Без дому і без зірки: вчені відкрили реальну «бездомну» планету в нашій галактиці
Планети без зірок справді існують — і астрономи щойно виявили одну з них, що самотньо мандрує Чумацьким Шляхом. Цей об’єкт, за розмірами близький до Сатурна, вдалося зафіксувати та зважити під час рідкісної події гравітаційного лінзування, яку одночасно спостерігали з Землі та з космосу, пише Indiandefencereview.
Упродовж десятиліть науковці припускали, що галактика може бути заповнена так званими «бездомними» планетами — тілами, які або були викинуті зі своїх зоряних систем, або сформувалися в повній ізоляції. Проте до цього часу жоден подібний об’єкт не вдалося однозначно підтвердити саме як планету: надто складно було точно визначити і його масу, і відстань. Тепер ситуація змінилася.
Нове дослідження вперше дозволило з високою точністю виміряти ключові параметри такого об’єкта, перетворивши давню теорію про планети-бродяги на спостережуваний факт. Учені вважають, що це відкриття підтверджує: у галактиці можуть існувати мільйони подібних темних, беззоряних світів.
Зазвичай пошук планет ґрунтується на спостереженні за зірками. Методи транзитів або радіальних швидкостей працюють лише тоді, коли є світло зорі або її рух під впливом планети. Без зірки планета майже невидима: вона не випромінює світла і не залишає чітких сигналів.
Тому астрономи звернулися до методу гравітаційного мікролінзування. Коли масивний об’єкт — навіть планета — проходить між спостерігачем і далекою зіркою, його гравітація викривляє та підсилює світло цієї зорі. Короткочасне зростання яскравості й видає присутність невидимого тіла.
Втім, сам по собі цей метод має обмеження. Він не дозволяє відрізнити невеликий об’єкт поблизу від більш масивного, але далекого. Цю проблему, відому як «виродження маси й відстані», вдалося подолати завдяки щасливому збігу обставин.
Планету, що отримала позначення KMT-2024-BLG-0792 / OGLE-2024-BLG-0516, спостерігали не лише наземні телескопи, а й космічний апарат Gaia Європейського космічного агентства. Оскільки Gaia перебуває далеко від Землі, одна й та сама подія мікролінзування виглядала з космосу трохи інакше.
Саме різниця в перспективах стала вирішальною. Gaia зафіксувала незначне зміщення у часі піку мікролінзування, що дозволило вченим виміряти мікролінзовий паралакс. Завдяки цьому вони змогли точно визначити відстань до об’єкта — близько 3 тисяч парсеків, або майже 10 тисяч світлових років.
Знаючи відстань, дослідники розрахували масу планети. Вона становить приблизно 22% маси Юпітера — близько 70 мас Землі, що робить її трохи меншою за Сатурн. Додатково вчені встановили, що фоновою зорею була червона гігантка, що допомогло уточнити розрахунки й остаточно підтвердити: об’єкт є саме планетою, а не коричневим карликом чи залишком зорі.
Ця знахідка важлива і з точки зору класифікації. Планета потрапляє в так звану «пустелю Ейнштейна» — діапазон мас між малими планетами та коричневими карликами, де раніше майже не знаходили вільно плаваючих об’єктів. Відкриття показує, що ця «пустеля» насправді не порожня.
«Наше відкриття дає додаткові докази того, що галактика може бути буквально переповнена планетами-бродягами», — зазначив один з авторів дослідження, професор астрономії Пекінського університету Субо Дун.
Попри успіх, метод залишається залежним від випадку. Події мікролінзування трапляються рідко, а спостерігати їх одночасно з Землі й з космосу — ще рідше. Тому виявлення нових планет-бродяг поки що залишається складним завданням.
У майбутньому ситуацію можуть змінити нові місії — зокрема космічний телескоп NASA Nancy Grace Roman та китайський проєкт Earth 2.0, які будуть постійно сканувати великі ділянки неба.
А поки що ця самотня, майже сатурніанська планета, що дрейфує в темряві без жодної зірки, є найпереконливішим доказом того, що такі світи справді існують — і що за вдалого збігу обставин людство здатне їх побачити.
- Останні
- Популярні
-
-
-
-
-
-
-
- Січень, 07
-
-
-
-
-
- Січень, 06
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
8 січня 2026
