52 роки без Європи: як «Сандерленд» повернувся з Ліги 1 до єврокубків
«Сандерленд» знову грає в Європі. 16 вересня англійський клуб переміг АЗ з рахунком 1:0 у першому турі основного етапу Ліги Європи. Цей матч став для «чорних котів» першим на міжнародній арені майже за 53 роки. За цей час команда встигла пережити два поспіль вильоти, чотири сезони у третьому дивізіоні, кілька невдалих плей-оф, повернення в Чемпіоншип та АПЛ. А вже в перший сезон після виходу до Прем'єр-ліги «Сандерленд» несподівано дістався єврокубкової зони.
До сезону-2026/27 «Сандерленд» мав лише одну єврокубкову кампанію.
Шлях до неї відкрила перемога в Кубку Англії 1972/73. На той момент команда виступала у Другому дивізіоні, але дісталася фіналу, де на старому «Вемблі» зустрілася з «Лідсом».
«Лідс» був чинним володарем Кубка Англії та однією з найсильніших команд країни, однак «Сандерленд» переміг 1:0. Єдиний м'яч забив Іан Портерфілд, а воротар Джиммі Монтгомері відзначився знаменитим подвійним сейвом у другому таймі.
Той трофей дозволив команді Боба Стокоу дебютувати в Кубку володарів кубків сезону-1973/74.
Першим суперником став угорський «Вашаш». Англійці виграли 2:0 у Будапешті, а потім 1:0 удома і пройшли далі із загальним рахунком 3:0.
У наступному раунді «Сандерленд» отримав значно серйознішого суперника – лісабонський «Спортінг». Першу зустріч на «Рокер Парк» англійці виграли 2:1, але 7 листопада 1973 року поступилися в Португалії 0:2 і вилетіли – 2:3 за сумою двох матчів.
Саме гра у Лісабоні залишалася останнім єврокубковим матчем клубу аж до вересня 2026 року.
Тому в різних джерелах зустрічаються обидва формулювання – 52 та 53 роки без Європи. Право повернутися «Сандерленд» здобув навесні 2026-го, приблизно через 52 з половиною роки після останньої кампанії, а безпосередньо новий єврокубковий матч відбувся майже через 53 роки після гри зі «Спортінгом». УЄФА назвав паузу 53-річною.
Більшу частину наступних десятиліть клуб балансував між двома найвищими дивізіонами Англії.
У новітній історії стабільнішим був період із 2007 по 2017 рік, коли «Сандерленд» десять сезонів поспіль грав у Прем'єр-лізі. Щоправда, останні кампанії цього відрізку майже постійно проходили у боротьбі за виживання.
У сезоні-2016/17 врятувати команду не зміг Девід Моєс. «Сандерленд» посів останнє місце, набрав лише 24 очки та після десяти років залишив Прем'єр-лігу.
Здавалося, що клуб швидко спробує повернутися.
Сталося протилежне.
Перший сезон у Чемпіоншипі перетворився на ще одну катастрофу.
Спочатку команду тренував Саймон Грейсон, потім його змінив колишній наставник збірної Уельсу Кріс Коулмен. Але результати не покращилися настільки, щоб уникнути нового падіння.
У квітні 2018 року поразка від «Бертона» 1:2 офіційно відправила «Сандерленд» у Лігу 1. Клуб став першою командою після «Вулвергемптона» сезону-2012/13, яка вилетіла з Прем'єр-ліги до третього дивізіону за два роки.
Саме цей період пізніше став основою документального серіалу Sunderland 'Til I Die.
Замість «Манчестер Юнайтед», «Арсенала» та «Ліверпуля» суперниками «Сандерленда» стали «Аккрінгтон Стенлі», «Флітвуд», «Шрусбері» та інші представники третього рівня англійського футболу.
І навіть звідти вибратися вдалося далеко не одразу.
У першому ж сезоні після вильоту «Сандерленд» був близьким до повернення.
Команда дісталася фіналу плей-оф Ліги 1 у 2019 році проти «Чарльтона». Уже на п'ятій хвилині «чорні коти» вийшли вперед завдяки автоголу, але пропустили у відповідь, а на 94-й хвилині Патрік Бауер забив переможний м'яч – 2:1.
Наступний сезон був перерваний через пандемію COVID-19, а за підсумковими розрахунками «Сандерленд» залишився лише восьмим – найнижча позиція клубу в системі англійських ліг.
У кампанії-2020/21 команда знову потрапила до плей-оф. Цього разу дорогу на «Вемблі» перекрив «Лінкольн» – 3:2 за сумою двох матчів.
Лише четверта спроба стала успішною.
21 травня 2022 року «Сандерленд» переміг «Вікомб» 2:0 у фіналі плей-оф. Елліот Емблтон відкрив рахунок, а Росс Стюарт забив свій 26-й м'яч у сезоні та поставив крапку в матчі.
Чотири роки у третьому дивізіоні завершилися.
Повернувшись у Чемпіоншип, «Сандерленд» одразу опинився неподалік від ще одного підвищення.
У сезоні-2022/23 команда посіла шосте місце та вийшла до плей-оф. У першому півфінальному матчі вона перемогла «Лутон» 2:1, однак у гостях поступилася 0:2 і вилетіла.
Наступна кампанія вийшла значно слабшою – лише 16-те місце у Чемпіоншипі.
Все змінилося після приходу Режіса Ле Брі.
У сезоні-2024/25 молода команда тривалий час трималася серед лідерів, а регулярний чемпіонат завершила четвертою. Вихід до Прем'єр-ліги знову довелося виборювати через плей-оф.
У фіналі на «Вемблі» «Сандерленд» програвав «Шеффілд Юнайтед» 0:1. Елізер Майенда зрівняв рахунок на 76-й хвилині, а Том Вотсон забив переможний м'яч на п'ятій компенсованій хвилині.
2:1 – і «Сандерленд» повернувся до АПЛ після восьмирічної відсутності.
Навіть сам факт повернення був значним результатом, але наступний сезон виявився ще успішнішим.
Замість боротьби за виживання новачок АПЛ до останнього туру претендував на єврокубки.
Перед заключним ігровим днем «Сандерленд» перебував лише на десятому місці. Щоб піднятися в зону Ліги Європи, потрібно було перемагати «Челсі» та чекати потрібних результатів конкурентів.
«Чорні коти» виконали свою частину – 2:1. Трей Г'юм відкрив рахунок, потім Мало Гюсто зрізав м'яч у власні ворота. Поразка «Брайтона» від «Манчестер Юнайтед» допомогла «Сандерленду» піднятися одразу з десятого на сьоме місце.
За даними Прем'єр-ліги, клуб став лише п'ятою командою в історії турніру, яка після підвищення одразу кваліфікувалася до єврокубків завдяки місцю в чемпіонаті.
Шлях від Ліги 1 до Ліги Європи зайняв трохи більше чотирьох років.
16 вересня 2026 року очікування завершилося.
На Stadium of Light «Сандерленд» приймав нідерландський АЗ у першому турі основного етапу Ліги Європи. Єдиний гол забив Енцо Ле Фе, який реалізував пенальті у другому таймі.
«Сандерленд» – АЗ – 1:0.
Так клуб виграв свій перший єврокубковий матч після перемоги 2:1 над «Спортінгом» 24 жовтня 1973 року. АЗ став першим суперником «Сандерленда» в Європі на Stadium of Light – арені, якої під час попередньої єврокубкової кампанії клубу ще навіть не існувало.
Цікаво й інше: нинішній капітан Граніт Джака, Енцо Ле Фе та більшість їхніх партнерів народилися через десятиліття після попереднього європейського матчу клубу.
Перемогою над АЗ історія не закінчується.
У загальному етапі Ліги Європи «Сандерленд» також зіграє проти «Торреенсе», «Леха», загребського «Динамо», «Ягеллонії», «Мілана», «Андерлехта» та «Левскі».
Особливо символічним виглядає грудневий виїзд на «Сан-Сіро». Ще у сезоні-2021/22 «Сандерленд» грав у Лізі 1 проти «Аккрінгтона», «Донкастера» та «Джиллінгема». Через п'ять років після того сезону команда вирушить до Мілана на офіційний єврокубковий матч.
Саме ця дистанція найкраще показує масштаб змін.
У 2017 році «Сандерленд» вилетів із Прем'єр-ліги. У 2018-му опустився ще нижче. У 2019-му програв фінал плей-оф на 94-й хвилині. У 2021-му знову не зміг вийти з Ліги 1. У 2022-му нарешті піднявся до Чемпіоншипу. У 2025-му повернувся до АПЛ. У 2026-му посів сьоме місце, кваліфікувався до Ліги Європи та виграв перший єврокубковий матч майже за 53 роки.
Від третього дивізіону до європейських вечорів клубу знадобилося лише чотири сезони.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
