Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Росія атакує мости, тисячі інших потребують ремонту: чому Україні потрібні Єврокоди

texty.org.ua

Росія атакує мости, тисячі інших потребують ремонту: чому Україні потрібні Єврокоди

Прицільні атаки ворога на мости України, що активізувалися в жовтні 2026 року, загострили питання й збереження наявних мостів, й майбутньої відбудови мостової інфраструктури. Ситуація була катастрофічною ще до повномасштабного вторгнення.За оцінкою аналітика Центру транспортних стратегій Віктора Загреби на основі державних даних, не менш як 5 тисяч мостів в Україні (із 28 тисяч наявних) терміново потребують капітального ремонту або реконструкції. Ці тисячі мостів незворотно пошкоджені внаслідок тривалого терміну служби, корозії, навантажень й, головне, браку робіт з експлуатаційного утримання, поточних і капітальних ремонтів. Як наслідок, звичним явищем стало й падіння мостів – так званий “мостопад”, зазначає автор. Texty.org.ua наводять його аналітичну статтю у повному обсязі.

Величезні потреби та обмежені ресурси: це означає, що реконструкція мостів повинна бути максимально ощадливою – уникати надмірного дизайну, надмірних затрат бетону та сталі, надмірної вартості за квадратний метр.

Надмірність – типова ознака мостів України у 2019–2025 роках: дослідження автора виявило, що нові мости в Україні обходилися платникам податків на 48% дорожче (4930 євро за 1 кв. метр), ніж у сусідній Польщі (3349 євро). Те ж дослідження виявило, що “овердизайн” (overdesign - надмірний дизайн) теж є типовим явищем для України: квадратних метрів площі й тисяч тонн матеріалів на один міст в нас зазвичай закладалося значно більше, ніж у сусідів.

Ці часи достатку тепер позаду: в Україні немає й не очікується достатніх ресурсів для “Великого будівництва-2”. Про цей брак ресурсів відверто говорять на міжнародних конференціях представники уряду. Відтак, уряд (а) сподівається на фінансову підтримку з боку ЄС, окремих держав-членів та міжнародних фінансових організацій, таких як ЄІБ та ЄБРР; та (б) намагається готувати привабливі проєкти публічно-приватного партнерства (ППП) відповідно до нещодавно прийнятого закону. Перехід на євростандарти має бути обов’язковою передумовою, щоб ці два напрямки пошуку ресурсів дали реальні результати, що відповідають масштабам виклику.

Проблема мостів із нами надовго. Хто хоче її розуміти, рано чи пізно почує слово “Єврокоди”. Перехід України на Єврокоди затримався на 15 років. Тим часом на Єврокоди перейшли не лише усі 27 держав-членів ЄС, а й країни Балканського регіону та Казахстан.

Неймовірно складні обставини війни та феноменальні виклики післявоєнного відновлення дають ще більше причин, щоб перехід на Єврокоди нарешті відбувся, й то якомога швидше. Для цього політики мають поставити це питання на порядок денний державної політики, зокрема у двох профільних міністерствах: відродженому Мінрегіоні та оновленому Мінрозвитку.

Єврокоди (European Codes, Eurocodes) – це набір із 10 європейських стандартів, присвячених конструктивному проєктуванню. Вони позначаються EN 1990–EN 1999 та розділені на 58 частин (книг). Їх розробив Європейський комітет зі стандартизації (CEN) через свій технічний комітет CEN/TC 250 “Конструктивні Єврокоди”. Це – систематизована квінтесенція досвіду європейських країн, результатів досліджень і напрацювань міжнародних наукових організацій, а також величезний масив інтелектуальної й політичної роботи із міжнародного узгодження.

Єврокоди стосуються несних (несучих) конструкцій, тобто тих, які утримують власне й додаткове навантаження. Вони НЕ регулюють дорожнє будівництво, архітектуру, планування та переріз доріг, планування й проєктування тротуарів та велодоріжок, ліній рейкового транспорту й таке інше. Хімічний склад бетону, виробництво опорних частин, вимоги до марок сталі та правил монтажу конструкцій описані в інших європейських стандартах, на які Єврокоди посилаються. Єврокоди стосуються, звісно, не лише мостів, а будь-яких споруд із несними конструкціями: офісних і житлових будівель, терміналів аеропортів, цехів, складів, стадіонів, концертних й спортивних холів, а також комунікаційних й освітлювальних споруд, наприклад, веж і щогл. Цей список не вичерпний.

До Єврокодів кожна країна Європи мала власні будівельні норми. Німецький інженер рахував міст за DIN, французький – за правилами BAEL і Fascicule 61, італійський – за міністерськими технічними нормами (Norme Tecniche), британський – за British Standards. У кожній системі були свої навантаження, свої коефіцієнти безпеки і навіть свої позначення. Фірма з Італії не могла просто податися на тендер у Франції: спершу їй треба було опанувати чужу нормативну базу. Такі відмінності в правилах були технічними бар'єрами для торгівлі послугами й будівельними продуктами.

Тому Єврокоди – це насамперед про перехід до єдиного ринку. Європейська комісія розпочала цю роботу ще 1975 року, згодом передала її CEN. Усі 58 частин були підготовлено й поступово опубліковано до 2007 року. Від березня 2010 року Єврокоди сталими єдиними нормами проєктування конструкцій у більшості країн ЄС, а старі національні норми поступово втратили чинність. В деяких нових членах ЄС, таких як Польща, період транзиції тривав довше. Крім ЄС, Єврокоди запровадили й використовують на практиці й країни, які не належать до Союзу, наприклад, Норвегія та Ісландія.

Механізм європейської стандартизації CEN варто описати детальніше. Стандарт ухвалюють консенсусом і зваженим голосуванням національних органів зі стандартизації. Після цього кожна країна-член CEN мусить прийняти його як свій національний стандарт без змін, навіть якщо голосувала проти, і скасувати норми, що йому суперечать. У підсумку, як формулює CEN, один європейський стандарт замінює 33 національні і відкриває доступ до ринку, в якому мешкають понад півмільярда людей. Про це йдеться, наприклад, в матеріалах технічного семінару про Єврокоди, який Європейська Комісія проводила в Росії у 2013 році – в ті роки та країна активно наближалася до впровадження Єврокодів, й Брюссель її всіляко підтримував.

Якщо спрощено пояснювати, Єврокоди побудовані як піраміда з трьох рівнів, в якій інженер рухається згори вниз:

Головна перевага такої системної архітектури – узгодженість. У старих національних системах норми для різних матеріалів часто писали різні колективи (інститути), і вони не завжди були узгоджені між собою. Хоча транспорт, вітер чи сніг на міст діють однаково, незалежно від того, з якого матеріалу цей міст збудовано.

Ще одна риса – поділ на принципи і правила застосування. Принципи (в тексті позначені літерою P) обов'язкові. Правила застосування – це визнані способи їх виконати, але інженер може застосувати інший метод, якщо доведе, що він дає не меншу надійність. Це залишає місце для інновацій.

Для мостів у Єврокодах є окремі «другі частини»: EN 1992-2 для бетонних мостів, EN 1993-2 для сталевих, EN 1994-2 для сталезалізобетонних, EN 1998-2 для мостів у сейсмічних зонах. EN 1991-2 задає навантаження від автомобілів, пішоходів і потягів, зокрема швидкісних.

Єврокоди не забирають у держав повноважень вирішувати, наскільки безпечними мають бути їхні споруди. Безпека в ЄС залишається національною відповідальністю, і клімат чи сейсмічність у Фінляндії та Греції різні. Тому система має два шари.

Перший шар – сам текст Єврокоду, однаковий для всіх. У ньому є сотні параметрів, для яких стандарт пропонує рекомендоване значення, але дозволяє країні обрати своє. Другий шар – національний додаток, який кожна держава публікує до кожної частини. У ньому вибрані значення цих параметрів та “національні дані”: карти вітру й снігу, сейсмічне районування, температурні діапазони, а також коефіцієнти, що підвищують чи знижують транспортне навантаження на мости.

На практиці це означає, що міст, розрахований за Єврокодами для Польщі, не можна без перевірки перенести в Німеччину. Але німецькому інженерові достатньо відкрити польський національний додаток і подивитися, за якими показниками відрізняються розрахунки. Логіка, формули й терміни залишаються однаковими.

У основі Єврокодів лежить метод граничних станів, відомий і з радянських та українських норм, але Єврокоди довели його до єдиної логіки для всіх матеріалів. Є два головні типи граничних станів:

Ще два поняття добре показують філософію та логіку застосування Єврокодів:

Розрахунки динамічних навантажень в Єврокодах виведені з реальних вимірювань, проведених на європейських дорогах. Модель навантаження LM1 символічно показана на візуалізації та описана далі в тексті.

У моделі навантаження LM1 за Єврокодом 1 (ДСТУ-Н Б EN 1991-2:2010) на найбільш завантаженій смузі руху стоїть умовний візок із двох осей (віддалених на 1,2 м), із загальною вагою 600 кН (близько 60 т). На додачу, вся площа цієї смуги завантажена рівномірним навантаженням 9 кН на квадратний метр, що символічно означає ситуацію, за якої вся площа смуги зайнята завантаженими вантажівками, бампер до бампера. На другій смузі стоїть такий самий візок вагою близько 40 тон, а в третій – вагою близько 20 тон. Додатково на всій площі цих смуг розміщене навантаження 2,5 кН/м² (близько 0,25 т). Зрозуміло, що ця модель передбачає надмірні, завищені навантаження.

Наочно систему Єврокодів показує навчальний посібник Спільного дослідницького центру Єврокомісії Bridge Design to Eurocodes – Worked examples (2012, 438 с.). Його підготували інженери, які самі розробляли Єврокоди, з Іспанії, Франції, Італії, Греції, Німеччини та Великої Британії. Вони взяли один умовний міст і провели його через усі дотичні Єврокоди послідовно.

Це автомобільний міст довжиною 200 м із трьома прольотами 60 + 80 + 60 м. Прогонова будова сталезалізобетонна: дві сталеві балки висотою 2,8 м і залізобетонна плита шириною 12 м, на якій дві смуги руху. Проєктний строк служби складає 100 років. Опори розглянуто в двох варіантах: низькі (10 м) і високі (40 м), щоб показати різні підходи до землетрусу. Шлях цього мосту через норми виглядає так:

Автори прямо пишуть, що це не оптимальний проєкт, а навчальна модель. Але саме вона показує, що жоден аспект не перевіряється ізольовано. Рішення про опори впливає на сейсміку й фундаменти, а порядок будівництва – на напруження в балках.

Єврокоди давно вийшли за межі ЄС. Коли Велика Британія близько 2010 року перейшла

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
20 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин