Дика природа серед міста: як у Львові рятують унікальне торфовище від забудови, пожеж і байдужості
У Львівській громаді відновлюють ландшафтний заказник «Торфовище Білогорща» площею 92 гектари, який зазнав деградації через видобуток торфу та осушення.
Тут живуть бобри, горностаї та вовки, гніздяться чорні лелеки й сірі журавлі, а іноді можна побачити лосицю з малям. Ця територія має значення як для збереження біорізноманіття, так і для адаптації міста до зміни клімату, – повідомляє Еко.Район.
У радянські часи на Білогорщі десятиліттями видобували торф. Потім землю розпаювали і майже віддали у приватні руки. Місцева ж громада наполягла на збереженні, відтак справа дійшла до судів.
У 2019 році Львівська обласна рада надала торфовищу статус заказника. Але місцева сільська рада перед приєднанням до Львівської громади у межах реформи децентралізації встигла розпаювати частину земель, тож боротьба триває: частину ділянок вдалося повернути в комунальну власність, дві справи досі на розгляді в апеляції.
Аргументом у судах стали наукові дослідження: під Білогорщею виявили одні з найглибших у регіоні торф'яні поклади – 7,25 метра. А орнітологи зафіксували тут 87 видів птахів, включених до списків Бернської конвенції, серед яких також змієїд блакитноногий та сова довгохвоста.
З листопада 2024 року на Білогорщі реалізується міжнародний проєкт Restor4life за фінансування Католицького університету Айхштет-Інгольштадт (загальний бюджет – 94 тисячі євро). Координує роботу управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.
Для торфовища критично важливо, щоб на території заказника була вода. Коли рівень ґрунтових вод знижується, торф пересихає, змінюється рослинність і зростає ризик пожеж. Команда досліджує гідрогеологію ділянки та готується до встановлення водорегулюючої конструкції. Паралельно фахівці проводять лідарну зйомку та створюють цифрову модель місцевості.
На окремих ділянках площею 2700 квадратних метрів уже прибрали інвазійні рослини і висадили характерні для цієї місцевості види: росичку круглолисту, пухівку піхвову, калюжницю болотну, різні осоки та мохи. Для птахів встановили штучні гніздівлі. Розробляють проєкт оглядової вежі та доріжки для відвідувачів.
Цього літа торфовище Білогорща витримало посуху. Для порівняння: сусідні «Північні торфовища» площею 525 гектарів, де рівень води нижчий, цього року горіли. Це свідчить, що підняття рівня ґрунтових вод – не абстрактна екологічна мета, а пряма протипожежна міра.
У перспективі торфовище має стати природним буфером для міста: під час сильних опадів утримувати воду, у спеку – охолоджувати територію, постійно фільтрувати воду та поглинати вуглець.
Попри те, що збереження заказника ініціювала місцева громада, частина мешканців досі не розуміє цінності болота. На території залишають будівельне сміття та зливають нечистоти.
Проте поступово ситуація змінюється. Один із місцевих підприємців облаштував у своєму офісі панорамне вікно, щоб спостерігати за природою заказника у різні пори року.
Іншим громадам, які думають про збереження природних ділянок, Галина Микітчак радить не гаяти часу: під час воєнного стану діє обмеження на безоплатну приватизацію комунальних земель, і це, за її словами, унікальна можливість зберегти цінні ділянки для природно-заповідного фонду.
Зауважимо: проєкт відновлення ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща» бере участь у конкурсі Adapterra UA 2026, який відзначає практичні рішення українських громад для адаптації до зміни клімату. Підтримати його можна ТУТ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 вересня 2026
