![Від дукачів до пацьорків: українські традиційні прикраси, які актуальні сьогодні](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/vid-dukachiv-do-pacorkiv-ukrayinski-tradicijni-prikrasi-yaki-aktualni-sogodni.jpeg)
Українські традиційні прикраси актуальні і в наш час.
Сьогодні увага всього світу прикута не лише до героїчної боротьби українців проти окупантів, а й до нашої історії та культури.
Національний костюм – це дух народу. Але на особливу увагу заслуговують жіночі прикраси: вони були не лише незамінною частиною образу, а й вказували на вік та соціальний статус власниці. До слова: прикраси завжди виконували дві функції – захисну та інформативну. Вийти без намиста в люди для наших прапрабабусь означало вийти ледь не голою – без захисту.
Оберегові та ритуальні прикраси носили лише на тілі: обручки, браслети, хрестики. Ну а ті, що носили поверх одягу, красномовно говорили про статус господині. Чим заможнішою була жінка, тим більше ниток намиста носила і тим більші намистини нанизувала.
Етнічні українські традиційні прикраси відповідають за колорит: буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання — все це етно прикраси. Що саме носили в давні часи і чи актуальні прапрабабусині аксесуари сьогодні? Спробуємо розібратися.
Коралове намисто або коралі
![Коралове намисто або коралі](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/koralove-namisto-abo-korali.jpeg)
Найвідоміші українські прикраси – коралі. Намисто було поширене на всій території України. Його виготовляли із скелетів коралових поліпів, які привозили з Середземного та Чорного морів. Такий аксесуар був дорогим і міг коштувати як худоба або навіть хата. Бідні могли собі дозволити тільки «колюче» намисто – з необроблених недбало нарізаних коралів. Жінки зі знатних родин носили оброблене червоне намисто. Особливим шиком вважалося, якщо посередині красувалася велика намистина, окута сріблом. Коралі продавалися по кілька ниток. Чим більше — тим дорожче. Кількість ниток могла досягати 25.
Коралі завжди вважалися найбільш символічною жіночою прикрасою. За повір’ям, вони були наділені магічними властивостями: якщо коралі червоні та блискучі, жінка здорова, а якщо колір тьмяний — це попереджає про хворобу. До того ж червоний колір коралів вважали оберегом від поганого ока.
З коралями як із символом багатства була пов’язана прикмета: «Вкупі гроші держаться, як намисто на шиї висить, а продати — то й гроші розійдуться».
Дукач
![Дукач](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/dukach.jpeg)
Нагрудна прикраса у вигляді великої монети з металевим бантом і прикрашеним каменями. Займала центральне композиційне місце у всьому комплексі нагрудних прикрас: кріпилася посередині на найбільший ряд «намиста». Дівчата, у яких були дукачі, страшно пишалися цим фактом. Спочатку монетами-медалями нагороджували козаків за хорошу службу. Ті, повернувшись додому, дарували дукачі дружинам або дочкам. У підсумку прикраса ставала сімейною реліквією.
Пацьорки
![Пацьорки](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/pacorki.jpeg)
Пацьорки – це дуте різнобарвне намисто, виконане зі скляних намистин. Таку прикрасу мріяла мати кожна дівчина. Багаті дами носили пацьорки з муранського скла. Купці привозили такі вироби з самої Венеції. Великі елементи майстри розписували вручну і прикрашали золотом. Був і бюджетний варіант для селянок: нанизували «кругляши» з недорогого скла. В економній версії все виглядало яскраво і багато, але коштувало копійки.
Перли
![Перли](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/perli.jpeg)
Прикраси з перлів були привілеєм найзаможніших панянок: шляхтянок, дружин і дочок козацької старшини. Таке намисто дорого коштувало, тому що мушлі привозили із заморських країв. Найціннішими вважалися великі перлини, добуті у Перській затоці. Аксесуар поєднували зі святковим дорогим вбранням із шовку, оксамиту, парчі або штофу. Прикраса символізувала чистоту та вірність.
Згарди
![Згарди](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/zgardi.jpeg)
Металеве оберегове намисто, що складається з двох-трьох ниток нанизаних на червону або металеву основу хрестиків. На шиї згарди з’єднували двома дисками – чепрагами, які за розміром більше самих хрестів на намисті. На чепрагах намальована солярна символіка: колесо з вісьма, шістьма або чотирма спицями (останній варіант і є, власне, хрест), розетта або концентричні круги.
Шелест
![Шелест](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/shelest.jpeg)
Металеве намисто з невеликих круглих дзвіночків, які виготовляли і носили на Гуцульщині. Найбільш архаїчне з усіх слов’янських прикрас.
Кризи
![Кризи](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/krizi.jpeg)
Широкі (до 20 см) круглі коміри з бісеру, що вкривали шию, плечі і груди жінки. Їх носили у свята лемки і бойки. Одягали одразу декілька різноколірних комірів різної довжини й ширини, які спускалися аж до пояса. На виготовлення такого коміру йшло приблизно 200 годин.
Плетінки (силянкі)
![Плетінки (силянкі)](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/pletinki-silyanki.jpeg)
Свою назву прикраса отримала неспроста. «Силянь» — нанизування на нитку бісеринок. Так і виготовлялося прикраса. На шию одягали кілька ниток. Пізніше численні нитки з нанизаним бісером стали переплітати між собою — виходило об’ємне кольє. Прикраса вважалася повсякденною, однак її носили не тільки для краси: плетінки вважаються оберегами. Українки вірили, що силянкі здатні вберегти від пристріту, залучити щастя.
Гердани
![Гердани](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/gerdani.png)
Довгаста прикраса, яка представляє собою дві смужки з бісеру, скріплені медальйоном. На кожній смужці був орнамент, що дозволяло індивідуалізувати прикрасу, яка доходила аж до грудей. Вона була доповненням національного костюма галичан. В інших регіонах гердани зустрічаються рідко. Цікаво, що спочатку прикрасу носили і жінки, і чоловіки, пізніше атрибут став частиною виключно жіночого оздоблення. Вважалося, що гердан захищає людину від усього злого. Не можна було передавати потужний оберіг іншому або позичати на час.
Салба
![Салба](https://ua.redtram.com/blog/wp-content/uploads/2023/06/salba-.jpeg)
Українська національна прикраса, яка нагадує татарський або турецький етнічний аксесуар. Його масово носили в Буковині. Масивна прикраса являє собою монети, прикріплені до полотняної основи. Монетки розміщені в кілька рядів. Статусу прикрасі додавали заморські монети, які були сусідами зі звичайними.
У 21 столітті більшість людей носять «знеособлені» аксесуари, біжутерію. Тенденція, напевно, тривала б і досі, якби кілька років тому країну не захлеснула хвиля патріотизму, українізації, пошук української ідентичності. Природно, що таке явище знайшло відображення і в аксесуарах.
Сьогодні прикраси з національною символікою популярні як ніколи, а фантазія майстрів не знає кордонів. Сережки, кулони та брошки з тризубом, чоловічі печатки з гербом, золоті підвіски з емаллю в кольорах національного прапора, модні етнічні прикраси з традиційними українськими орнаментами.
Українці із задоволенням носять символічні аксесуари, не лише віддаючи данину моді. Такі прикраси — це спосіб ідентифікації, люди нарешті зрозуміли, наскільки це важливо.