Тисячі угорців зібрали 500 мільйонів форинтів для України: як "Фонд підтримки закарпатських шарканів" руйнує стереотипи про Угорщину

11.09.2026, 16:12 varosh.com.ua

Троє друзів, одна фейсбук-спільнота, десятки тисяч донатів від звичайних угорців та більше 500 мільйонів форинтів (а це близько 50 млн гривень) для підтримки України за три роки.

"Фонд підтримки закарпатських шарканів" (Kárpátaljai Sárkányellátó Alapítvány) за короткий час зміг вибудувати міцне партнерство між спільнотами двох країн – України та Угорщини – засноване на довірі, повазі та взаємопідтримці.

Щодня угорці донатять фонду сотні форинтів, за які волонтери купують зарядні станції, генератори, дрони, тепловізори, гуманітарну допомогу, а нещодавно – навіть цілий прально-лазневий комплекс для українських захисників. Окрім військової підтримки, фонд реалізує проєкти для цивільних та тих, хто постраждав від війни.

“Шаркані” власним прикладом спростовують стереотипи, народжені політичними обставинами і підсилені ворожою пропагандою.

Вчитель історії й англійської мови з Будапешта Мігай Олаг, військовий журналіст Балаж Траутман, юрист Ґашпар Керекеш-Нодь у листопаді 2022 року оголосили перший збір на зарядну станцію для військових. На запитання "Чому?" Мігай відповідає лаконічно: "Бо це було правильно і потрібно". Платформою для збору коштів стала фейсбук-спільнота, присвячена військовій історії, що існувала близько 10 років. Всі троє були її учасниками. Спонукало до донатів відео за участі Федора Шандора – на той час військового, а нині Посла України в Угорщині, де він з іншими солдатами тримає український та угорський прапори.

Коли Мігай сконтактував із 68 батальйоном Закарпатської ТРО через Федора Шандора, то дізнався, що військовим потрібні три зарядні станції, що коштували близько мільйона форинтів. Чоловік сумнівався, чи вийде зібрати таку суму, але, в результаті, це вдалося зробити за 28 годин!

Саме 68 батальйону Закарпатської ТРО і зараз надають більшу частину допомоги. Військові цього підрозділу дозволили використовувати їхній шеврон з невеликими змінами – волонтери додали до нашивки українські та угорські кольори на винограді.

“Червона рута” лунає в Будапешті: як українці в Угорщині згуртовуються задля стійкості та перемоги

Назва фонду символічна та пов’язана з обома країнами. Шаркань – слово угорського походження, що означає дракон. Ідею, закладену в назву фонду, Мігай пояснює так:

– У моєму дитинстві по телевізору показували угорську казку "Шушу". Шушу – це дракон, і в цій історії його приймають як громадянина, члена родини в королівстві. Для Шушу створюють так звану "Шарканьську лавку" чи "годівницю". Її можна пояснити як "компанія з догляду за драконами" або "компанія з догляду за постачанням драконів". Завдання полягало в тому, щоб прогодувати дракона. Було кумедно взяти таку назву для нашого фонду, але це спрацювало. Тепер я знаю, що серед українців є солдати і цивільні з прізвищем Шаркань. І перший підрозділ, якому ми почали допомагати, має неофіційну назву "Закарпатські шаркані".

Троє друзів самі познайомилися через фейсбук, а тепер знайшли ще 12 тисяч нових однодумців. Саме стільки людей підписалися на спільноту "Kárpátaljai Sárkányellátó Alapítvány" за три роки. Вони роблять пожертви для України як на території Угорщини, так і з Трансільванії та Словаччини, де проживають етнічні угорці.

– Нас підтримує кілька тисяч різних донорів. Звичайно, я не можу знати кожного з них особисто, але нещодавно ми провели першу публічну зустріч спільноти, запросили наших донорів і друзів – прийшло понад 60 людей, – ділиться Мігай.

Волонтер пояснює, що за документацією ретельно стежать, мають необхідні дозволи, та звітують про всі витрачені кошти на сторінці:

– Наша організація на 100% легальна, ми дотримуємося всіх правил, маємо дуже суворий метод обліку пожертв та сплати податків. У нас немає жодних проблем тут, в Угорщині. Все, на що ми витрачаємо гроші, є публічним і задокументованим.

Фонд дотримується угорського законодавства, яке забороняє купувати і надсилати зброю, тому передають товари, що вважаються легальними для постачання в Україну. Завжди запитують про потреби військових і надсилають те, що просять. Іноді отримують пропозиції від партнерів, і тоді обов’язково надсилають військовим виріб на тестування, щоб зрозуміти, чи він потрібен.

Науковець та артилерист ЗСУ Віктор Трошкі: “Проблем через те, що я угорець, не було ніколи”

Звісно, законодавство Угорщини також змінюється, і віднедавна виникли труднощі з експортом дронів. Волонтери зберігають оптимізм, але зізнаються: саме такі бюрократичні перешкоди ускладнюють роботу Фонду.

– Найскладніше завдання – подолати бюрократію. Часто закони та нормативні акти нечіткі. Трапляється, що один офіс трактує щось зовсім по-іншому, ніж інший, і іноді вони навіть не розмовляють один з одним. Оформити точні та бездоганні документи – дуже складне завдання, – зазначає Балаж.

Фонд розпочав діяльність із підтримки етнічних угорців, які служать в ЗСУ, але ніколи не відокремлював їх від інших військових. Фонд завжди відштовхуються від запитів військових та українських партнерів в Ужгороді. Загалом за три роки допомогли понад 30 різним військовим підрозділам. Мігай так пояснює напрямки діяльності:

– Звичайно, мені, як угорцю, приємно допомагати українським солдатам з угорським корінням, але у нас немає позитивної дискримінації, кому допомагати, а кому – ні. І це навіть неможливо, бо наші партнери – здебільшого військові підрозділи, а не окремі особи. І, звісно, в українській армії немає військових підрозділів, які формуються за етнічною ознакою, – пояснює Мігай.

374 угорськомовні мешканці Закарпаття служать у лавах ЗСУ, — Федір Шандор

До Дня Захисників і Захисниць Мігай переглянув свій список контактів і надіслав кожному військовому, якого знає або з яким спілкувався, вітальне повідомлення. Коли завершив, то здивувався, що надіслав понад 50 повідомлень 50 різним людям. Зізнається, що особисто знайомий із близько 10 етнічними угорцями, які служать у ЗСУ.

150 тисяч збережених життів: благодійники фонду "Тетраландо" доставляють в Україну вантажі, що рятують

На замовлення "Фонду підтримки закарпатських шарканів" партнерська компанія Continest у Секешфегерварі виготовила сучасний прально-лазневий комплекс у формі контейнеру, який незабаром мають доставити українським військовим. Коли виникла така ідея, Мігай з друзями сконтактували зі 128 бригадою, чи знадобиться він їм, та отримали схвальні відгуки. Затим, за запитом військових, наповнили його всім необхідним: душем, вбиральнею, умивальниками тощо.

Вартість такого комплексу – близько 9 мільйонів форинтів. Зараз оформлюють документи, щоб експортувати його до України. Якщо все буде добре і військові потребуватимуть таких комплексів, у Фонді готові робити наступні замовлення та передати до ЗСУ. Волонтери вже знайшли помічника, який доставить контейнер та кілька великих генераторів до України. До слова, завод Continest є одним із найбільших партнерів Фонду.

Три благодійні фонди Закарпаття, що розвивають культуру милосердя і примножують добро

Мігай зізнається, що за час роботи траплялися різні приємні сюрпризи.

– Спочатку ми були здивовані, отримавши в допомогу три EcoFlow замість однієї, потім – що маємо додаткові гроші, щоб зробити другий пакет гуманітарної допомоги. Зараз у нас вже понад 50 пакетів, і ми досі дивуємося. Наприклад, одного разу в нас попросили зимові шини для автомобілів. Ми не є командою автомобільних експертів, тому створили допис у групі і попросили допомогти з ідеями, які зимові шини підійдуть. На превеликий подив, серед учасників спільноти почалася дискусія в коментарях, які шини найкращі (усміхається). Маємо велику підтримку від наших учасників групи з технічних питань, вони ставляться до своєї роботи дуже серйозно. Це безцінний внесок!

Від початку створення "Фонд підтримки закарпатських шарканів" реалізує і соціальні проєкти для постраждалих внаслідок війни. Серед угорців є чимало таких, які готові допомагати Україні, але з особистих причин не хочуть надсилати гроші на військові потреби, натомість охоче підтримують цивільні.

Соціальними проєктами керує Балаж. До своєї участі у Фонді він мав 8-річний досвід волонтерства в літньому таборі для дітей Угорської реформатської церкви. Крім того, регулярно виїжджає з групою на прибирання та догляд за лісами. За професією чоловік – військовий журналіст і цей досвід виявився дуже корисним у теперішні роботі:

– Я 13 років працював у Збройних силах Угорщини як військовий журналіст. У 2011 і 2012 роках мене тричі відправляли в Афганістан. Це дає мені змогу краще зрозуміти спосіб мислення армії. Я знаю, наскільки складним може бути спілкування та бюрократія, але ми завжди можемо знайти рішення.

Мирослав Маринович: “Україна не просто частина Центральної Європи, а її лідер. Ось як звучить наше домашнє завдання”

Одним із нещодавніх соціальних проєктів, реалізованих Фондом, стала реконструкція дитсадка на Закарпатті, що завершилася у вересні. Продовжують облаштування угорських бібліотек на Закарпатті. Після влучання в дитячий садок у Харкові організували збір для підтримки дітей – придбали іграшки. Зараз готують допомогу для медичних закладів у Миколаєві.

На запитання, чому угорці мотивовані допомагати українцям, Балаж відповідає так:

– Вони сприймають угорських та інших українських військових і мирних жителів як людей, які потрапили в біду і яким хочуть допомогти. Вони хочуть творити добро, і знайшли в нас команду, з якою можуть реально допомогти. Серце велить їм допомогти...

Сам Балаж мотивований тим, що може працювати з командою, яка щиро хоче допомогти Україні, як військовим, так і цивільним. Вважає, що досягли вже хороших результатів. У роботі його розчулює людська вдячність. Так, після ремонту дитячого садка в селі Косино діти читали вірш, який написали для волонтерів. Зізнається, в нього були сльози на очах.

Науковець та артилерист ЗСУ Віктор Трошкі: "Проблем через те, що я угорець, не було ніколи"

Волонтери "Фонду підтримки закарпатських шарканів" не беруться коментувати політику своєї країни, натомість чітко усвідомлюють власні завдання і готові їх виконувати попри все.

– Наш фонд не має нічого спільного з угорською політикою. Ми не критикуємо і не хвалимо жо

Читати повністю…