Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Нова теорія про походження життя шокує вчених: як усе було насправді

24tv.ua

Нова теорія про походження життя шокує вчених: як усе було насправді

Нова наукова стаття описує так звану концепцію "пребіотичного гелю" – ідею, що спочатку була сформульована ще у 2005 році, але тепер отримала суттєве розширення. Згідно з нею, перші хімічні системи, здатні до протометаболізму, могли виникнути не у водному середовищі, а в напівтвердих гелевих матрицях, схожих на слиз, прикріплених до поверхонь каменів. Це схоже на бактеріальні біоплівки, які сьогодні можна побачити на скелях, поверхні ставків і навіть на зубах, якщо давно не чистити їх щіткою, пише ScienceAlert.

Дивіться також Ще одну частину пазла розкрито: як утворилося перше життя та які процеси цьому сприяли

Астробіолог Тоні Джіа з Університету Хіросіми та його колеги стверджують, що желеподібне середовище могло вирішити відразу кілька проблем, із якими стикаються традиційні теорії. Зокрема, досі незрозуміло, як прості молекули, що, ймовірно, плавали у водах ранньої Землі, могли самостійно перетворитися на щось настільки складне, як РНК або ДНК.

Гелева матриця могла б виступати своєрідним організатором: концентрувати молекули, утримувати потрібні речовини та відсівати зайві, а також прискорювати реакції, що з'єднують прості молекули в складніші полімери, йдеться в дослідженні, яке опублікували в журналі ChemSystemsChem.

Рання Земля була вкрай ворожим місцем – без озонового шару, з нещадним ультрафіолетовим випромінюванням і екстремальними температурами. Гель міг слугувати природним захисним буфером для крихкої хімії, з якої врешті мало б постати життя.

Водночас ультрафіолетове, видиме та інфрачервоне світло, проникаючи крізь гелеву товщу, могло забезпечувати енергію для хімічних реакцій – за принципом, схожим на фотосинтез у сучасних рослин.

Цей малюнок показує, в яких умовах могло зародитися перше життя / Зображення Рамони Ханум

Важливо й те, що напіввологе середовище всередині гелю сприяє реакціям полімеризації – тим, що об'єднують окремі молекули в ланцюги, – а не гідролізу, при якому молекули навпаки розпадаються. Це принципова перевага перед суто водним середовищем, де гідроліз був би домінуючим процесом.

За цією теорією, протоклітини з'явилися не на початку, а вже як результат хімічної самоорганізації, що відбувалася в первісному гелі. Тобто справжнім першим кроком до життя була не клітина, а структура, яка її підготувала.

Ця концепція також розширює пошук позаземного життя. Якщо не конкретні молекули, а певні типи середовищ стали колискою життя, то майбутні місії до інших планет і супутників мають звертати увагу не лише на воду, а й на подібні гелеподібні структури.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
25 лютого 2026

Новини на тему

Більше новин