НАБУ дає спецопераціям гучні назви не випадково: навіщо потрібні «Мідас» і «Карфаген»
Антикорупційні операції НАБУ і САП дедалі частіше отримують назви, які легко запам’ятовуються — від «Мідаса» і «Карфагена» до «Форреста Гампа» та «Феміди». Експерти пояснюють це не лише конспірацією, а й прагненням зробити справи помітнішими та посилити публічний захист антикорупційних органів.
Про це пише Радіо Свобода.
Одне з можливих пояснень — необхідність приховувати справжній зміст розслідування під час внутрішніх обговорень. Перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин зазначає, що подібний принцип давно використовують і правоохоронні органи інших країн.
За його словами, закодована назва дозволяє говорити про конкретну операцію так, щоб зі стороннього контексту було складно зрозуміти, про яке саме провадження йдеться. Це знижує ризик передчасно привернути увагу людей, які можуть фігурувати у матеріалах слідства.
Однак конспірація може бути лише частиною задуму. Політолог Олег Саакян вважає, що яскраві назви також працюють як елемент комунікаційної стратегії.
Такі формулювання легко потрапляють у заголовки, запам’ятовуються аудиторії та швидко починають асоціюватися з конкретним розслідуванням. Це допомагає утримувати суспільну увагу до справ, які НАБУ та САП вважають важливими.
Ще один можливий мотив — захист самих антикорупційних інституцій. Юрчишин вважає, що чим більший резонанс отримує конкретне розслідування, тим складніше непомітно чинити тиск на органи, які його ведуть.
Публічність у такому випадку стає додатковим запобіжником. Коли справа вже отримала широку впізнаваність, будь-які спроби втручання у роботу НАБУ чи САП одразу привертають більше уваги медіа та суспільства.
Саме тому назви на кшталт «Мідас», «Феміда», «Форрест Гамп» або «Карфаген» можуть виконувати одразу кілька функцій. Вони дозволяють приховати зміст справи на ранньому етапі, роблять її впізнаваною після оприлюднення та посилюють інформаційний ефект.
Водночас самі НАБУ та САП офіційно не пояснювали, за яким принципом обирають конкретні назви для операцій. Тому версії про конспірацію, медійність і захист незалежності залишаються оцінками експертів, а не офіційною позицією відомств.
Питання публічного захисту антикорупційних органів особливо актуальне на тлі заяв НАБУ і САП про можливе відновлення політичного тиску. Серед таких ризиків у матеріалі згадується ініціатива зі створення нової тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Йдеться про постанову №15568, зареєстровану наприкінці серпня народним депутатом Сергієм Власенком. Її пов’язують із можливою спробою відновити роботу формату, який раніше критикували через перевірки антикорупційної інфраструктури та активістів.
У НАБУ та САП раніше заявляли, що очікують нових спроб тиску. Директор бюро Семен Кривонос водночас наголошував, що антикорупційним органам потрібні системні гарантії незалежності та подальше посилення інституцій.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 вересня 2026
