Настя Каменських — про материнство, хейт у бік артистів і проблеми з ментальним здоров’ям. Інтерв’ю

31.03.2023, 17:25 viva.ua

Співачка поділилася, чому не хоче жити за кордоном, розповіла про боротьбу зі складнощами життя під час війни і роботу з психологами, зізналася, як ставиться до людей, котрі дозволяють собі хейт у бік її сім’ї. — Настю, багато артистів під час війни переформували чи скоротили свої команди. Яка ситуація в команді NK і твоїй компанії Nice2CU?Моя команда — це моя друга сім’я. Ми з ними пережили дуже багато всього, тому, звісно, я не могла залишити без підтримки найдорожчих людей. Я і команда, яка займається менеджментом моїх проєктів, доклали всіх зусиль для того, щоб нікого не звільняти, і нам вдалось не скоротити працівників, не відправити у відпустки за свій кошт. Весь мій офіс залишився, а одна дівчинка навіть повернулася в штат з декрету. У перші дні війни, звичайно, вся команда активно займалась питаннями особистого характеру, волонтерством. Одна дівчинка, наприклад, взагалі народжувала прямо в бомбосховищі лікарні на початку війни. Інша частина команди з першого дня включилась в організацію інтерв'ю для міжнародних ЗМІ, переклад текстів та новин для іноземних медіа, збір матеріалів, які важливо було показати світу та, звісно, організацію благодійних концертів.— В одному з інтерв’ю Потап згадав, як ти завзято намагалась достукатися до російських зірок на початку війни. З ким ти спілкувалася і який фідбек отримала?Так, у перші дні війни я писала ряду людей щось на кшталт: «Схаменись! У твоїй країні почалась війна! Не мовчи! Зроби щось! Скажи щось». На жаль, усі відповіді мене тоді розчарували. Не хочу навіть згадувати, хто і як тоді відреагував, а тим паче розказувати про це. Так, я багато з ким була знайома, але тісних дружніх стосунків не було і я не цікавилась їх життям вже дуже-дуже давно. Ті, хто не почув нас, зробили свій вибір. Це їх відповідальність, а я йду своїм шляхом, у мене своя історія. Я взагалі проти того, щоб обговорювати цих людей. У нас є інші справи, які ми маємо робити, і я займаюсь саме ними. Віддавати енергію, привертати ще більше уваги до когось не маю ні часу, ні бажання. Мій час та ресурс я направляю на те, щоб комусь допомогти, бути корисною. — З якими труднощами ти стикнулася, живучи за кордоном? Які бачиш плюси і мінуси життя в Європі?Особисто я не живу за кордоном постійно. Але що можу сказати точно, навіть знаходячись там наїздами: важко знаходити якісь плюси, коли тебе буквально видирають з твоєї домівки. Європа це чи Латинська Америка або Австралія — вже не так важливо. Чесно кажучи, не чула ні від кого із українців в Європі вражень на кшталт: «Вау! Це саме те місце, де я хочу жити, будувати своє майбутнє». Для більшості теперішнє — це виживання в умовах, які склались. І це дуже важко. Кожному з нас хочеться бути вдома, на рідній землі.Банально, але вдома дійсно допомагають навіть стіни. Як багато у тебе є місць сили в Києві! Як енергетично насичує можливість прогулятись улюбленими вулицями чи постояти годинку на оглядовому майданчику і помилуватись рідним містом. По-друге, наскільки талановиті українські люди. Абсолютно у всьому. Думаю, зараз кожен, хто був в іншій країні надовше, ніж турист, зміг переконатись, що такого сервісу та менеджменту абсолютно у всіх сферах, який в Україні, не знайти ніде. Дай Бог, щоб все закінчилося якнайшвидше і все стало на свої місця.Читайте такожПотап спростував чутки про розлучення з Настею КаменськихТак виглядає справжнє кохання, дівчата: Потап показав рідкісне фото Насті Каменських— Які твої плани порушила російська війна проти України?У мене було дуже багато планів. А зараз це зупинилося, перенеслось на невизначений термін. У житті кожного з нас і раніше завжди було місце для благодійності, але зараз це закладено буквально в кожному твоєму кроці. Донати з квитків із турів, благодійні акції та збори в Інстаграмі, допомога тим, кому складно. І в житті кожен день є сенс. Але те, що було заплановано до 24-го числа — саме воно відклалося. Я скасувала запис ряду пісень і альбому, тому що фокус уваги був абсолютно на іншому. Відмовилась від певних творчих колаборацій. Але поступово буду повертатись до всіх цих питань, адже ми маємо ще більше працювати і не дати нікому зруйнувати наші плани. Так, наразі з урахуванням війни все йде по-іншому. Але за цей рік ми вже довели, що Україна — це незламність і сила. Тож продовжуємо щодня йти до мети у своїй громадянській позиції, у своїх проєктах, у відродженні того всього, що з початком війни у нас намагались забрати. — Що тобі вдається зараз планувати?Знаєте, ще кілька днів тому я б сказала, що мені вдається планувати мою роботу. Як я і хотіла, в березні випустила новий трек «Душа». Це пісня про вишите дерево життя, яке символізує відродження та розквіт нашої країни, а його коріння — це зв'язок з нашими предками. Ця пісня емоційно насичена, глибока, коли я репетирую її, то проживаю кожну секунду і відчуваю, як наповнююсь неймовірною силою. По плану я готувалась до довгоочікуваного туру «Я — Україна». Готувалась, чекала зустрічі з глядачами. Але днями у мене знайшли новоутворення на зв’язках. Через нього мені довелось перенести п‘ять концертів. Лікарі сказали, що я можу втратити голос назавжди, якщо не буду дотримуватись їхніх рекомендацій. Тому зараз я лікуюсь, роблю все, що мені сказала фоніатр, з нетерпінням чекаю можливості вийти на сцену і зустрітись з людьми, які в такий нелегкий час знайшли можливість відвідати концерт, щоб на декілька годин відволіктись від проблем, а також задонатити на цивільні та військові потреби.— Психологи радять попри всі події намагатися вести нормальний спосіб життя — займатися собою і сім’єю, своїм здоров’ям, відпочивати, тренуватися, проводити час з друзями. Як сьогодні проходить твій звичайний день? Чи є в ньому місце простим радощам?Я дуже згідна з психологами в цьому моменті. Щоб був ресурс створювати і робити щось і заради людей і заради країни, ми маємо проживати свої невеличкі радощі життя. Скажу чесно, в мене і до війни були певні проблеми з ментальним здоров'ям, я регулярно відвідувала психолога. Зараз продовжую це робити, бо не втратити себе, не зламатись — це важливо. Адже ми не маємо права зупинятись, а людина не в ресурсі просто не матиме для цього сил. В мене теж були моменти, коли опускались руки. Найчастіше — коли я розказувала в інтерв'ю закордонним ЗМІ про всі жахи, які в нас кояться, і в ті моменти немов знову проживала кожну страшну історію. Відчувала себе безсилою, що я не можу просто зараз допомогти кожному, забрати до себе кожну покинуту тварину, обійняти кожну людину, повернути їм загиблих рідних. Але ми не безсилі! Кожен з нас робить щось, разом ми всесильні. Зараз найголовніше — об'єктивно оцінити власні сили, не знецінювати себе, не впадати у відчай, не вимагати від себе занадто багато. Якщо ти сьогодні задонатив в міру своїх можливостей, допоміг комусь і просто навіть словом підтримав — це вже гарний день, а ти — молодець. Настя Каменських на Latin American Music AwardsДеякі люди, з якими я зустрічалась у волонтерських штабах, говорили, що вони не можуть багато донатити, і їм соромно за це. Але вони йдуть і допомагають у гуманітарних центрах. Хтось навпаки не має можливості фізично допомагати, але компенсує це донатами. Я за те, щоб кожна людина знайшла свій спосіб, свій ресурс і свою можливість, як допомагати. Маєш бізнес та сплачуєш податки — молодець. Промотуєш культуру в світі – супер. Зараз з'явилося багато українських продуктів з донесенням української айдентики і культури в світ, це прекрасно. Лікуєш когось, возиш гуманітарку, просто кажеш комусь добре слово — клас. Чого я точно не підтримую — сидіти на дивані і хейтити всіх, кого тільки можна.Зараз я активно готуюсь до туру, паралельно виступаю на благодійних концертах, намагаюсь максимально допомагати, пишу нові пісні, але розумію, що просто не маю права на вигорання. А якщо воно прийде — ти вже нічого з цим не вдієш. Ти просто лежатимеш і ридатимеш. Тому при потребі дозволяю собі деякий час побути наодинці з собою, наприклад, просто лежати і слухати музику з закритими очима. Хтось може знецінювати емоційну складову і важливість психічного здоров‘я, але для мене це важливо. Наш внутрішній стан — це наша опора. Якщо не буде внутрішньої опори, міцного психічного та ментального здоров'я, то і все інше буде рушитись. Я давно цікавлюсь психологією і розумію, що наш організм працює саме так. Зараз багато інформації про це в відкритому доступі, рекомендую з нею ознайомитись, але, не забуваючи про інформаційну гігієну.Я — артистка, значить, маю віддавати енергію, надихати, мотивувати, наповнювати. Тобто і сама маю бути наповнена і стабільна. Деякий час тому я зрозуміла, що мені конче потрібна психологічна допомога, бо все накоплене ще до лютого минулого року почало мене просто знищувати. Тому я почала на регулярній основі працювати з психологом і дуже рада такому рішенню. Мені допомогли розплутати цей клубок, навчитися технікам і знанням, що допомагають тримати себе в ресурсі.— Війна змусила багатьох поставити свої великі мрії на паузу. Твоя особиста мета стати мамою зараз «на холді»?Що ж це питання вагітності постійно задають всім і завжди? Для жінок неймовірно важливо мати можливість бути собою, довіряти собі, своїм цінностям, принципам та поглядам на життя. Коли з'явиться дитина, коли зародиться нове життя — це особисте питання кожної сім'ї, і його мають вирішувати між собою тільки майбутні мама і тато. Аж ніяк не родичі, друзі, ті, хто любить роздавати поради на кшталт «Тобі пора вже, на що ти витрачаєш своє життя?». Це я не тільки про себе кажу, а і про різних жінок, бо багато чого чую і бачу.Ми всі різні, у кожного свій шлях, свій «таймінг» життя і важливих подій. Станеться, коли станеться. Ми не всесильні і планувати на конкретний час нове життя я не вважаю правильним, як мінімум навіть з поваги до майбутньої дитини. Нова душа приходить у цей світ тоді, коли вона це відчує. Дитина — це нова історія в житті кожної жінки. А для кожної історії є свій час. Тим українським жінкам, хто мене читає, я хочу сказати: довіряйте собі, ви як ніхто найкраще відчуєте, коли час вже н