Біла пляма авіації: чому пасажирські лайнери десятиліттями облітають Антарктиду десятою дорогою

07.01.2026, 08:16 meta.ua

Сучасна мапа авіасполучень нагадує густу павутину, що обплітає Північну півкулю, але майже не торкається крайнього півдня. Це не випадковість, а результат складної взаємодії геометрії Землі, суворих правил безпеки та економічної доцільності. Розберемося, чому шлях через Північний полюс став авіаційною магістраллю, тоді як Південний полюс залишається закритим для регулярних рейсів.

Більшість ключових економічних центрів світу розташовані в Північній Америці, Європі та Азії. Логічно, що основний пасажиропотік зосереджений саме між цими континентами. Проте, дивлячись на звичайну пласку карту, важко зрозуміти, чому літак із Нью-Йорка до Токіо летить над Аляскою, а не прямим горизонтальним курсом.

Секрет криється в маршрутах великого кола. Оскільки Земля є геоїдом, найкоротша відстань між двома точками на її поверхні – це дуга, що проходить через центр планети. На пласкій проекції Меркатора ці шляхи виглядають як дивні вигини на північ, але насправді саме вони дозволяють авіакомпаніям суттєво скорочувати час у дорозі, заощаджуючи тонни палива.

Головною умовою будь-якого польоту є безпека. Далекомагістральні лайнери працюють за стандартами, які вимагають, щоб у будь-якій точці маршруту літак мав можливість протягом певного часу дістатися до запасного аеродрому. Це критично у випадках відмови двигуна або потреби в терміновій медичній допомозі.

Авіалінії – це насамперед бізнес. Арктичний регіон буквально затиснутий між найбагатшими ринками світу. Кожен політ над Північним полюсом з'єднує мільйони людей.

На противагу цьому, у Південній півкулі відстані між містами значно більші, а великі мегаполіси, як-от Сідней, Кейптаун чи Сантьяго, розділені тисячами кілометрів відкритого океану. В Антарктиді немає міст, немає споживачів і немає попиту на вантажні перевезення. Навіть якщо прокласти шлях прямо через Південний полюс, економічна вигода від скорочення дистанції буде нівельована величезними операційними ризиками.

Обидва полюси холодні, але Антарктида – це "інша ліга". Це найвищий, найсухіший та найвітряніший континент. Температури нижче -60°C тут є нормою, а катабатичні вітри можуть досягати ураганної сили.

Брак метеостанцій робить прогнозування погоди в Антарктиці вкрай складним. Якщо в Арктиці у разі аварії рятувальні служби сусідніх країн зможуть прийти на допомогу відносно швидко, то в Антарктиді рятувальна операція може тривати днями через екстремальні умови та величезну ізольованість регіону від зовнішнього світу.

Цікаво, що Арктика стала авіаційним хабом завдяки геополітиці. У часи Холодної війни стратегічне значення Північного полюса змусило США та СРСР інвестувати колосальні кошти в картографування регіону, системи зв’язку та метеорологічні дослідження.

Коли комерційна авіація "дозріла" до полярних перельотів наприкінці XX століття, вона просто скористалася вже готовою, випробуваною базою. Антарктида ж ніколи не мала такого стратегічного тиску, тому залишилася поза межами глобального розвитку авіамереж.

Сьогодні пасажирські літаки можуть проходити неподалік берегів Антарктиди, ловлячи попутний вітер на рейсах між Австралією та Південною Америкою. Іноді пасажири навіть бачать крижані береги в ілюмінатори. Проте це залишається межею – польоти над самим центром континенту зарезервовані лише для спеціальних експедицій та наукових місій, які ретельно плануються поза рамками стандартного цивільного розкладу.

Серед метушні амстердамського аеропорту Схіпхол існує місце, про яке не знають тисячі пасажирів. Прямо за готелем CitizenM розташований Mortuarium Schiphol — прихована установа для тих, чия подорож раптово перервалася. Координатор моргу Бен Вос розповідає, що робота з померлими на борту вимагає ювелірної делікатності: від суворих юридичних процедур до етичного супроводу тіла. Це невидимий, але критично важливий вузол аеропорту, де діють особливі протоколи для випадків, коли небо стає останньою точкою маршруту мандрівника.

Також вас можуть зацікавити такі новини:

Читати повністю…