Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Феномен людського сміху давно прикував увагу вчених різних спрямувань науки, але їм поки не вдалось дійти консенсусу щодо походження сміху й для чого він потрібен людям взагалі. Професор педіатрії Сієнського університету Карло Валеріо Беллієні вирішив дослідити думку про те, що вміння людей сміятися може бути стратегією виживання.
Деталі
Дотепер кілька теорій намагалися пояснити, що робить щось настільки веселим, щоб змусити нас сміятися. До таких пояснень належать трансгресія (щось заборонене, а тому смішне), сильне почуття зарозумілості чи переваги (насмішка) та невідповідність – наявність двох несумісних значень в одній ситуації, що робить її смішною.
Беллієні вирішив переглянути всю доступну літературу про сміх і гумор, опубліковану англійською мовою за останні 10 років, щоб дізнатися, чи можна зробити якісь інші висновки. Проаналізувавши понад 100 публікацій, його дослідження дало одне можливе пояснення: сміх — це інструмент, який природа, ймовірно, надала людям, щоб допомогти вижити.
Дослідник звів процес сміху до трьох основних етапів: збентеження, рішення та потенційний сигнал "все добре". Це підвищує ймовірність того, що сміх міг бути збережений природним відбором протягом останніх тисячоліть, щоб допомогти людям вижити. Це також може пояснити, чому нас приваблюють люди, які змушують нас сміятися.
Теорія невідповідності добре пояснює мотивований гумором сміх, але цього недостатньо.
У цьому випадку сміх не пов’язаний з усепроникним відчуттям того, що речі не відповідають нормі чи несумісні. Йдеться про те, що ми опинилися в конкретній ситуації, яка руйнує наші очікування нормальності.
Наприклад, якщо ми бачимо тигра, який гуляє вулицею міста, це може здатися не комічним, а навпаки буде жахати. Але якщо тигр поводить себе як цуценя й перекочується по траві це може викликати у нас усмішку.
Мультиплікаційний персонаж Гомер Сімпсон змушує людей сміятися, коли він падає з даху свого будинку та відскакує, як м’яч, або коли він намагається "задушити" свого сина Барта. Побачивши це у реальному житті ви, ймовірно, викликали б поліцію, але мозок розуміє, що ці події відбуваються у мультику, в якому ніхто не постраждає, тому реагує на це сміхом.
Тож тут процес сміху зводиться до трьох етапів в мозку:
Сміх цілком може бути сигналом, який люди використовували протягом тисячоліть, щоб показати іншим, що реакція на бій чи втечу не потрібна і що уявна загроза минула. Саме тому, на думку Беллієні, сміх часто заразливий: він об’єднує нас, робить нас більш товариськими, сигналізує про припинення страху чи хвилювання. Сміх життєствердний.
Те, що люди плачуть та сміються має велике значення для фізіології нашого тіла. За словами Беллієні, подібно до плачу, жування, дихання чи ходьби, сміх є ритмічною поведінкою, яка є механізмом звільнення для тіла.
Центри мозку, які регулюють сміх, ті ж самі, що контролюють інші емоції, зокрема страх та тривогу. Вивільнення від сміху знімає стрес або напругу ситуації та наповнює тіло полегшенням.
Як показали дослідження клоунотерапії, гумор часто використовується в лікарнях, щоб допомогти пацієнтам в одужанні. Гумор також може покращити артеріальний тиск та імунний захист й допомогти подолати тривогу та депресію.
Гумор також важливий у навчанні та використовується для підкреслення понять і думок. Жарти, пов'язані із темою навчання, підтримують увагу та створюють більш продуктивне середовище. У навчальному оточенні гумор також зменшує тривожність, покращує участь і підвищує мотивацію.
Беллієні зазначає, що його дослідження також дозволяє висунути гіпотезу про те, чому люди закохуються в когось через те, що "вони змушують мене сміятися". Питання не просто в тому, що поруч з такими людьми весело - це може бути значно складніший, підсвідомий процес.
Якщо чужий сміх провокує наш, то ця людина сигналізує, що ми можемо розслабитися, що ми в безпеці – і це створює довіру. Жарти змушують нас подолати страхи, викликані дивною чи незнайомою ситуацією. І якщо чиясь здатність бути смішним спонукає нас подолати свої страхи, нас більше тягне до цих людей.
Зазвичай ми не задумуємося про глибше значення сміху, а просто насолоджуємося цим досвідом, який піднімає настрій і приносить відчуття благополуччя. Проте, з еволюційної точки зору, саме ця поведінка людини, ймовірно, виконала важливу функцію з усвідомлення небезпеки та самозбереження. Навіть зараз, якщо ми стикаємося з небезпекою, потім часто реагуємо сміхом на цю ж ситуацію через відчуття чистого полегшення.
Раніше учені з Абердинського університету висунули тезу про те, що ситний прийом їжі вранці допомагає схуднути. Науковці провели експеримент, щоб порівняти вплив на організм калорійного сніданку та такої ж вечері.
