Мавринський майдан – неподалік від міста Павлоград Дніпропетровської області, на околиці села Межиріч, існує земляна споруда: величезна, таємнича, незрозумілої форми. З висоти пташиного польоту – це гігантський загадковий символ, який нагадує павука з лапками. В народі цю місцевість здавна називають “Мавринським Майданом”.
Історія Мавринського майдану
Походження назви цього місця зрозуміле: кілька десятиліть тому територію нинішнього села Межиріч ділили два населені пункти – Межиріч і Маврин. А ось історія походженням самого майдану дещо цікавіша. Так, за однією із версій, це був прадавній храм-обсерваторія, збудований 8600 років тому і призначений для визначення пір року за положенням небесних світил.
Археологи ж припускають, що майдан збудували козаки, він слугував для них оборонною спорудою. За іншою версією, це залишки жертовника або обсерваторії прадавньої Аратти і взагалі найстаріша споруда на Землі, що збереглася.
Мавринський майдан – земляна споруда, яка знизу нагадує простий пагорб, достатньо високий і не викликає особливих емоцій. А загадковість, величність та містичність можна осягнути лише з висоти пташиного польоту.
Таємниці Мавринського майдану досі не до кінця розкриті. Зупинимося детальніше на кількох версіях походження цього українського Стоунхенджу.
Версія перша. Майдан – козацька оборонна споруда
Майдан з його дивовижними валами цілком можливо використовувався запорізькими козаками як сторожова вежа і як оборонна споруда.
Козаки завжди були напоготові до бойових зіткнень. Деякі історики висловлюють припущення, що саме козаки будували цю споруду. Або ж використовували для цього кургани, які після бойових дій втрачали свою звичну форму.
Версія друга. Майдан – селітроварня
Є думка про те, що майдани утворились після грабіжницьких розкопок звичайних курганів, або після влаштування в них селітрових розробок.
Був, виявляється, колись такий промисел. Польські джерела свідчать, що в 1613 році поляки розкопали могилу Скоробір на Полтавщині й робили в ній селітру.
Україна була багата на поклади самородної селітри. В XVIII столітті селітрові заводи були майже в усіх повітах Полтавщини та на Харківщині. У дореволюційних працях археологів, які вивчали майдани, припускалось, що майдани – це зруйновані стародавні кургани з метою використання землі, багатої на селітру. Селітру варили в чанах, великих казанах. Можливо така доля спіткала і Мавринський майдан.
Третя версія. Майдан – святилище
Ймовірно, що майдан – це своєрідний храм, релігійно-культова споруда, оповита таємницею священних знань. З географічних спостережень, майдани розташовані поблизу дуже древніх поселень, городищ. Слово “майдан” з сивої давнини – це місце для збору людей. Можливо, це був комплекс для релігійних обрядів, моління, жертвоприношення і поховання.
У Сонця, Місяця, зірок просили своєчасних дощів, тепла, врожаю, приплоду, здоров’я, достатку. В ім’я всього цього приносили в жертву тварин. Тут здійснювався ритуал проводів у Вічність через вогнище. На цьому місці мислили про вічність і про безсмертя душі.
Четверта версія. Майдан – небесний календар, астрологічна обсерваторія
Цілком можливо, що майдан – це грандіозний, неповторний календарно-обсерваторний комплекс. В наших географічних та кліматичних умовах було важко жити без обліку часу. Дізнатись, коли починається той чи інший сезон далекі предки могли по руху Сонця, Місяця, зоряного неба.
Спостереження, спілкування з небом входило в обов’язки релігійних служителів. Для цього використовувались щербини-підкови. Сонце заглядало в ці отвори під різним кутом, а по центру – в дні осіннього і весняного рівнодення. Спостерігали схід або захід Сонця над яким-небудь орієнтиром, який показував на точку сходу або заходу Сонця в моменти весняного та осіннього рівнодення, зимового чи літнього сонцестояння й оголошували про початок нового сезону. Для спостережень використовувались майданчики в котловині.
Отже, Мавринський майдан – це місце для зв’язку небесних і земних явищ, для обліку часу, для спілкування з Місяцем, Сонцем, далекими зорями.
П’ята версія. Майдан – резонатор, стародавня система зв’язку
Котловина майдану – глибока, напівсферичної форми. Що вона нагадує? Макітру – велику глиняну посудину, такої ж сферичної форми і має таку ж кільцеву заглибину. Можливо, ця котловина-макітра – для передачі звукового сигналу.
Факт звукового резонансу трапляється. Перевірено сучасниками. Можливо і змієподібні “вуса”, які відходять від отворів, також служили цій меті.
Ймовірно, майдан з його резонансними властивостями використовувався:
– для здійснення релігійних обрядів, які завжди мали супроводжуватись особливою магічною загадковістю й емоційним потрясінням;
– для передачі звукового сигналу на певну відстань.
Згадаємо, що найближчі майдани, із відомих, були за кілька кілометрів від Мавринського майдану: на півдні, на заході, на північному заході (Городище, Межиріч, В’язівок).
Отже, майдан – сигнальний пристрій для передачі інформації на відстань.
Версія шоста. Майдан – накопичувач, підсилювач, випромінювач земної і космічної енергії
Майдан був для древніх людей сходженням до знань і мудрості, надією на небесне одкровення. На Землю йшли небесні блага: світло, тепло, дощі, здоров’я. Творці майдану, мабуть, добре орієнтувались в потоках взаємодії Землі та Космосу.
Мавринський майдан – це зрізаний конус з глибокою котловиною і змієподібними валами-“вусами”. Конус – це піраміда без граней, яка має вихровий потік енергії. Місце розташування майдану вибране не випадково, а з врахуванням викиду підземної енергії. Ймовірно, що майдан – акумулятор земної та космічної енергії.
Таємничі особливості Мавринського майдану
Дослідження світової археології останніх у вивченні древніх цивілізацій все більше переконують, що нам необхідно відмовитись від зверхньої самовпевненості в оцінці знань розумової діяльності та рівня життя людей далекої дохристиянської епохи.
Яким би не було походження цього незвичного місця, зараз воно лишається привабливою перлиною для туристів. Поряд облаштовано місце відпочинку з альтанками, поблизу є річка. А ще на Мавринському майдані завжди чарівні світанки та заходи сонця.
Цікаві факти
– Саме тут в день весняного рівнодення сонце ховається прямо по центру однієї з западин майдану. А ще ви не побачите тут птахів.
– На цій території не ростуть дерева. Крім низькорослої трави, жодного, ні найменшого кущика. Юннати намагались садити на майдані верби, але дерева рости відмовились. Пташка тут не сідає, звір сюди не заглядає. Здавалось би, за сотні, і, мабуть, тисячі років тут мав вирости хоч би терен, але… Можливо тут особливий глибинний ґрунт, з якого зроблений майдан, дійсно багатий на селітру? Кургани-могили, які не розорані, не зруйновані, також рідко коли заростають чим-небудь, крім степової трави.
– У котловині майдану та між пагорбів ніколи не затримується вода, якими 6 не були дощі чи сніги.
– З неба земляні кургани нагадують зображення краба або павука, а хтось бачить у дивній формі велику черепаху.
– Майдан є чудовим резонатором. Якщо внизу, в котловині говорити зовсім неголосно, то на верхівці конуса вас чудово почують.
