Штрафи за перевищення швидкості залишаться без змін: чому Рада не підтримала підвищення
Верховна Рада провалила два законопроєкти, покликані посилити відповідальність за дії, які спричиняють травматизм і смертність на дорогах Чому ж народні депутати не хочуть, щоб на наших автошляхах було, як в Європі?
Перший законопроєкт №15348 написав авторський колектив нардепів на чолі зі "слугою" В’ячеславом Медяником. Законодавці пропонували доповнити Кодекс про адміністративні порушення новою статтею (112 б), яка б стосувалася виключно перевищення швидкості. Закон також мав підвищити суми штрафів за це порушення (зараз вони — копійчані: 340 гривень за перевищення на понад 20 кілометрів, 1700 гривень за перевищення на понад 50 кілометрів) та встановити чіткішу градацію.
Перевищив на 20 км і більше — платиш 680 гривень, на понад 40 кілометрів — 2 040 гривень, понад 60 кілометрів — 2 720 гривень, а любителям надшвидкостей (понад 80 кілометрів) довелося б сплатити 3 400 гривень. Якщо водій або водійка порушники-рецидивісти, їм загрожував штраф 17 000 гривень. Експерти під час обговорення законопроєкту загалом його підтримували, хоча і вказували, що для лихачів на дорогах 3400 — не гроші, штрафи мали б бути вищим. Проте нардепи не погодилися і на це.
Питання про посилення штрафів дуже актуальне, тому головуючий ставить його першим на розгляд. Спочатку сигнальне голосування, — мінімальні 226 голосів є. Після чого питання ставить на голосування за основу і… 225! Далі депутати не підтримують відправлення законопроєкту на повторне перше читання і контрольний — відмовляються повертати на доопрацювання авторам документа. А це означає, що законопроєкт викинули у смітник. Тобто недостача одного голосу не була випадковістю, значна частина законодавців свідомо саботувала ухвалення проєкту закону.
Наступним на розгляд головуючий поставив альтернативний законопроєкт №15348-1, у нього також колектив авторів на чолі зі "слугою" Романом Грищуком. Тут справи виявилися ще гіршими: "за" було лише 199 осіб, після чого і цей документ фактично знищили. Автори пропонували не лише підвищити штрафи за перевищення швидкості, а й позбавляти прав за повторне порушення ПДР, посилити відповідальність для тих, хто сідає за кермо після позбавлення прав.
А щоб народ не нарікав на байдужість законодавців до жахливого стану з порушеннями ПДР, штрафи таки підвищили, але тільки для тих, хто шумить. За законопроєкт №15358 (головний автор Ярослав Железняк із "Голосу") знайшовся 261 голос, і то це тільки за основу, його ще доопрацьовуватимуть і коли ухвалять в цілому, не знає ніхто. Закон потрібний, адже автомобілісти і байкери, особливо вночі, влаштовують перегони, навмисно підсилюючи звук, що справедливо викликає роздратування людей. Якщо законопроєкт стане законом, тоді за перевищення допустимого рівня шуму двигунів і вихлопних систем штраф становитиме тисячу неоподаткованих мінімумів (1 700 гривень) за перше порушення та дві тисячі (3 400 гривень) з обов'язковим позбавленням права керування від трьох до шести місяців за повторне.
Законопроєкт спрямований на усунення чинника акустичної дезорієнтації Сил ППО і мобільних вогневих груп через імітацію звуків російських безпілотників. Тобто до актуальності законодавчого дітища питань немає, інша справа, що ним, здається, просто відмахнулися від вимог суспільства посилити штрафи за перевищення швидкості, а це одна із ключових причин ДТП із травмами і смертями.
Патрульна поліція регулярно оприлюднює інформацію про дорожньо-транспортні пригоди, порівнюючи зі звітними періодами попередніх років, що дає можливість прослідкувати тенденції. Отже, за минулий рік усього в Україні зафіксовано 25 934 аварії зі загиблими і травмованими, у них загинуло 3 249 осіб, отримали травми 31 898 осіб.
За даними експертів, попри вищу автомобілізацію в країнах ЄС, рівень смертності і травматизму на дорогах там удвічі менший за український. В Євросоюзі тільки кілька країн псують загальну позитивну картинку — Болгарія, Греція та Румунія, де кількість ДТП зі смертельними наслідками вища. Близько трьох тисяч загиблих на шляхах в Італії і Франції, але там чисельність населення вдвічі більша за нашу. Протягом року сумарно на дорогах усіх 27 членів ЄС гине приблизно 20 тисяч людей при населенні близько 450 мільйонів.
Чисельність населення України достеменно невідома, але якщо взяти умовно 32 мільйони, як підраховує Держстат, і порівняти з Польщею, де приблизно 37 мільйонів, то у нас 3 249 тисяч загиблих в автоаваріях, а в Польщі — 1 660. Польська поліція також порівнює статистичні показники по роках і там — зниження кількості ДТП, жертв і постраждалих. Поляки зліплені з іншого тіста? Ні, там просто високі штрафи.
Із січня по червень 2026 року в Україні сталося 10 748 ДТП із загиблими або травмованими, що на 4% менше, ніж роком раніше, загинули 1177 людей, це на 13,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року, ще 13 522 людини отримали травми — на 2,7% менше, ніж у першому півріччі 2025 року.
Здавалося б, потрібно радіти, що українці нарешті почали їздити акуратніше, але тут ще трохи статистики: за перше півріччя 2026 року через порушення швидкісного режиму сталося 4 564 ДТП із загиблими та травмованими. Саме у цих пригодах закінчили своє життя 645 людей, себто — половина всіх загиблих, і травмувалося 5804 людини. Отже, без серйозного покарання за перевищення швидкості разючого зменшення смертності й травматизму на дорогах досягнути неможливо.
За липень (це найсвіжіші дані поліції) в Україні сталося 13 316 ДТП із загиблими або травмованими, загинуло 1 466 осіб, травмувалося 16 790. Порівняно з липнем 2025-го — скорочення, по загиблих аж на 11,8%. Цифри видаються гарними, але це — людські життя.
Улітку сталося кілька резонансних дорожньо-транспортних пригод, після яких усі заворушилися. Насправді, такі речі відбуваються щодня, просто не всі висвітлюються ЗМІ, адже стаються не в столиці. То ж про столичний крінж. 5 червня автомобіль на великій швидкості влетів у підземний перехід у районі Караваєвих Дач, де вбив чотири людини — жінку, двох поліцейських і 12-річного хлопчика Григорія Глушича.
Його батько — військовослужбовець — 26 червня зареєстрував петицію з вимогою посилити відповідальність для водіїв-порушників, і вона набрала необхідну кількість голосів.
Після цього президент Володимир Зеленський доручив уряду та РНБО опрацювати посилання відповідальності водіїв за порушення ПДР. Власне, обидва провалені у середу законопроєкти були спрямовані саме на це.
17 серпня у середмісті столиці сталася ще одна резонансна ДТП, — два авто марки BMW зіткнулися, й одне вилетіло в терасу ресторану.
З’ясувалося, що водій автомобіля-порушника у 2018 році на смерть збив дівчинку на переході, йому суд виніс вирок чотири роки і шість місяців, але ця особа знову сіла за кермо і вчинила ДТП. Ця історія стала тригером для депутатів.
Було багато дописів у соцмережах, чимало закликів відбирати права у порушників-рецидивістів, однак бачимо, що це — порожні слова.
По-перше, нардепи та члени їхніх родин можуть опинитися серед порушників. При цьому вони бояться, що їхній публічний статус спрацює проти них. Тобто люди думають не про те, як не порушувати швидкісний режим, а що про це стане відомо широкому загалу.
По-друге, частина противників посилення штрафів апелювала до того, що люди і так роздратовані через війни, а держава не повинна їх ще більше дратувати штрафами. Мовляв, не на часі, нехай якось після війни. Але таке тлумачення звучить як виправдання першого пункту, — депутати прикрилися уявним небажанням суспільства навести лад на дорогах.
Чи є варіанти обійти впертість депутатів? Вбачається три варіанти.
Перший: законопроєкт із серйозними штрафами та обмеженнями для порушників подає президент — і Верховна Рада це підтримує.
Другий варіант: хтось із нардепів стає правопорушником, унаслідок ДТП за його участю хтось загине, і колеги різко прозріють, що вже давно варто було ухвалити рішення про посилення штрафів для любителів швидкої їзди.
Третій варіант: рішення про штрафи за порушення швидкості на шляхах наші західні партнери прив’яжуть до пакета євроінтеграційних законів, і тоді Верховній Раді доведеться це ухвалити. Як ухвалили вимучений законопроєкт про митні правила на посилки до 150 євро. Було б правильно, щоб наші законодавці без прямих натяків з боку ЄС показали свою цивілізованість, борючись із дикунством окремих українців на автошляхах та вулицях наших міст, але, видається, без тиску ззовні у сесійній залі законопроєкти про штрафи за перевищення швидкості постійно недобиратумуть голосів.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026