35 років – 35 спортивних перемог незалежної України

24.08.2026, 14:58 lb.ua

1992. Іван Гецко. Перший гол збірної України

Аж троє українців ставали володарями найпрестижнішої індивідуальної футбольної нагороди – «Золотого м’яча», але перший гол збірної незалежної України за іронією долі стався на стику поколінь: Олег Блохін уже завершив кар’єру, Ігор Беланов до збірної не залучався, а Андрій Шевченко був ще зовсім юним.

Його автором став Іван Гецко, який 29 квітня 1992 року вразив ворота Угорщини в товариському матчі – першому в історії національної збірної України. Україна ту зустріч програла з рахунком 1:3.

1993. Сергій Бубка. Чемпіон світу вже під українським прапором

Постать Сергія Назаровича нині щонайменше спірна, а якщо дивитися на факти – негативна. Водночас його спортивні звитяги сумнівів не викликають. Він – володар рекорду зі стрибків із жердиною (6.14 метра), який тримався 26 років.

У 1993 році він став чемпіоном світу у Штутгарті, представляючи Україну.

Бубка – величний спортсмен, який, на жаль, у найвачий момент з відновлення незалежності України – повномасштабне вторгнення – вирішив промовчати. Це показове ігнорування рсоійського вторгнення в Україну, як і його рекорди, неможливо стерти.

1994. Оксана Баюл. Перше олімпійське золото незалежної України

Її історія давно стала класичною для українського спорту. 16-річна українська фігуристка напередодні вирішального виступу на Олімпійських іграх у Ліллегаммері зазнала травми після зіткнення із суперницею на тренуванні.

Попри це, Баюл вийшла на лід і здобула сенсаційну перемогу. Так Оксана стала першою олімпійською чемпіонкою незалежної України. У держави, яка лише два з половиною роки тому відновила незалежність, з’явилося своє перше олімпійське золото.

1995. Інеса Кравець. Світовий рекорд на 26 років

Українська легкоатлетка Інеса Кравець установила світовий рекорд у потрійному стрибку на чемпіонаті світу в Гетеборзі. Українка приземлилася на позначці 15,50 м. Цей результат у підсумку протримався 26 років – аж до 2021-го, коли його перевершила венесуелка Юлімар Рохас.

Наступного року на Олімпійських іграх в Атланті Кравець стала олімпійською чемпіонкою, остаточно закріпивши за собою місце серед легенд української та світової легкої атлетики.

1996. Лілія Подкопаєва. Абсолютна олімпійська чемпіонка

До Ігор-1996 в Атланті 17-річна Лілія Подкопаєва підходила в статусі абсолютної чемпіонки світу й однієї з фавориток турніру. Підготовку до найважливішого старту ускладнила серйозна травма, однак зупинити українку вона не змогла.

Публикация от Liliya Podkopayeva (Лілія Подкопаєва)OLY (@podkopayeva_official)

Подкопаєва стала олімпійською чемпіонкою в особистому багатоборстві – найпрестижнішій індивідуальній дисципліні спортивної гімнастики. Ба більше, Лілія виборола ще одне золото у вільних вправах і срібло на колоді.

Цікаво, що саме на ОІ-1996 своє перше велике золото здобув і Володимир Кличко, який став олімпійським чемпіоном з боксу. Його історія тоді лише починалася.

1997. Жанна Пінтусевич. Одна з найшвидших жінок світу

Європейські спринтерки не так часто домінують на найкоротших дистанціях світової легкої атлетики. Та Жанна Пінтусевич була проти.

На чемпіонаті світу в Афінах українка стала найкращою на дистанції 200 метрів, а на стометрівці виборола срібло, поступившись у фіналі лише на дві соті секунди.

1998. Денис Силантьєв. Король батерфляю

Денис Силантьєв став одним із головних українських плавців першого десятиліття незалежності. У 1998 році на чемпіонаті світу в австралійському Перті він став найкращим на дистанції 200 метрів батерфляєм.

Через два роки Силантьєв додав до колекції срібну медаль Олімпійських ігор у Сіднеї. Для українського плавання його кар’єра стала однією з визначальних у перші роки незалежності.

1999. Віталій Кличко. Перший пояс чемпіона світу

У червні 1999 року 27-річний Віталій Кличко в Лондоні нокаутував британця Гербі Гайда в другому раунді й завоював пояс чемпіона світу за версією WBO.

Саме з цього періоду варто починати відлік великої епохи братів Кличків у світовому професійному боксі.

Невдовзі прізвище двох українців знали вже далеко за межами Німеччини та України, а надважка вага на багато років стала територією братів Кличків.

2000. Микола Мільчев. Вічний рекорд, який неможливо перевершити

На Олімпійських іграх у Сіднеї українець встановив унікальне досягнення: вразив усі 150 мішеней зі 150 у стендовій стрільбі, у дисципліні скит.

До Мільчева нікому не вдавалося показати абсолютний результат в олімпійському скиті. А головне, що результат 150 зі 150 неможливо перевершити. Його можна лише повторити.

2001. Ірина Мерлені. Найкраща борчиня світу

У 2001-му Ірина Мерлені вдруге поспіль стала чемпіонкою світу з вільної боротьби.

До появи жіночої боротьби в олімпійській програмі залишалося ще три роки, але вже тоді було зрозуміло: українка – одна з найкращих представниць своєї дисципліни на планеті.

У 2004 році в Афінах Мерлені стане першою в історії олімпійською чемпіонкою з жіночої боротьби у своїй ваговій категорії. А на її виступах в Україні виросте ціла плеяда борчинь, які продовжать здобувати медалі на найбільших міжнародних турнірах.

2002. Руслан Пономарьов і Василь Іванчук. Український фінал за шахову корону

Виняток у нашому списку. Бо як обрати одного, коли у фінальному протистоянні за звання чемпіона світу ФІДЕ грають двоє українців?

Руслан Пономарьов проти Василя Іванчука.

У тому матчі переміг Пономарьов – 4,5:2,5. У 18 років він став наймолодшим чемпіоном світу ФІДЕ. Іванчук натомість ще раз підтвердив статус одного з найвидатніших шахістів свого покоління, якому так і не судилося заволодіти світовою короною. Сам факт суто українського фіналу чемпіонату світу залишається унікальним епізодом нашої спортивної історії.

2003. Анна Безсонова. Королева елегантності

Так називали українську художню гімнастку, яка своїми виступами зачаровувала глядачів у всьому світі.

Важливо, що краса її програм поєднувалася з результатами. На чемпіонаті світу 2003 року в Будапешті Безсонова стала дворазовою чемпіонкою світу, вигравши вправи з обручем і булавами. Крім того, вона здобула срібло в абсолютній першості.

Анна стала одним із символів української школи художньої гімнастики та натхненням для нового покоління спортсменок, серед яких і бронзова призерка Олімпіади-2016 Ганна Різатдінова.

2004. Андрій Шевченко. «Золотий м’яч»

Слова тут зайві. Український форвард Андрій Шевченко став володарем найпрестижнішої індивідуальної нагороди у футболі – «Золотого м’яча».

Того року Шева також став чемпіоном Італії з «Міланом» і найкращим бомбардиром Серії А. Здається, у ті часи половина України вболівала за «Мілан», а на дитячих майданчиках у дворах бігали десятки маленьких «Шевченків».

2005. Юрій Кримаренко. Перемога андердога

У 2005 році Юрій Кримаренко поїхав на чемпіонат світу з легкої атлетики далеко не головним фаворитом у секторі для стрибків у висоту.

Але він був проти.

У фіналі українець узяв планку 2,32 м і сенсаційно став чемпіоном світу в Гельсінкі.

Один старт – і спортсмен, якого не називали серед основних претендентів на золото, назавжди вписав своє ім’я в історію української легкої атлетики.

2006. Олександр Шовковський. Майстер пенальті

Головною спортивною подією 2006 року для України без сумніву став чемпіонат світу з футболу. Збірна Олега Блохіна вперше в історії кваліфікувалася на світову першість – ще й з першого місця у відбірковій групі. Українці дійшли до чвертьфіналу, де поступилися майбутнім чемпіонам світу – італійцям.

А головним героєм історичного походу став Олександр Шовковський. В 1/8 фіналу проти Швейцарії СаШо відбив два пенальті, ще один удар суперника прийняла на себе поперечина. Україна виграла серію 3:0, а Шовковський став першим воротарем в історії чемпіонатів світу, який не пропустив жодного м’яча в післяматчевій серії пенальті.

Повторити це змогли лише через 16 років – на ЧС-2022 марокканець Яссін Буну також не пропустив у серії проти Іспанії.

2007. Василь Вірастюк. Знову найсильніший

Про українського силача світ гучно заговорив ще 2004 року, коли Вірастюк виграв World's Strongest Man – найвідоміший турнір у світі стронгмену. За три роки Василь підтвердив свій статус, перемігши на чемпіонаті світу IFSA.

Так Вірастюк став першою людиною в історії, яка виграла і World's Strongest Man, і світову першість IFSA. А в самій Україні його прізвище фактично перетворилося на синонім надзвичайної фізичної сили.

2008. Ольга Харлан. Сходження майбутньої GOAT

Ольга Харлан – рекордсменка України за кількістю олімпійських медалей – уперше по-справжньому гучно заявила про себе на Іграх-2008 у Пекіні. 17-річна українка у складі жіночої збірної стала олімпійською чемпіонкою з фехтування на шаблях.

Попри юний вік, Харлан уже тоді була однією з лідерок команди. У фіналі проти Китаю вона завдала 22 із 45 українських уколів. А перед останнім боєм Україна програвала 36:40. Харлан вийшла проти Тань Сюе, виграла свою сутичку 9:4 і принесла Україні перемогу – 45:44. Цікаво, що тренером тієї команди був Вадим Гутцайт – олімпійський чемпіон 1992 року в команді, колишній міністр молоді та спорту України та президент Національного олімпійського комітету.

Станом на сьогодні Харлан має шість олімпійських медалей: два золота, одне срібло і три бронзи. Жоден спортсмен незалежної України не здобув більше.

2009. Василь Ломаченко. Нестримний чемпіон

До 2009 року Василь Ломаченко вже був олімпійським чемпіоном Пекіна, а на світовій першості в Мілані додав до колекції титул чемпіона світу. Його аматорська кар’єра в підсумку стане однією з найуспішніших у сучасному боксі: два олімпійські золота і два титули чемпіона світу. У професіоналах Ломаченко теж досяг вершини, ставав чемпіоном світу в трьох вагових категоріях.

Водночас після початку повномасштабного вторгнення його постать стала для українського суспільства значно суперечливішою. Ломаченко долучився до територіальної оборони на початку великої війни, але його подальші публічні висловлювання й дописи, зокрема пов’язані з УПЦ МП, неодноразово викликали гостру критику.

2010. Ольга Саладуха. Найкраща в Європі

Українська легкоатлетка приїхала на чемпіонат Європи в Барселону