«Скринінг здоров’я»: на що держава витратить 10 мільярдів і хто від цього виграє
З 1 січня голосно стартувала програма перевірки стану здоровʼя «Скринінг здоров’я 40+». В системі «Хелсі» почали надходити запрошення оформити «Дія.картку» та чекати на зарахування коштів і запрошення на прийом до лікаря. Проте, не все так швидко. Запрошення отримають не всі одразу та й система ще лише на етапі отримання заявок від медзакладів, які хочуть взяти участь у програмі. розбирався, коли вона повноцінно запрацює, яка її мета, в чому відмінність від звичайної системи сімейної медицини і хто зможе заробити на програмі.Програма «Скринінг здоров’я" стартувала, але не зовсімЗа умовами програми, запрошення на скринінг приходитиме по черзі, через 30 днів після дня народження. Витратити кошти на обстеження та прийом потрібно буде не пізніше 17 грудня, крім учасників скринінгів здоров’я, які народилися в жовтні — грудні. Вони мають використати отримані кошти підтримки до 31 березня 2027 року. Як пояснив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, така черговість зроблена навмисно, щоб не створювати надмірного навантаження, коли всі кинуться витрачати кошти одночасно в останній місяць.Перші запрошення на скринінг тим, кому за 40 років та народився у січні, мали б почати надходити у лютому. Але насправді система ще не працює: не всі медзаклади, які хочуть взяти участь у програмі, подали заявки. Відповідно й процес укладення договорів з НСЗУ (Національною службою здоровʼя України) на цю послугу тільки стартує.Читайте також:НовиниЧитайте також:НовиниВелике перезавантаження: хто замінить Єрмака і можливі відставки міністрівРіч у тому, що для участі в програмі «Скринінг 40+» медзаклад повинен відповідати багатьом умовам, як в плані медичного оснащення, так і організаційного. Адже основна задача програми — щоб пацієнт отримав всі необхідні послуги (прийом, аналізи, обстеження, консультацію) одразу в одному місці. Хоч програма не передбачає складних інструментальних досліджень, на кшталт МРТ, не всі лікарні сімейної медицини мають забезпечення для відповідності умовам.Засновниця і керівниця Засновниця і керівниця мережі «Сімейної амбулаторії Вулик» Ярина Пікулицька так охарактеризувала підготовку до вимог НСЗУ для проведення «Скринінгу 40+»: «Стосовно організації — треба трохи піднапрягтись. Сам по собі скринінг не складний, але щоб вся інформація була в одному місці і для адекватної аналітики треба створити нову послугу, інтегрувати нові шаблони, які між собою будуть синхронізуватись. Це не зробить МІС (Медична інформаційна система) без активної включеності клініки або консультанта з клініки. Також треба навчити комунікаційної рамки всіх, хто буде дотичний. Тому по організації — є над чим попрацювати».Ярина Пікулицька, засновниця МЦ «Сімейна амбулаторія Вулик» / Джерело: соцмережіГроші в руках пацієнта додали незручностейЯк пояснив в коментарі The Page Назар Козовий, заступник директора Коломийського міського центру первинної медичної соціальної допомоги, попри те, що скринінг — це фактично те, що й так робили сімейні лікарі, через певні організаційно-технічні вимоги лише 2 амбулаторії медустанови з 9 зможуть брати участь у програмі. Наприклад, за умовами програми учаснику держава перераховує 2000 грн, які він повинен витратити на послугу, сплативши через термінал медичного закладу. Без терміналу з певним відкритим кодом діяльності НСЗУ не має права укласти договір з медзакладом. І якщо для приватних лікарень термінал — це норма, то для комунальних закладів — додаткова перепона в подачі заявки та технічна складність.«Ми, як приватний заклад, з самого початку користуємось двома POS-терміналами. Певні складності з терміналами можуть бути у державних клініках. Бо це не лише про встановлення, але і про навчання працівників. Адже треба буде не лише вміти користуватися POS-терміналом, але і вести невеликий фінансовий облік», — пояснює Ярина Пікулицька.Є й певна бюрократична суперечність у вимогах: спочатку потрібно укласти договір по скринінгу з НСЗУ, а потім банк налаштовує все стосовно оплат.На думку Ярини Пікулицької, це трохи неправильно, «бо як тільки ми укладаємо договір, то де-юре це означає, що ми готові заходити у скринінги. Але де-факто — ні, бо ще треба доробити деякі процеси. Але ми не можемо їх доробити без встановлення необхідної програми на POS-термінал. І виходить замкнене коло».Назар Козовий додає, що програма, де все робиться і оплачується в одному місці, мала б бути зручнішою для людей. Однак він передбачає, що для певної категорії пацієнтів маршрут скринінгу буде більш ускладнений, ніж звичайне відвідування сімейного лікаря та спеціалізованого закладу.«Оскільки програма спрямована на людей 40+, а в цій категорії багато хто не вміє користуватися електронним банкінгом, чи не має застосунку «Дія», таким людям доведеться йти спочатку в банк для виготовлення спеціального рахунку/картки, потім йти в ЦНАП для реєстрації для одержання умовних 2000 грн, а тоді вже, після зарахування коштів, можна буде записуватися на скринінг», — пояснює лікар.Назар Козовий, заступник директора у КНП КМР " Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» / Джерело: соцмережіНаскільки ефективна модель «Скринінг 40+»Віктор Ляшко визнає, що основна надія програми на те, що гроші на карті, які «згорять», якщо їх не витратити — основний спосіб стимулювати людей перевірити своє здоров’я. Такий підхід до скринінгу, за словами міністра, нібито запозичений з провідних європейських практик.2026 року скринінг включатиме перевірку серцево-судинної системи, ментального здоров’я та виявлення цукрового діабету. В наступні роки, зважаючи на результати, можуть сфокусуватись на інших хворобах.Водночас не всі лікарі поділяють думку про ефективність скринінгу. Вадим Вус, лікар та викладач навчально-наукового інституту «Європейська Медична Школа» Міжнародного Європейського Університету, називає скринінги здоров’я марними без кінцевої мети та без ретельно підібраної таргетної групи.«Я за те, щоб були скринінги, в які увійде найбільш ймовірний контингент, а не всі 40+, і за ті, які закінчуються програмами підтримки пацієнтів: роздача глюкометрів, інсулінових помп, тонометрів, ліків», — каже лікар.На підтвердження своїх слів Вус наводить статистику результатів подібного скринінгу, який проводився у Великій Британії. Згідно з ним, скринінги на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет «були не ідеальні»: приблизно на середині шкали ідеальності та шкоди.ПідписуйтесяЧастково з цією думкою погоджується і лікар Назар Козовий.«Набір скринінгу не заміняє всіх необхідних обстежень, що рекомендовано робити людям, зокрема категорії 40+, які теж потрібно починати у сімейного лікаря, — каже він. — До прикладу, жінкам 40+, за наявності факторів ризику (а їх якраз визначає сімейний лікар) потрібно проходити раз на два роки мамографію, а з 50 до 75 років потрібно це робити обов'язково. Направлення на таке обстеження видає сімейний лікар. Те саме з колоректальним раком, раком шийки матки, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом. Тому скринінг 40+ не скасовує також необхідність звернення до свого сімейного лікаря з профілактичною метою, а тільки частково дублює таку функцію».Також критиці піддається саме витрачання коштів на фактично дублювання функцій сімейного лікаря під час війни. Міністр охорони здоров’я оголосив, що на програму вже закладено в бюджеті 10 млрд грн на 5 млн пацієнтів, але за потреби ця сума буде збільшена.Програма скринінгу передбачає, що кількість візитів учасника скринінгу здоров'я може складати від одного до трьох, у більшості випадків всі необхідні аналізи мають бути набрані за один раз в місці проведення скринінгу, в зручний для пацієнта час. Для маломобільних осіб скринінг може проводитися вдома.На цьому унікальність програми закінчується. Назар Козовий підтверджує, що всі обстеження, які включені в перелік скринінгу, можна було проходити безоплатно за програмою медичних гарантій і раніше, звернувшись до свого сімейного лікаря чи терапевта. Єдина відмінність, що частину призначених обстежень лікар виконував у себе в закладі, а на частину видавав е-направлення, і людям доводилося їх робити в інших спеціалізованих закладах.Перелік обстежень в межах скринінгу можна розділити на базовий (той, що робитиметься кожному) та додатковий (за показами) в рамках скринінгу та за програмою медичних гарантій.Основний скринінг включає:збір анамнезу та скарг (біль у грудній клітці, задишка, набряки, переміжна кульгавість);декілька видів анкетуваннь та заповнень шкал для визначення ризикусерцево-судинних хвороб, цукрового діабету другого типу, проблем з ментальним здоров'ям, вживання алкоголю та паління;вимірювання артеріального тиску, пульсу, антропометрія (ріст, вага, окружність талії);два аналізи крові: ліпідограма (рівні холестерину розгорнуто) та глікований гемоглобін (середній рівень глюкози крові за останні три місяці).Далі, в результаті обстежень можуть буди призначенні ще певні види додаткових обстежень в рамках цього скринінгу, це:добове вимірювання артеріального тиску, якщо вперше виявили високий тиск,проведення електрокардіографії (ЕКГ).Якщо в людини вже є захворювання серцево-судинної системи або якщо в результаті основного обстеження виявилися певні ризики таких захворювань, то можуть бути призначені додаткові аналізи: натрій, калій, креатинін, альбумін, (альбумін-креатинінове співвідношення) та визначення швидкості клубочкової фільтрації).Також для учасників скринінгу з цукровим діабетом другого типу передбачені додаткові інструментальне обстеження: офтальмологічний скринінг.Якщо в процесі обстеження виникне потреба в додаткових обстеженнях, до прикладу, УЗД серця, лікар видасть пацієнту електронне направлення на нього. Людина зможе пройти його безоплатно за програмою медичних гарантій у закладі, який має договір з НСЗУ на таку послугу, але це вже поза межами скринінгу.Завершуватиметься скринінг проведенням індивідуального профілактичного консультування з розробкою персоналізованого плану щодо корекції способу життя, що включає рекомендації з раціонального харчування, оптимізації фізичної активності, корекції маси тіла та припинення тютюнопалі
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 січня 2026
