Пожежі під землею і дим над селами змусили повернути воду в осушене болото: історія відновлення урочища на Львівщині
Урочище «Заливки», що у Яворівському районі Львівщини, осушували двічі: спочатку у 1920-х, потім у 1950-х роках. Логіка була типовою для тих часів: болото – це втрачена земля, а осушене болото – це родючі ґрунти. До слова, торф тут місцями сягав восьми метрів завглибшки.
Як і для чого громада вирішила повернути воду в урочище, розповідає Еко.Район.
У 1984 році «Заливки» отримали заповідний статус, проте осушення тривало. Коли на заповідній території заборонили випасати худобу і викошувати траву, ліс почав наступати на болото та осушував його ще швидше. Наприкінці 1990-х у спекотне літо торф почав горіти просто під землею.
У 2016 році стартував перший проєкт з відновлення болота. Гідрологи зі Львівського університету імені Івана Франка провели геодезичну зйомку та визначили, де потрібно перекрити старі осушувальні канали. У 2017 році встановили перші загати й труби для подачі води назад на територію.
Реакція місцевих громад, які роками не надто радо сприймали заповідний статус, була швидкою.
Але ті перші загати з бетону та металу виявились ненадійними – вода підмивала конструкції.
З 2018 по 2022 рік за підтримки Фонду Зуккова та Федерального міністерства навколишнього середовища Німеччини громада реалізувала ще один, масштабніший міжнародний проєкт. Оскільки його умови дозволяли використовувати лише природні матеріали, команда обрала дубовий брус.
Ті самі канали, які колись прокладали для осушення, змусили працювати навпаки – затримувати воду, а не відводити її. У центральній частині урочища облаштували три загати-переливи через 100-150 метрів одна від одної.
Зараз «Природа Розточчя» реалізує новий проєкт – «Повторне зволоження та відновлення болота «Заливки» для адаптації місцевих громад до зміни клімату на Розточчі», мета якого не лише утримати воду на відновленій ділянці, а й поступово повернути природний гідрологічний режим усьому болотному масиву.
Воду з річки Ставчанка та поперечного меліоративного каналу подають через труби на «Заливки», далі вона канавами розходиться вглиб території і просочується в ґрунт. За рівнем ґрунтових вод стежать через мережу спостережних свердловин.
Пожежі, які роками повторювались щоліта, припинились. Також фахівці фіксують повернення болотних видів, зокрема осокових, які ростуть лише на зволожених ґрунтах. На території встановили фотопастки і звукові реєстратори для моніторингу птахів, ссавців і земноводних.
Робота не закінчується, адже загати потребують постійного догляду. Відтак «Природа Розточчя» постійно шукає кошти на продовження відновлення.
Зауважимо: проєкт відновлення «Заливок» на Розточчі бере участь у конкурсі Adapterra UA 2026, який відзначає практичні рішення українських громад для адаптації до зміни клімату. Підтримати його можна ТУТ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
