джерела повідомили, що постачання нафти суттєво скоротилося через війну на Близькому Сході, і скорочення російських постачань матиме значний вплив на прибуток НПЗ, оскільки вони й так продають пальне за цінами, нижчими за ринкові.
Представники нафтопереробних компаній прагнуть, щоб США замість запровадження 100-відсоткового мита запропонували їм пом’якшити умови, дозволивши згорнути наявні угоди й встановити квоту для Індії на купівлю російської нафти, додали вони.
Китай також різко раскритикував закон США про санкції, спрямований проти покупців російських енергоресурсів, повідомляє гонконгське видання South China Morning Post.
Офіційний представник МЗС КНР Ґо Цзякунь заявив, що Пекін категорично виступає проти «екстериторіальної юрисдикції» та односторонніх санкцій, які не мають під собою підстав у міжнародному праві й не узгоджені з Радою Безпеки ООН.
У МЗС КНР наголосили, що їхнє торговельно-економічне співробітництво з Росією є легітимним, ґрунтується на рівності й не спрямоване проти третіх сторін. Китай вимагає від Вашингтона припинити примус і втручання у свої суверені економічні зв’язки.
«Китай підтримує нормальні економічні та торговельні відносини з усіма країнами світу на основі рівності та взаємної вигоди», — заявив представник Міністерства закордонних справ Китаю Ґо Цзякунь.
За його словами, таке співробітництво не спрямоване проти будь-якої третьої сторони, і він додав, що ці країни не повинні ні втручатися, ні чинити тиск.
Конфлікт розгоряється у непростий період американсько-китайських відносин, оскільки наступного тижня очікується візит голови КНР Сі Цзіньпіна до Вашингтона.
Що б не заявляли в Білому домі, але ухвален
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
