Геноцид у доісторичній Європі: вчені виявили масове вбивство жінок і дітей у Сербії

25.02.2026, 19:55 meta.ua

Міждисциплінарна група науковців, зокрема представники Лейденського та Копенгагенського університетів, оприлюднила результати приголомшливого дослідження. Вчені знайшли докази того, що масові вбивства в ранньому залізному віці не були випадковими актами агресії, а являли собою чітко сплановану стратегію дестабілізації суспільства через знищення найменш захищених, але соціально значущих верств – жінок і дітей.

Об'єктом вивчення стало масове поховання в Гомолаві (північ Сербії), що датується приблизно IX століттям до н. е. Це одне з найбільших подібних місць у Карпатському басейні, яке розкриває події 2800-річної давнини.

У ретельно підготовленій ямі діаметром майже три метри виявлено останки 77 осіб. Проте ключовою особливістю є не кількість жертв, а їхній склад:

Такий демографічний перекіс докорінно відрізняється від масових вбивств попередніх епох, де загиблі зазвичай представляли всі групи населення. На думку дослідників, вибірковість жертв свідчить про намір агресорів перервати тяглість роду та підірвати здатність громади до відновлення.

Раніше вважалося, що причиною смерті такої великої кількості людей могла стати пандемія. Проте аналіз стародавньої ДНК не виявив слідів інфекційних збудників. Натомість остеологічні та рентгенологічні дослідження зафіксували численні травми, завдані безпосередньо перед смертю:

Комп’ютерна томографія підтвердила, що поховання відбулося майже одразу після розправи, що локалізує місце вбивства неподалік від самої Гомолави.

Генетичний аналіз приніс ще одне несподіване відкриття: поховані не були однією великою родиною. Була ідентифікована лише одна група прямого споріднення (мати та двоє доньок). Ізотопні дослідження стронцію, вуглецю та азоту показали, що жертви походили з різних регіонів, іноді за десятки кілометрів одна від одної, та мали різний раціон.

Це дозволяє стверджувати, що трагедія була не локальною міжусобицею, а міжрегіональним епізодом організованого насильства. Це сталося в період колапсу соціально-політичних мереж бронзової доби, коли громади боролися за ресурси, нові території та домінування.

Попри жорстокість самої події, процес поховання був напрочуд структурованим і ресурсномістким:

Археологи інтерпретують це не як поспішне приховування злочину, а як публічний пам’ятний захід. Витрата значних ресурсів на поховання ворогів (або союзників) була символічним актом, що мав утвердити нову політичну реальність та територіальне панування загарбників.

Доцент Ханнес Шредер та археолог Джейсон Е. Лаффун зазначають, що знищення жінок і дітей – це удар по "соціальному клею" суспільства. Таке таргетування розриває генеалогічні зв'язки та позбавляє групу майбутнього.

Дослідження в Гомолаві змінює наукову парадигму сприйняття конфліктів залізного віку. Воно демонструє, що насильство вже тоді використовувалося як інструмент складної політичної перебудови. Вивчення таких давніх патернів допомагає краще зрозуміти коріння структурного насильства, яке, на жаль, продовжує проявлятися і в сучасних глобальних конфліктах.

Під час розкопок у Нубії (долина Нілу) дослідники виявили нетипову традицію ранньохристиянського періоду. Виявилося, що в цьому регіоні татуювання наносили не лише дорослим, а й дітям віком від 18 місяців. Ця знахідка змушує вчених переглянути усталені уявлення про виховання, релігійні обряди та способи духовного захисту в стародавніх громадах.

Ще матеріали на тему, що можуть вас зацікавити:

Читати повністю…