Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
19-річний голкіпер полтавської «Ворскли» Павло Ісенко прокоментував свої навички у відбиванні пенальті.
– Для усіх вже є очевидним, що ви відмінний пенальтист, а які ще сильні воротарські якості ви могли б виділити у себе?– Мені важко сказати. З тренерами ми працюємо над усіма компонентами. Це більше питання до них.
– Але все ж таки, чи є у вас секрети відбиття пенальті, або це відбувається якось інтуїтивно?– Так, у мене є секрет, але я його, звичайно, розкривати не хочу.
– Дебют ваш на дорослому рівні відбувся саме під керівництвом Юрія Максимова у півфіналі Кубка України в матчі із «Маріуполем». Як це відбулося?– До матчу Максимов сказав мені, якщо у матчі буде серія пенальті, то я вийду на поле. Так і сталося.
– Якими були ваші емоції під час тієї гри?– У мене були суперечливі почуття. Спочатку був страх, і я хотів, аби гра не дійшла до серії пенальті, аби не виходити у настільки відповідальному матчі. Потім я все ж таки зрозумів, що хочу зіграти. Спочатку хвилювався, але коли з’явився на полі, то все пройшло.
– У тій серії ви взяли три пенальті, та команда вийшла до фіналу. Як команда сприйняла цей успіх?– Всі були дуже щасливі та раді. Звичайно, хвалили й мене.
– Вже давно було сказано, що Максимов обіцяв вам вихід на поле й у фіналі Кубка з «Динамо», якщо гра дійде до серії пенальті. Скажіть чесно, чи розраховували ви у глибині душі, що вийдете на гру?– Я про це не думав перед грою. Це футбол, і розвиток подій у матчі міг бути будь-яким. Після гри, звичайно, було прикро, що ми поступилися.