Уже подано 200 тисяч заяв, а очікуються мільйони. Що встигли зробити за півтора року роботи Реєстру збитків для України
Реєстр збитків, завданих російською агресією, — перша складова міжнародного компенсаційного механізму,покликаного відшкодувати українцям завдані війною збитки. Ідею його створення підтримала Генеральна асамблея ООН, коли проголосувала завідповідну резолюцію ще у листопаді 2022 року. У травні 2023-го Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про встановлення розширеної часткової угоди про цей Реєстр.
Прийом заяв розпочався у квітні 2024 року з категорії, що стосується пошкодження або знищення житла. Згодом відкривалися нові категорії для фізичних осіб, бізнесу та держави. Останніми,у вересні цього року, стали доступними три категорії заяв від держави Україна: «Інші втрати майна», «Екологічна шкода» та «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів».
У Реєстрі є 43 категорії заяв: 21 для фізичних осіб, 11 — для юридичних осіб та 11 — для державиУкраїна та її органів. Вони охоплюють різні наслідки російської агресії: від вимушеного переміщення, смерті або зникнення безвісти близьких, катувань і шкоди здоров’ю до втрати майна, збитків бізнесу, пошкодження інфраструктури, культурних цінностей і шкоди довкіллю.
Проте Реєстр є лише першим елементом компенсаційного механізму. Його завдання – збір інформації про завдану шкоду. Другим етапом стане початок роботи компенсаційної комісії. Виконавчийдиректор Реєстру збитків Маркіян Ключковський пояснює: серед обовʼязків комісії буде оцінка розміру шкоди і визначення сум компенсації. Конвенцію про створення комісії підписали 40 держав та ЄС, івже 10 із них ратифікували. Втім, для її створення необхідні 25 ратифікацій.
Третім етапом усього механізму буде створення та початок роботи компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуть виплати.
Наразі заяви можуть подавати усі громадяни України, які постраждали внаслідок російської агресії після 24 лютого 2022 року. Мандат Реєстру збитків, відповідно до статуту, обмеженийдатою початку повномасштабного вторгнення. Основна причина — те, що саме 24 лютого міжнародне співтовариство, зокрема Генасамблея ООН, визнало агресією РФ проти України в юридичному сенсі.
«Хоча з точки зору того, що переживають люди, то наслідки війни — це завжди наслідки війни. І держави це розуміють. Тому у Конвенції прямо передбачено можливість в майбутньомурозширення мандату комісії для того, аби охопити і наслідки подій з 2014 року», — наголосив Маркіян Ключковський.
Водночас власники майна на територіях, окупованих ще у 2014 році, також можуть подати заяву, якщо це майно пошкоджене або знищене після 24 лютого 2022-го.
«Те саме стосується людей, які стали внутрішньо переміщеними особами ще у 2014 році, а нових втрат зазнали вже під час повномасштабного вторгнення», — зазначає Євгенія Холодна, юристка,координаторка чат-бота «Юридичний порадник для ВПО» БФ «Право на захист».
Одна людина може подати декілька заяв за різними категоріями шкоди. Кількість заяв залежить від обставин, а правила окремих категорій можуть передбачати обмеження.
Рідні військових, які зникли безвісти на війні, можуть подавати документи до категорії А2.2 «Зникнення безвісти близького члена сімʼї». Йдеться про випадки:
Але обовʼязковою умовою є внесення даних про родича до реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Подати заяву можуть один з батьків зниклого безвісти, чоловік або дружина взаконному шлюбі чи цивільному партнерстві, або дитина. Якщо зниклий безвісти член сімʼї — військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів —про це слід зазначити під час заповнення заяви.
За словами представниці Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Ольги Алтуніної, члени сім’ї можуть заявити про моральні страждання,спричинені зникненням людини, навіть якщо її доля досі не встановлена, а підтвердження загибелі — немає.
«Якщо згодом виявиться, що людина жива, це не анулює заяву, — вона охоплює моральні страждання за період зникнення. Якщо її буде оголошено померлою, родина може також розглянути поданнязаяви за категорією А2.1», — додала вона.
Крім того, наразі вже є можливість подання заяв батьками від імені неповнолітніх дітей у таких категоріях:
Реєстр не розглядає заяви по суті, не визначає вартість збитків та не присуджує виплати. Його завдання — перевірити заяви на відповідність критеріям прийнятності.
За словами Маркіяна Ключковського, після подання заява проходить кілька етапів перевірки. Спершу фахівці оцінюють її технічну відповідність: чи можна прочитати документ, чи містить вінусі необхідні відомості та чи є електронний підпис дійсним. Окремо перевіряють заяву й додані до неї документи на віруси.
Потім заяву передають на розгляд секретаріату. Якщо цей етап проходить успішно, її направляють до ради Реєстру — найвищого органу, що ухвалює остаточне рішення про внесення чивідхилення.
«Якщо рада вирішує, що заява відповідає усім необхідним критеріям, її вносять до Реєстру і з цього моменту вона очікує на розгляд по суті комісією. Рада Реєстру може й відхилити заяву.Якщо, наприклад, замало доказів, то заяву відхиляють з можливістю переподати. Якщо ж заява не виконує один із критеріїв допустимості, передбачених в статуті, то її відхиляють остаточно», — зазначаєКлючковський.
Підставами відхилення можуть бути невідповідність заявника встановленим вимогам або відсутність зв’язку між шкодою та протиправними діями РФ.
Ніхто, окрім співробітників, що працюють із заявами, не має доступу до бази даних, в якій зберігається вся інформація, заяви та персональні дані. Треті особи, держави чи організації немають доступу до заяв.
Перелік необхідних для заяви доказів залежить від категорії, пояснює Ольга Алтуніна. Це можуть бути документи, що посвідчують особу, підтверджують право власності, факт переміщення,пошкодження майна, отримання поранення чи втрату роботи. А також фотографії, відео, медичні документи, акти обстеження, судові рішення чи матеріали правоохоронців.
Вона підкреслює: якщо певні документи отримати неможливо, то необхідно детально описати обставини й пояснити причини. Заявникам також рекомендують зберігати оригінали поданих доказів таінших матеріалів, які можуть знадобитися в майбутньому.
За її словами, фіксують певні прояви недовіри українців до механізму. Це пов’язано, продовжує Алтуніна, із відсутністю чітких строків виплат, складністю процедури, технічними проблемамита недостатнім розумінням того, як працюватиме компенсаційний механізм.
«Люди переживають, чи не стане подання заяви черговою формальністю, чи буде вона розглянута, чи не втратяться внесені дані та чи отримають вони зрештою компенсацію», — підкреслюєАлтуніна.
В Україні існують механізми обліку пошкодженого та знищеного майна, вимушеного переміщення, а також даних про загиблих і зниклих безвісти. Разом з тим, потребують обліку й такі видишкоди, як втрата доступу до освіти й медичної допомоги, руйнування сімейних зв’язків, психологічні травми, моральні страждання, втрата звичного способу життя, пояснює Алтуніна.
«Проблема не лише у відсутності окремих даних, а у відсутності системи, яка дозволяла б узагальнювати інформацію та використовувати для формування державної політики й майбутніхкомпенсаційних процедур. Слід прискорити створення національної системи обліку немайнової шкоди. Для цього потрібні законодавче врегулювання, визначення відповідального органу, джерел даних імеханізму їх взаємодії», — додає вона.
Питання нематеріальної шкоди, за словами Ключковського, буде одним з непростих завдань майбутньої компенсаційної комісії. Саме вона визначатиме підходи до розрахунку суми такоїшкоди.
«Ми багато аналізували ці моменти і дійшли висновку, що у заявників не варто питати про грошовий еквівалент такої шкоди. Адже немає жодного об'єктивного способу оцінити втрачене життячи страждання від тих чи інших наслідків війни», — наголосив він.
Остаточний розмір компенсації за моральну шкоду визначатиметься вже на етапі роботи майбутнього компенсаційного механізму.
Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошує: на цей час подано близько 200 тисяч заяв, із яких понад 65 тисяч —опрацьовані та внесені до Реєстру.
«Отриманими є ті заяви, що подані через «Дію». А внесеними — опрацьовані та щодо яких радаРеєстру прийняла рішення про відповідність встановленим критеріям. Станом на 30 червня 2026 року було 167 606 отриманих заяв і 57 941 внесених. Загальний орієнтовний розмір компенсації, зазначенийзаявниками в майнових категоріях, становив 6,357 млрд євро, а за заявами, уже внесеними до Реєстру, – 729,8 млн євро», — зазначила Алтуніна.
Однак сума у 6,357 млрд євро не є загальною оцінкою шкоди, тому що у категоріях, пов’язаних зі смертю, зникненням безвісти, катуваннями, переміщенням та іншою немайновою шкодою,заявники не визначають розмір компенсації.
Найбільше заяв подали у такі категорії:
Тоді як у цих категоріях подали значно менше заяв:
«Потрібно враховувати, що Реєстр очікує на мільйони заяв, а кількість поданих є значно меншою за потенційне коло постраждалих. Основні причини: недостатнє інформування людей, складністьцифрової процедури, технічні збої, відсутність необхідних документів, а також нерозуміння того, що саме можна заявити», — звертає увагу Алтуніна.
Вона продовжує: працівники офісу уповноваженого допомагають постраждалим подавати заяви. У 2025-2026 роках спільно з Офісом Ради Європи в Україні та київським офісом Реєстру провели й14 вебінарів для внутрішньо переміщених громадян та українців за кордоном. Також розробили кілька відеоінструкцій.
«Коли ми чуємо, що подано так мало заяв, як на мене, це зневага для тих, хто знайшов в собі сили пережити своє страждання ще раз та зафіксувати його», — зазначала голова київськогоофісу Реєстру збитків для України Ганна Христова під час форуму «Збереження та відновлення людського капіталу в умовах війни».
Наразі подати заяву до Реєстру можна лише через вебпортал «Дія», хоча правилами передбаченатакож можливість звернення через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Втім, для цього необхідні нормативні зміни,
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 листопада 2026