Володимир Хавкін – легендарний український та французький бактеріолог, імунолог і епідеміолог, який створив першу вакцину проти холери та чуми.
Володимир Аронович Хавкін народився 15 березня 1860 року в Одесі. При народженні отримав ім’я Маркус-Вольф. Він був наймолодшим сином у багатодітній єврейській родині.
Розумник
З ранніх років Хавкін відрізнявся блискучими здібностями та неймовірною працьовитістю, що виділяло його серед однолітків.
Він закінчив хедер і чоловічу гімназію в Бердянську, де якийсь час мешкала його сім’я.
Вступити до університету було потаємним бажанням Володимира. Але його батько не мав коштів на навчання сина. Все ж після довгих перемовин з членами родини старший брат погодився допомогти. Він на час занять виділяв йому по 10 рублів на місяць, а сам Одеський університет (на той час мав назву Новоросійський університет Одеси) видавав бідному студенту 20 копійок на день на обід.
Так Володимир вступив на природничий факультет Одеського університету та став учнем академіка Іллі Мечникова, у чиїй тіні він досі перебуває в Україні, хоча його ім’я прославлене на весь світ.
Бунтар
Керівництво університету хотіло відкрити талановитому студенту двері в науку, тому запропонувало Хавкіну прийняти православ’я. Він відмовився.
Хавкін був одним з народовольців, під час єврейських погромів створив загін єврейської самооборони й тричі потрапляв до рук поліцаїв. Під час єврейського погрому в Одесі у 1881 році був поранений.
Все закінчилося тим, що його відрахували з університету, бо підозрювали в участі в організованих виступах студентів проти керівництва університету.
Але ні від революційних поглядів, ані від єврейського походження він не відмовився. Хавкін 8 років жив під наглядом жандармерії.
Лише завдяки заступництву Мечникова за улюбленого учня зрештою його допустили до захисту дисертації.
З таким “неблагонадійним минулим” еміграція стала для нього єдиним способом продовжувати наукові дослідження.
Емігрант
У 29 років обдарований мікробіолог виїхав з Одеси спершу до Швейцарії, потім до Франції. У Парижі працював у Пастерівському інституті під керівництвом свого вчителя Іллі Мечникова. Мріяв повторити науковий подвиг Луї Пастера, який у 1881 році винайшов вакцину від сибірської виразки, а в 1885-му від віспи.
Дослідник
Хавкін досліджував холерний вібріон. Але на той час науковці не думали, що саме він є збудником холери.
Наприклад, його вчитель Мечников демонстративно пив воду з холерним вібріоном — і йому пощастило не захворіти. Окрім того, ні Пастер, ні Мечников не вірили, що від холери, яка розвивається в кишківнику, може врятувати підшкірна вакцина.
Експериментатор
Володимир Хавкін пішов на ризик і вдався до небезпечного експерименту: 18 липня 1892 року ввів собі вакцину, а потім живий вібріон.
Організм відреагував, але не захворів. Це був тріумф Хавкіна. Першими його привітали найбільші вчені Луї Пастер та Ілля Мечников. Паризькі газети захоплено писали: “Браво!”.
В цей період в росії спалахнула епідемія холери. Хавкін запропонував безоплатно передати свою вакцину, щоб зупинити епідемію та отримав відмову. За три місяці від епідемії в росії загинуло близько 300 тисяч людей…
На жаль, Іспанія і Франція, де також були вирувала епідемія, не довірилися “маловідомому вченому” і також відмовилися від його вакцини.
Національний герой
А ось влада Великобританії була більш розумною. Завдяки шанувальникам свого таланту вчений познайомився з міністром в справах Індії в Лондоні. Індія на той час була англійською колонією. І чиновник під час нового спалаху холери допоміг вакцині Хавкіна потрапити до Індії.
Упродовж 1893—1895 років Володимир Хавкін зробив неможливе. Він, демонструючи ін’єкції на собі, особисто прищепив понад 42 тисячі осіб, за що отримав в Індії звання “Махатми”, національного героя. Серед тих, хто отримав вакцину, смертність і захворюваність на холеру скоротилися в десятки разів. Вакцину поставили навіть самому Махатмі Ґанді.
З того часу вакцина Хавкіна почала масово вироблятися.
Лабораторія, де виготовляли вакцину, згодом перетворилася на бактеріологічний інститут імені видатного одесита — The Haffkine Institute for Training, Research and Testing – найбільший центр з вивчення чуми та холери в Південно-Східній Азії.
Рятівник від чуми
Не менш значним був внесок українця в боротьбу з чумою. У 1896 році епідемія найстрашнішої в історії людства хвороби вразила Індію. Особливо потерпав Бомбей – друге за величиною місто в Індії. Влада попросила доктора Хавкіна допомогти, і той відразу ж відгукнувся, створивши за три місяці першу у світі ефективну вакцину проти непереможної чуми. Хавкін знову випробував її на собі й порятував людей.
Орденоносець
1897 року королева Вікторія нагородила Володимира Хавкіна орденом Індійської імперії та влаштувала прийом на його честь. Загалом бактеріолог провів в Індії 18 років, а вже в 1915-му керував в Англії вакцинацією солдатів, що вирушали на Першу світову війну.
Обидві вакцини, виготовлені за методом Хавкіна, у модернізованому вигляді застосовують і досі.
Публіцист
Щодня майже без пропусків та замовчувань Хавкін вів щоденник. Він писав навіть у найбільш непридатних для цього умовах: під час стеження агентів Третього охранного відділення Російської імперії чи у самому центрі смертоносного пекла холери та чуми в Індії.
У Калькутті в рідкісні вільні від тяжкої роботи хвилини зайнявся дослідженням творчості Оноре де Бальзака, по якій у підсумку написав роботу.
Також разом з однодумцями написав роботу про права євреїв в Ерец-Ісраель і діаспорі, яку запропонував до уваги учасників Женевської мирної конференції.
Аскет
Володимир Хавкін не мав ані дружини, ані дітей, жив у готелях, не переймаючись власним житлом.
Вчений завжди, навіть коли стали відомим ученим з чудовим фінансуванням, жив дуже скромно, на межі аскетизму.
Протягом 15 років Хавкін жив у Парижі, присвятивши себе дотриманню заповідей юдаїзму.
Благодійник
У літньому віці долучився до благодійності й захищав громадянські права євреїв.
Свої кошти він направляв на допомогу благодійним товариствам або передавав тим, хто їх потребував.
Життя видатного мікробіолога скінчилося у 1930 році в Лозанні, а всі свої статки, близько 300 тисяч доларів, за заповітом він скерував єврейській організації “Езра” на підтримку обдарованих студентів.
Цікаві факти
– Він першим у 1892 р. в розпал епідемії в Європі ввів власну вакцину самому собі, ставши національним героєм Франції тих років, та заслужив величезний авторитет у Луї Пастера.
– В Індії його шанують як божество, називаючи, як і Ґанді, Махатма – “батько нації”, а також “великим білим зцілителем”.
– В Індії дуже популярні марки, присвячені великому українському вченому.
– Він єдиний українець, нагороджений одним із вищих орденів Великобританії з рук королеви.
– За 40 років було щеплено – і тим самим врятовано від болісної смерті – понад тридцять п’ят мільйонів осіб!
– В Національній бібліотеці Єрусалиму зберігається його архів, досі до кінця не вивчений.
– В Ізраїлі в районі Лісу Миру імені Кеннеді закладена Роща Хавкіна.
– Нещодавно на виставці в музеї Вежі Давида, присвяченій історії медицини, відвідувачам була представлена ампула, яка містить, як вважають вчені, один із ранніх зразків протихолерної вакцини Хавкіна. Про те, що в ампулі знаходиться засіб проти холери, засвідчується в записці, виявленій разом з ампулою, що датується 1892 роком. Багато вчених вважають, що записка написана Хавкіним.
– У Бердянську у вересні 2005 року відбулося відкриття погруддя В. А. Хавкіна.
– У 2016 році вулиця Фрунзе у Бердянську перейменована на вулицю Володимира Хавкіна.
– Також ім’ям Володимира Хавкіна названо вулицю в Одесі.
– У Бомбеї (нині Мумбай) Володимиру Хавкіну встановлено пам’ятник, крім того, його ім’я носить один з головних міських проспектів.
– Життю і діяльності великого українського вченого присвячена книга М. Поповського “Доля доктора Хавкіна”.
