Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Б'ємо росіян. Головні протистояння українців та росіян у боксі

sport.ua

Б'ємо росіян. Головні протистояння українців та росіян у боксі

Бити росіян – звичайне заняття для українців. І на полі бою під час війни, і на рингах. Навіть, якщо ми десь трішки програємо, йти без пошкоджень та проблем зі здоров’ям у цього народу не виходить. Згадуємо найпринциповіші протистояння українців проти росіян. Хто, проти кого, чому та чим закінчилось. Брати Клички проти Алєксєя Лєзіна Розпочнемо з того, з чого всі боксери – з любителів. Брати зустрічались з Лєзіним аж шість разів, а вперше з ним відбоксував старший 28 років тому – Віталій програв Алєксєю у фіналі чемпіонату світу серед військовослужбовців в Тунісі. Наступний бій Кличко-старший теж програв – з рахунком 12:3. Це відбулось на чемпіонаті світу в Берліні. Віталій не так давно перейшов в бокс із кікбоксінгу, а от Лєзін вже тоді був серед світових лідерів. Проте, Віталій розвивався дуже швидко і цього ж року на турнірі в Арічча – провінції Риму - переміг росіянина. Потім прийшла черга боксувати з Лєзіним Кличку-молодшому. Перші два поєдинки проти нього Володимир програв, але потім відігрався так, що про всі інші поразки взагалі можна забути. На Олімпіаду-1996 в Атланту полетів Володимир, хоча спочатку мав летіти Віталій, і там українець зустрівся з росіянином в останній і головний раз. Лєзін здавався фаворитом, але Кличко-молодший переграв суперника із рахунком 4:1. Росіянин потім роками розповідав, що і хворів, і з’їв щось не те і, мабуть, карти чи зірки не зійшлись, але факт залишається фактом – Володимир виграв поєдинок, що зруйнував всю історію протистояння для Лєзіна. Василь Ломаченко – Альберт Селімов Ще одне аматорське протистояння, що увійшло в історію. Перша та єдина поразка Ломаченка, причому доволі заслужена. Василь не був сильно гіршим, просто не вистачило досвіду та спокою. Тоді на чемпіонаті світу в Чикаго Ломаченко став другим. Плакав після поразки та робив висновки в залі. Реванш відбувся через рік. Олімпіада-2008, протистояння, що очікували у фіналі, а воно відбулось ще в 1/16 фіналу. Знову важкий перший раунд, але досвід та спокій, що прийшли з часом, дали про себе знати. Підсумкова перемога 14:7 та найважливіший бій, щоб далі йти по турніру ще більш впевнено. Ні відмова від маленького прапорця Україні, нічого не допомогло Селімову. Рахунок 1:1 треба було кудись подіти і бійці втретє зустрілись у напівпрофесійній лізі. Мегафайт, без перебільшень, відбувся в Баку. Судді побачили перемогу українця розділеним рішенням суддів. Альберт був, як завжди, в хорошій формі, але ця, як і друга перемога – беззаперечна. Олександр Хижняк – Гліб Бакши Українець – ахіллесова п'ята для росіянина. Поза поєдиками із Хижняком, Бакши завжди атакувальний, але розумний боксер. Як тільки виходить на Хижняка, зривається в рубку, де Олександр почуває себе прекрасно. Бакши – кримчанин, що змінив громадянство після анексії у 2014-му році, що ще додає полум’я, враховуючи патріотичну позицію Хижняка і все, що виробляють росіяни вже вісім років у нас в державі. Тому Олександр ніколи не чекає, коли проти нього ставлять Гліба. Вони боксували двічі. Вперше – у 2019-му на Європейських іграх у Мінську. Хижняк взяв бій у своєму стилі – багато влучань, активність, бомбардування з обох рук. Проте, один із суддів побачив нічию. Може, не туди дивився. Вдруге хлопці зустрілись у 2021-му під час кваліфікаційного турніру в Парижі. Обидва вже були з ліцензіями на Олімпіаду, але один одного не шкодували. Шалений поєдинок, найгарячіша зустріч турніру і знову якесь дивне суддівство. Цього разу Хижняк боксував вже впевненіше та точніше, домінував, лупив суперника, але один із суддів побачив перемогу Бакши. Смішно. Добре, що решта дивилась в той ринг, за який відповідали. Володимир Кличко забирає пояси у росіян – Ібрагімова та Повєткіна Росіяни всю професійну кар’єру намагались прилипнути до братів Кличків. То вони уболівають за них, то просто підтримують, то кличуть до себе, а то хочуть побити. Здебільшого, все ж, останнє – найбажаніше. Вони прекрасно розуміли, що Клички – взагалі не росіяни, тому яскраво забрати у них пояси було мрією. Першим великим таким поєдинком стала зустріч із Султаном Ібрагімовим. Непереможений росіянин з рекордом 22-0-1, володар титулу WBO проти українця-володаря титулу IBF та IBO в США. Перший об’єднавчий поєдинок за довгі роки та повна невідповідність Ібрагімова всім російським обіцянкам. Кличко просто зробив свою роботу. Міг би зробити її яскравіше, але розклав суперника на класі та забрав пояси в Україну. До побачення. Друга спроба росіян – прямо перед Майданом. 5 жовтня 2013 року на Олімпійському в Москві. Алєксандр Повєткін. Весь такий олімпійський чемпіон. Повний зал російських зірок, які чекають, коли цей гість отримає по повній. І гість, який знущається. Повєткін настраждався. Міг бути нокаутованим, але Кличко просто не став. Зараз Володимир точно не відпустив би цього говоруна, якого кидало по рингу з боку в бік від кожного сильного бокового чи джебу. Не допоміг ані статус, ані гості, ані повна арена фанатів, ані секундант, що верещав без зупинки. Гарно.
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 березня 2024