Крихітна земна рослина 9 місяців вижила в космосі і змусила вчених переосмислити межі життя

24.11.2025, 08:06 meta.ua

Космічний простір невтомно доводить свою аномальність і ворожість. Це середовище, позбавлене атмосфери, пронизане інтенсивним випромінюванням і позначене екстремальними температурними коливаннями, здатне миттєво знищити практично будь-яку відому нам форму життя.

Деталі

Проте, людство не припиняє експериментів, оскільки іноді в цьому смертоносному середовищі виживає те, що, здавалося б, не мало жодних шансів. Ці моменти дивують і нагадують, наскільки мало ми знаємо про справжню стійкість життя та його межі.

Мох — це справжній чемпіон з виживання на Землі. Він колонізує дахи, кам’янисті схили, тротуари, витримуючи палючу спеку біля вулканів і крижані пустельні вітри. Саме ця безпрецедентна витривалість спонукала дослідників перевірити максимальні межі його стійкості.

Команда вчених вирішила відправити партію спор моху в місію, яка стала б фатальною для більшості живих організмів. Протягом дев'яти місяців ці крихітні частинки перебували на зовнішній поверхні Міжнародної космічної станції (МКС), зазнаючи прямого впливу всього спектру космічних загроз.

Після повернення результати приголомшили: понад 80% спор виявилися живими і зберегли здатність до росту. Це стало першим переконливим доказом того, що рання наземна рослина може витримати такий тривалий вплив суворих умов космічного простору.

Провідний автор дослідження Томоміті Фудзіта пояснив:

Більшість живих організмів, включаючи людину, не здатні вижити навіть короткий час у безповітряному просторі. Однак спори моху зберегли життєздатність після дев'яти місяців прямого впливу. Це вагомий доказ того, що життя, яке розвивалося на Землі, має на клітинному рівні вбудовані механізми для перенесення космічних умов

Проєкт народився з фундаментальних наукових питань про еволюцію рослин та їхні стратегії боротьби зі стресом. Доктор Фудзіта, спостерігаючи за тим, як мох успішно захоплює найсуворіші куточки планети, поставив собі просте, але амбітне запитання: "Чи зможе ця маленька, але неймовірно витривала рослина вижити в космосі?"

Перед відправкою на орбіту команда провела ретельні наземні симуляції. Вони працювали з видом Physcomitrium patens, відомим як повзучий земляний мох. Дослідники протестували три стадії життєвого циклу моху:

Ці зразки піддавалися імітації космічних умов. Фудзіта зазначив:

Ми очікували, що сукупний ефект вакууму, космічної радіації, екстремальних температурних коливань і мікрогравітації завдасть набагато більшої шкоди, ніж будь-який із цих факторів окремо

Найскладнішим викликом виявилося ультрафіолетове випромінювання. Молодий мох не витримав ані високих доз УФ, ані різких перепадів температури. Клітини розплоду були стійкішими. Але справді унікальними виявилися спори, що знаходяться всередині спорофітів. Вони продемонстрували стійкість до УФ-випромінювання, що у 1000 разів перевищувала стійкість інших частин моху.

Спори також витримали тиждень при 91°C та місяць при 12°C без втрати життєздатності. Ця стійкість пояснюється міцною зовнішньою оболонкою, яка діє як ефективний УФ-абсорбуючий бар’єр, захищаючи внутрішню клітину.

Мохи належать до групи рослин, які колонізували суходіл приблизно 500 мільйонів років тому, задовго до появи квітів і коренів. Вчені припускають, що ця захисна структура спор еволюційно допомогла раннім рослинам протистояти суворим умовам молодої Землі.

Щоб провести перевірку в реальному космосі, в березні 2022 року команда завантажила сотні спорофітів на космічний корабель Cygnus NG-17. Після доставки на МКС, астронавти розмістили їх на зовнішній поверхні, де вони пробули 283 дні. У січні 2023 року спори повернулися на Землю на борту SpaceX CRS-16.

Фудзіта здивовано розповів:

Ми очікували практично нульової виживаності, але результат був прямо протилежним: більшість спор вижила. Ми були щиро вражені надзвичайною життєздатністю цих крихітних рослинних клітин

Понад 80% спор успішно пережили місію. При цьому 89% тих, що вижили, проросли, коли їх помістили у сприятливі умови для росту. Хоча рівень хлорофілу a (речовина, що реагує на видиме світло) знизився на 20%, спори все одно розвивалися нормально.

Це дослідження демонструє вражаючу стійкість життя, зародженого на Землі. Дослідники пішли далі, об'єднавши лабораторні та космічні дані для створення математичної моделі, яка прогнозує, що спори моху можуть зберігатися в космосі до 5600 днів (близько 15 років). Хоча це лише попередня оцінка, вона вказує на надзвичайну довговічність.

Висока виживаність і невибагливість моху роблять його ідеальним кандидатом для перших кроків у вирощуванні рослин поза Землею. Моху потрібно мінімум ресурсів; він здатний брати участь у формуванні ґрунту (реголіту), підтримувати інші організми та переживати тривалий період спокою.

Фудзіта підсумував:

Зрештою, ми сподіваємося, що ця робота відкриє нові горизонти у створенні екосистем у позаземних умовах, таких як Місяць і Марс. Я сподіваюся, що наші дослідження мохів стануть відправною точкою

Якщо земне життя здатне адаптуватися до космосу краще, ніж передбачалося, це матиме вирішальне значення для майбутніх космічних місій, допомагаючи дослідникам вирощувати їжу, регенерувати повітря та створювати стійкі біологічні системи за межами нашої планети. Мох, на перший погляд, непримітний, але це дослідження довело, що неймовірна сила може бути прихована у найменших клітинах.

У той час як космічні експерименти доводять, що життя може процвітати навіть у вакуумі, інший біолог провів 13 років у пошуках, що завершилися сльозами радості. В Індонезії "мисливець за квітами" нарешті виявив найрідкіснішу квітку світу. Після понад десятирічного "рослинного паломництва" чоловік був настільки зворушений, побачивши цей надзвичайно рідкісний вид, що не стримав емоцій. Своєю знахідкою та цим історичним моментом він поділився у соцмережах.

Вас також можуть зацікавити такі новини:

Читати повністю…