Операція Янус проти Карфагена: Президент мене стримував, але я вирвався на Париж
Тепер уже генеральний прокурор у відставці Руслан Кравченко поставив країну на вуха. Мало того, що він раптом став настільки незалежним, що президент одразу ж проклав йому шлях до відставки, так він ще й самостійно (якщо, звісно, сценарію не писали на Банковій, що теж варіант) здійснив чергову, давно анонсовану в медіа, атаку на НАБУ та САП.
Щоправда, її центром став не голова САП Олександр Клименко, аргументом проти якого в «катівнях» СБУ давно заготовлений колишній нардеп-зрадник Федір Христенко, а директор НАБУ Семен Кривонос, зазначають у виданні ZN.UA.
На голову останнього за два дні Кравченко вилив достатньо компрометуючого креативу. Від звинувачень у фіктивному батьківстві заради амністії та участі в земельній корупційній схемі до яскравих псевдонімів і нібито голосу директора на плівках. Клин, як то кажуть, клином вибивають. Ти мені руйнівний «Карфаген» з кол-центрами — я тобі дволикого «Януса» із землею.
Усе розвивалося стрімко, включно з реакціями президента, керівників антикорупційних органів і навіть голови «Укрпошти» Ігоря Смілянського, який осмілів настільки, що припустив у дописі у ФБ, що саме від нього може залежати розв'язка державної історії. Чи вручить його працівник підозру, надіслану Кравченком Кривоносу, або ж ні. Народ вправлявся у дотепах дві доби.
Кравченку пригадали й родинні узи із САП, які він анонсував минулого літа, пояснюючи майбутні відносини з поневоленими антикорупціонерами (сім’я, очевидно, не склалася), і «викрадений» державний автомобіль, на якому він о другій годині ночі помчав через пункт пропуску Шегині у п’ятиденне відрядження до Франції на захід ПАРЄ, де, як з’ясувалося, його ніхто не чекав. ПАРЄ згодом повідомила, що Кравченко та його представники у згаданому заході участі не брали.
Журналісти по гарячих слідах допитували Кривоноса з Клименком на брифінгу, куди вони вийшли вже ввечері в понеділок. Однак, підтвердивши чергову атаку на антикорупційні органи, директор НАБУ вирішив не коментувати «фейків». Ні цього дня, ні наступного, коли Кравченко виклав епізод зі звинуваченнями в корупції часів роботи Кривоноса на посаді начальника реєстраційної служби Обухівського управління юстиції Київської області.
Президент теж не виявив великої сміливості: після заяви про необхідність відставки «цього генпрокурора» взяв дистанцію щодо свого політичного призначенця. Хоча Кравченко був частиною тієї самої силової системи, руками якої — СБУ, ДБР та МВС — Зеленський увесь цей час тримав владу. Ба більше, як з’ясувалося зі слів самого Кравченка, генпрокурор терпів «злочини Кривоноса» виключно під примусом президента. (Оце так поворот, а ми ж думали, що Банкова проти антикорів.) Словом, із «київським режимом» Кравченко ненароком перестарався. У кожному жарті Давида Арахамії є лише частка жарту.
Усе це, звісно, було б дуже смішно. Якби не було війни.
Коли на фронті стоять на смерть, у тилу — тікають. Хтось — від можливої сьогодні підозри до Парижа, хтось — від незручного минулого до блискучого сьогодення, а хтось — від відповідальності за майбутнє країни.
Ось про цей синдром втікача й варто поговорити предметно.
Читайте також: «Красти так мільйон, вибивати так пенсію»: як клан «Канцлера», його «Муза» та паспорти РФ поховали генпрокурора
«Карфаген» таки було зруйновано. 4 вересня НАБУ та САП прийшли з обшуками до Офісу генпрокурора у справі про кришування шахрайських кол-центрів. Першим затримали Сергія Кропиву — чиновника ОГП і близьку до Кравченка людину, «Канцлера» на плівках НАБУ.
За версією слідства та даними джерел ZN.UA, йшлося не про окремі кол-центри, а про цілу систему. Більш як тисяча «білих» точок платили за силове прикриття близько 20 тис. дол. на місяць кожна. (Сукупно — понад 20 мільйонів доларів щомісяця). Гроші збирали через так зване єдине вікно і далі розподіляли між силовиками. Частка прокуратури становила приблизно 3 тис. дол. з точки. Після приходу Кравченка її нібито вирішили підвищити до 7 тис. дол., а загальну «абонплату» — з 20 тис. до 24 тис. дол. Але куди тоді йшли ще 17 тис. дол. з кожної точки? Якщо зазирнути за це «єдине вікно», кажуть співрозмовники ZN.UA, там можна побачити представників СБУ, ГУР, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, Фінмону та окремих представників Державної прикордонної служби.
Конкретний механізм розподілу грошей і роль представників кожної структури ще потребують перевірки. Але, можливо, саме спроба переділити вже сформований ринок і вивела НАБУ на прокурорську гілку схеми. Незадоволені настукали.
А далі з’явився «шеф». На плівках Кропива казав: «Прикольно, яку імперію шеф зробив. Треба самому спробувати». НАБУ прізвища «шефа» не назвало, але уточнило, що той раніше очолював Державну податкову службу і після відходу зберіг там вплив. Ну, Кравченко ж. При цьому жодного процесуального статусу в розслідуванні у самого генпрокурора не було і наразі немає.
Однак його токсичність для президента стала позамежною. Причому буквально вдень 7 вересня, напередодні відставки, Кравченко збирав офрек для журналістів і переконував їх, що йому нема чого боятися і сам він нікуди не піде. Хіба що президент скаже. Президент сказав. Попри, як йому здалося, безапеляційний аргумент генпрокурора на свою користь: «Це ж не бюджетні гроші». Ага, нам теж хочеться залізти під стіл.
Після розмови із Зеленським Кравченко оголосив про відставку, пояснивши свій вчинок небажанням підставляти інституцію. На той час Зеленський уже зустрівся з керівниками НАБУ та САП Семеном Кривоносом та Олександром Клименком. Пізніше на брифінгу керівники антикорупційних органів розповіли, що обговорювали з президентом масштаб кол-центрів і збитки, яких вони завдають. За словами Кривоноса, Зеленський відреагував на почуте «дуже спокійно».
Хоча спокійного навколо президента до цього моменту залишалося мало. Тільки-но затихнув кейс колишньої заступниці голови ОП Ірини Мудрої щодо легалізації 150 млн грн на заставу за Германа Галущенка. У матеріалах слідства з’явився ще один високопоставлений чиновник офісу президента — «Кирило Олексійович». А в протоколі однієї з розмов прямо зазначалося: «у розмові бере участь Буданов К.О.». Саме йому в розмові зі своїм напарником по схемах Микитасем Мудра відносила репліку про те, що корупцію потрібно очолити й контролювати.
І тут слідом бахнув «Карфаген». Тепер уже генеральний прокурор. Ще один політичний призначенець Зеленського, чиє ім’я читалося в маркерах розслідування. Причому кол-центри, про які йшлося, руками молоді ошукували не тільки своїх — людей у роздертій війною Україні, але й громадян європейських держав. Тих самих держав, які дають Україні гроші на виживання та зброю. Представники яких уже неодноразово вказували українській владі на цю проблему. Тож малоймовірно, що Кривонос і Клименко повідомили президенту новину.
Кравченко подав у відставку. Але відставки не відбулося. Для цього потрібне було рішення Верховної Ради, а до нього Кравченко юридично залишався генеральним прокурором з усіма своїми повноваженнями.
Причому тепер відомо, що цей тиждень минув не в інформаційному вакуумі. За даними джерел «Української правди», ще ввечері 7 вересня Давид Арахамія в присутності президента попередив керівників НАБУ та САП, що Кравченко або вже підписав, або готує підозри Кривоносу та Клименку. Та й самі матеріали з’явилися не за цей тиждень. За інформацією джерел ZN.UA, їх давно готували в СБУ, і ми пам’ятаємо, що окремі епізоди ще раніше вкидали через анонімні телеграм-канали. У СБУ розуміли, що НАБУ йде по сліду і далі піде вже за ними. Тому нинішню атаку на Кривоноса та Клименка джерела розглядають як превентивний удар. Руками генпрокурора, що йде. Кравченко, зрозуміло, теж був у темі далеко не перший день: ще з липня 2025 року він брав участь у підготовці атак на антикорупційні органи та знав про матеріали, які збирали проти їхніх керівників.
Так минув тиждень. Людина, чия токсичність уже стала причиною для розмови з президентом і заяви про звільнення, продовжувала керувати Офісом гепрокурора. (Відсторонив його Зеленський від виконання обов’язків лише після втечі.) Ба більше, 13 вересня Кравченко сам підписав собі наказ про п’ятиденне відрядження до Франції. А вже вночі виїхав за кордон. Причому, за даними джерел колег, на той час Кравченко знав, що на нього встановлено «маячок» у базі прикордонників. При перетині кордону про це мали повідомити НАБУ та САП. Про «маячок» знали й нагорі: 13 вересня Арахамія з’ясовував, навіщо його встановлено і чи означає це, що під час спроби виїзду Кравченку можуть вручити підозру. Але Кравченко кордон перетнув. Сам?
І отут якраз про новини. 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Ще одну — близькій особі керівника САП Олександра Клименка. (Станом на сьогодні, за словами самого Клименка, загадкову особу так і не знайшли). Кравченко назвав НАБУ та САП фактично окремим центром політичної влади та звинуватив їх у спробі узурпації.
Читайте також: Генпрокурорське кабаре: Кравченко вручив підозру директору НАБУ та втік до Франції
Та найцікавіше Кравченко сказав далі: «До ухвалення цих рішень президент стримував мене в політичному плані». Що сталося за цей тиждень? Президент перестав політично стримувати Кравченка? Кравченко перестав піддаватися політичному стримуванню? Чи саме це й було останнім завданням генерального прокурора, який іде?
На той момент самого Кравченка в Україні вже не було. Він заявив, що перебуває у закордонному відрядженні та збирається поінформувати міжнародних партнерів про «реальний стан справ» в антикорупційних органах.
НАБУ та САП відповіли: Кривоносу жодної підозри офіційно не вручено, заяви Кравченка вони вважають публічними, а не процесуальними діями та продовженням системної атаки на антикорупційні органи. І майже миттєво — Зеленський: «У цього генерального прокурора є лише один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому й сказав». І заклик до парламенту підтримати звільнення невідкладно.
За даними джерел ZN.UA, після заяви Кравченка Зеленський зателефонував Кривоносу. Під час розмови през
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
