Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Захисник Серкль Брюгге та молодіжної збірної Бельгії Крістіан Равич розглядає варіант зміни футбольного громадянства.
– Кріс, вітання з України! Розкажи трохи про себе.
– Я народився у Кортрейку в родині українця та казахстанки. Батько приїхав працювати до Бельгії, де познайомився з майбутньою дружиною. Зараз з нами живуть дідусь з бабусею, які приїхали з України.
– Виходить, що ти Флам? (прізвисько мешканців Фландрії, що на Півночі Бельгії – прим.)
– Так-так. Володію фламандською, англійською, з батьками спілкуюся російською та трохи знаю українську.
– Часто бував на Закарпатті?
– Так, я з дитинства навідував дідуся з бабусею в Ужгороді. Також відвідував Київ та відпочивав в Карпатах.
– В тебе є досвід виступів в юнацьких збірних Бельгії. Знаю, що за тобою пильно стежили тренери нашої молодіжки. Ніхто з тобою не спілкувався на предмет можливості грати за Україну?
– Ні. До мене особисто не зверталися. Якщо надійде пропозиція від УАФ, я відкритий до діалогу. Почути, що вони думають щодо цього. Можливо, про мене в Україні ще не знають. У мене всі опції на руках.
Я грав за Бельгію U-16, U-17, U-18. Дуже цим пишаюся. Хочеться і батька порадувати, якщо випаде нагода бути заграним за Україну, але спочатку все обдумати та обговорити з менеджером, як буде краще для мене, – сказав Равич в інтерв’ю Українському футболу.
