Чи правда, що Ньютон відкрив закон тяжіння випадково – внаслідок падіння яблука по голові

15.12.2025, 06:08 interesting.24tv.ua

Але чи правда, що Ньютон відкрив закон гравітації після удару яблуком по голові? Про це розповість 24 Канал з посиланням на HowStuffWorks і The Renaissance Mathematicus.

Цікаво Від космонавтики та авіації до медицини: винаходи та відкриття українців, що змінили світ

Народився майбутній учений 4 січня 1643 року недалеко від Вулсторпа, що в англійському графстві Лінкольншир. Щоправда, в інших календарях вказана інша дата народження 25 грудня 1642 року.

Ісаак був самотньою, але цілеспрямованою дитиною. Ще хлопчиком він знав про рух небесних тіл і навіть конструював сонячний годинник на стінах свого сімейного будинку, яким гості користувалися, щоб визначати час, повідомляє BBC Sky at Night Magazine.

У 1661 році Ньютон вступив до Трініті-коледжу в Кембриджі. У той час він уже захоплювався математикою та філософією, тож почав також досліджувати нескінченність, Бога та геометрію, і саме в цих ранніх роботах вперше з'явилося слово "гравітація".

Повернувся він до Вулсторпа у 1664 році, коли через епідемію чуми закрили Кембридж. У цей період ізоляції він розробив нову форму математики, яка лежить в основі майже всієї сучасної математики та фізики: диференціальне та інтегральне числення.

У Вулсторпі також сформувався стійкий міф: про те, що Ньютон, сидячи в саду, отримав удар яблуком по голові, внаслідок чого відкрив закон всесвітнього тяжіння.

Це правда, що тоді він переховувався від чуми в будинку своїх батьків і проводив багато часу у саду, де росла щонайменше одна яблуня. Також із записів Ньютона ясно, що саме в цей час він усвідомив силу гравітаційного тяжіння. Однак відкриття гравітації, швидше за все, стало результатом численних досліджень і роздумів, а не просто одного моменту, коли яблуко вдарило йому по голові.

Сучасні історики науки раннього Нового часу схильні вважати, що вся ця історія з яблуком є міфом. Зокрема, затято відкидає цю теорію експертка з ньютонівської міфології Патрісія Фара.

Більше, ніж будь-який інший науковий міф, міф про падаюче яблуко Ньютона сприяє романтичному уявленню, що великі генії здійснюють доленосні відкриття раптово й ізольовано. Згідно зі спрощеними описами його книги "Математичні начала натуральної філософії", Ньютон заклав основи сучасної фізики, ввівши поняття гравітації та одночасно здійснивши дві основні трансформації у методології: уніфікацію та математизацію. Провівши паралель між яблуком і Місяцем, він пов'язав звичайну подію на Землі з рухом планет по небу, тим самим усунувши старий арістотелівський поділ між земною та небесною сферами, – писала вона.

Патрісія Фара додає: хоч Ньютон безперечно був блискучою людиною, але, як і всі новатори, він спирався на більш ранні роботи Кеплера, Галілео, Декарта та безліч інших. Ба більше, історія з яблуком була практично невідомою до часів Байрона (1788 – 1824).

Так справді, із записників Ньютона і нарисів "Математичних начал" ми знаємо, що його шлях від перших досліджень механіки, як земної, так і небесної, до завершеної опублікованої версії його книги "Математичні начала" був дуже довгим і звивистим, з безліччю глухих кутів і хибних поворотів. Під час цього шляху науковець продовжував навчатися та провів безліч дуже довгих і складних математичних обчислень.

Зверніть увагу! У своїй книзі "Математичні начала натуральної філософії" Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння та три закони Ньютона, котрі заклали основи класичної механіки.

Один з найвидатніших біографів Ньютона Річард Вестфолл стверджує, що ця історія насправді належить Ньютону, і він розповідав її щонайменше чотири рази чотирьом різним людям.

Ще одна версія походить від лікаря та антиквара Вільяма Стуклі. Той розповідав про прогулянки з Ньютоном у сімейному саду та про чаювання в тіні яблуні. Під час однієї з таких прогулянок нібито відбулася розмова з науковцем про поняття гравітації, під час якої Ньютон вказав на яблуко на гілці. Учений ставив питання, чому яблуко завжди падає на землю, а не падає вбік або вгору, коли його відпускають з гілки. Відповідь, за його словами, полягає в тому, що Земля притягує яблуко за допомогою сили, що ще не названа. Завдяки Ньютону ця сила пізніше стала відомою як гравітація.

Та сама яблуня під якою начебто сидів Ньютон, коли відкрив закон гравітації / Фото Wikimedia Commons

Крім того, згадував про яблуко Джон Кондуітт, наступник Ньютона на посаді глави Королівського монетного двору. Але його історія трошки відрізняється від міфу – жодного дерева, жодного яблука на голові, жодного миттєвого відкриття теорії гравітації. За словами Кондуітта, перед нами молодий чоловік, який інтенсивно вивчав теорію сил, зокрема сил, що діють на тіло, яке рухається по колу. Він застосував отримані знання до повсякденної ситуації – яблуко, що падає, – і поставив питання, чи можна застосувати ці сили також щодо Місяця.

У 1666 році Ньютон знову пішов з Кембриджу ... до своєї матері в Лінкольншир, і, розмірковуючи в саду, йому спало на думку, що сила гравітації (яка скинула яблуко з дерева на землю) не обмежується певною відстанню від Землі, а повинна поширюватися набагато далі. Чому б не на таку висоту, як Місяць, подумав він, і якщо це так, то це має вплинути на його рух і, можливо, втримати його на орбіті. Після цього він почав обчислювати, який буде ефект цього припущення, але, оскільки він не мав доступу до книг і використав загальноприйняту оцінку серед географів і наших моряків, його обчислення не збіглися з його теорією. Тож Ньютон дійшов думки, що разом із силою гравітації може існувати і домішка тієї сили, яку мав би Місяць, якби його віднесло вихором, – писав Кондуітт.

Доливав олії у вогонь і сам Ньютон. Учений любив розповідати анекдот про яблуко, особливо в останні роки свого життя. Проте історики підозрюють, що на той час він відточив цю історію настільки, що вона лаконічно ілюструвала його відкриття закону гравітації та його легко було засвоїти.

Крім того, більш точний опис відкриття Ньютоном гравітації може бути в його словах, сказаних незадовго до смерті: "Я не знаю, яким я здаюся світові; але самому собі я здавався лише хлопчиком, що грає на березі моря та час від часу розважається пошуком гладкішого камінця або красивішої черепашки, тоді як великий океан істини залишався переді мною невідкритим".

Федір Піроцький – зробив справжню транспортну революцію та винайшов перший у світі електричний трамвай.

Анатолій Малихін – розробив унікальний прилад "Біопромінь" для аналізу крові.

Валентина Радзимовська – зробила величезний внесок у вивчення туберкульозу та його лікування у дітей.

Ніна Мороженко – присвятила все своє життя вивченню будови сонця та процесів, які на ньому відбуваються.

Аліна Романенко – вперше розробила методи класифікації, ранньої діагностики та прогнозування передракових станів і ранніх форм раку сечостатевих органів.

Йосип Тимченко – разом із фізиком Миколою Любимовим стояли на початку кінематографа.

Нана Войтенко – присвятила понад 20 років дослідженню природи болю.

Володимир Хавкін – увійшов в історію як автор перших у світі ефективних вакцин проти холери та чуми.

Георгій Кістяківський – у роки Другої світової війни Георгій Кістяківський брав участь у Манхеттенському проєкті – надсекретній програмі США зі створення атомної зброї. Його наукові здобутки стали ключовими для реалізації цієї ініціативи.

Марія Байляк – зробила відкриття щодо підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів.

Докладніше про кожного з науковців і їхні відкриття – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читати повністю…