Британські дослідники змогли збільшити середню швидкість Інтернету в 4,5 мільйона разів

27.03.2024, 14:51 meta.ua

У новій революційній розробці дослідники з британського Університету Астона досягли швидкості передачі даних в Інтернеті, яка в 4,5 мільйона разів перевищує швидкість передачі даних у середньому вдома. Ця безпрецедентна швидкість є найшвидшою з коли-небудь зареєстрованих. Вона досягнута завдяки використанню спеціальних нових діапазонів довжин хвиль, які раніше не використовувалися у волоконно-оптичних системах.

Деталі

У рамках міжнародної співпраці команда передавала дані зі швидкістю 301 терабіт на секунду, або 301 000 000 мегабітів на секунду, використовуючи одне стандартне оптичне волокно. Середня швидкість широкосмугового зв’язку становить між 50 і 100 Мбіт/с.

Успішна передача даних стала результатом спільних зусиль професора Владека Форисяка з Інституту фотонних технологій Астона та доктора Яна Філліпса. Вони працювали спільно з дослідниками з Національного інституту інформаційно-комунікаційних технологій (NICT) у Японії та Nokia Bell Labs у США.

Оскільки попит на дані зростає, очікується, що ця технологія допоможе задовольнити майбутній попит. Вчені використовували оптичні волокна, з яким звичайні мідні кабелі не можуть зрівнятися за швидкістю. Це не нова технологія, у багатьох вдома уже проведено оптичний інтернет.

Команда досягла приголомшливого результату, відкривши нові діапазони довжин хвиль, які ще не використовуються у звичайних волоконно-оптичних системах для Інтернету. Різні діапазони довжин хвиль еквівалентні різним кольорам світла, що передається оптичним волокном. Дослідники досягли цього, розробивши нові пристрої, які називаються оптичними підсилювачами та оптичними еквалайзерами для доступу до цих діапазонів.

Доктор Філліпс очолив розробку пристрою керування або оптичного процесора в Університеті Астона. Він пояснив:

Загалом дані надсилалися через оптичне волокно, як домашнє чи офісне підключення до Інтернету. Однак, поряд із комерційно доступними діапазонами C і L, ми використали два додаткових спектральних діапазони, які називаються E-діапазон і S-діапазон. Традиційно такі діапазони не потрібні, тому що C- і L-діапазони можуть забезпечити необхідну пропускну здатність для задоволення потреб споживачів. Протягом останніх кількох років Університет Астона розробляв оптичні підсилювачі, які працюють в E-діапазоні, який розташований поруч із C-діапазоном в електромагнітному спектрі, але приблизно втричі ширший. До розробки нашого пристрою ніхто не міг належним чином емулювати канали E-діапазону контрольованим способом.

Професор Форисяк додає, що завдяки збільшенню пропускної здатності магістральної мережі, їх експеримент може призвести до значного покращення з’єднань для кінцевих користувачів. Це новаторське досягнення підкреслює вирішальну роль прогресу технології оптичних волокон у революції комунікаційних мереж для швидшої та надійнішої передачі даних. Форисяк заявляє:

Збільшення пропускної здатності системи коштом використання більшої частини доступного спектру — не тільки традиційного C-діапазону, але й інших діапазонів, таких як L, S, а тепер і E-діапазони, може допомогти знизити витрати на забезпечення цієї пропускної здатності. Це також екологічніше рішення, ніж розгортання більшої кількості новіших волокон і кабелів, оскільки воно ширше використовує існуючу розгорнуту оптоволоконну мережу, збільшуючи її здатність передавати дані та подовжуючи термін її служби та комерційну цінність.

Раніше ШІ допоміг зробити прорив на шляху генерування безмежної чистої енергії термоядерного синтезу. На шляху до використання термоядерної енергії є багато каменів спотикання, але сучасні технології дозволяють знайти вирішення деяких проблем.