Військовослужбовці не повинні займатися безпосередньою мобілізацією, – Офіс військового омбудсмана
Коли реально почне функціонувати Офіс Військового омбудсмана і що для цього потрібно - законодавчі зміни, кадрові чи якісь інші?
Плануємо запустити Офіс військового омбудсмана наприкінці січня. Якщо нам це вдасться, то це буде старт у рекордно короткі строки як для державного органу такого рівня та з такими складними завданнями.
Наразі триває організаційна робота, передусім технічне облаштування приміщення та забезпечення алгоритмів роботи. Формується штат, співробітники проходять додаткове навчання. Наприкінці грудня президент підписав зміни, які дозволяють частину посад в Офісі військового омбудсмана обіймати військовослужбовцям. Загалом уже маємо 39 співробітників, як цивільних, так і військових, тоді як гранична чисельність штатного розпису становить 150 осіб. Про офіційний початок роботи повідомимо в офіційних джерелах та на соціальних платформах військового омбудсмана.
Чи звертаються до вас військові, які мають право на звільнення від служби і не можуть його реалізувати? Зокрема, ми писали, що військовослужбовці, які мають на утриманні неповнолітніх дітей з інвалідністю, не можуть звільнитись зі служби, тоді як військовозобов'язані чоловіки в таких самих умовах, можуть спокійно оформити відстрочку від служби. Як діяти в такому випадку? Як є механізми реалізації права на демобілізацію?
Наразі діє стаття 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яка регулює звільнення з військової служби. А також стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що визначає підстави для відстрочки від мобілізації. Вони відрізняються між собою, що є нелогічним.
Як гадаєте, це проблема – відсутність можливості для військовослужбовців анонімно подати скаргу? Як, подаючи скаргу військовому омбудсману, уникнути негативної реакції командування, особливо якщо йдеться про зловживання?
Анонімні скарги військовий омбудсмен не розглядає, крім випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені. Водночас, Офіс Військового омбудсмана забезпечує конфіденційність та не розголошує особисті дані військовослужбовців. Особливо, якщо це стосується викривальних фактів про командирів, ситуації в підрозділі або насильницьких злочинів. Для забезпечення конфіденційності достатньо зазначити про це під час надання скарги, наприклад, у темі листа.
Чи знаєте ви про проблему з тими, кого ВЛК визнала непридатними для військової служби, а військові частини вимагають з'явитися, щоб звільнитися? Яким бачите вирішення проблеми?
Проблема існує, але наразі вона значно менша, ніж була. Військовослужбовці можуть подавати документи, які є підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я, через ТЦК та заклади охорони здоров'я. Водночас труднощі виникають у випадках, коли військовослужбовець був матеріально відповідальною особою або щодо нього проводиться службове розслідування. У таких ситуаціях часто необхідна його особиста присутність.
Не так давно усіх сколихнуло вбивство працівника ТЦК у Львові, воно шокувало суспільство. Чи розглядаєте ви цей злочин як наслідок загальної ескалації конфліктів між працівниками ТЦК та громадянами?
Убитий під час несення служби Юрій Бондаренко був військовослужбовцем, а не працівником ТЦК. Згідно з Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється місцевими органами виконавчої влади.
Позиція Офісу Військового омбудсмана залишається незмінною – військовослужбовці не повинні займатися безпосередньою мобілізацією, доставленням до ТЦК. Завдання військових – формування мобілізаційного плану, постановка на облік, розподіл особового складу.
Розділення суспільства на військовослужбовців і цивільних, чи ТЦК і цивільних не сприяє зміцненню обороноздатності держави. Будь-які перевищення повноважень і зловживання як з боку військовозобов'язаних, так і з боку військовослужбовців ТЦК негативно впливають на процес мобілізації та обороноздатність.
У публічному просторі згадують ситуацію з 102 бригадою та заяви військових, які там служать і їхніх родичів. Чи перебуває ця справа у полі вашої уваги?
Військовий омбудсман декілька разів виходила на конференц-зв'язок з родинами, які збиралися під Івано-Франківською ОВА. Також зв'язувалася з військовослужбовцями. Допомагала забезпечити комунікацію там, де певний період був управлінський хаос між військовослужбовцями, які перебували на позиціях та командуванням й іншими суміжними підрозділами, які працювали в цій смузі. Це був період наприкінці листопада – на початку грудня, до появи резонансного відео із КСП (контрольно спостержений пункт) одного з батальйонів.
А які типові порушення прав військовослужбовців ви фіксуєте у подібних кейсах: неналежні умови служби, командирські зловживання, проблеми з переведенням або лікуванням?
Трапляється усе перелічене. Виникають питання як до командирів, так і до рядових військовослужбовців. Кожну ситуацію потрібно розбирати окремо. Узагальнення шкодять розв'язанню проблеми. По кожному зверенню Офіс Військового омбудсмана на контакті з командирами, родинами військовослужбовців та самими військовими. Також працює офіційна електронна пошта для звернень і скарг [email protected]
Кілька тижнів тому була інформація, що після повернення із СЗЧ пріоритетною спеціалізацією військовослужбовців є особливо небезпечні позиції, як штурмові бригади. Підтвердіть чи спростуйте це
Військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини, направляють в усі бойові бригади, а не тільки в штурмові підрозділи, виходячи з принципу пріоритетного комплектування частин. Це питання перебуває у компетенції Генерального штабу ЗСУ.
Які законні механізми мають родичі військовослужбовців, якщо сам боєць не може публічно або офіційно захистити свої права, та чи існує проблема, коли військовослужбовців або родичів намагаються залякати аби змусити мовчати?
Родичі мають право звертатися до військового омбудсмана, це прямо передбачено законом. Водночас, за можливості, намагаємося отримати підтвердження від самого військовослужбовця щодо наявності та суті проблеми. Якщо ж це неможливо, працюємо на підставі звернення членів сім'ї.
А щодо залякувань, чи інших методів впливу – така проблема, вочевидь, існує, але вона не має системного характеру. Будь-які погрози чи залякування є підставою для початку досудового розслідування.
Загалом, достатньо повноважень має військовий омбудсман, аби захищати воїнів і їхні сім'ї?
Верховна Рада України 22 жовтня 2025 року ухвалила за основу законопроект No 13267 про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, який встановлює адміністративну відповідальність (штраф, можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю) за невиконання законних вимог військового омбудсмана. Закон також надав військовому омбудсману повноваження складати протоколи про такі адміністративні правопорушення. Дуже важливо, щоб цей закон якнайшвидше ухвалили у другому читанні. Адже після повноцінного запуску, Офіс розпочне перевірки, надсилатиме свої висновки. І потрібен дієвий правовий інструмент, щоб його рішення виконувались.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 січня 2026
