Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Міст вбитий чи поранений: що буде далі з російською логістикою на півдні

lb.ua

Міст вбитий чи поранений: що буде далі з російською логістикою на півдні

Удар по мосту через Керченську протоку — це геть не влучання двох-трьох БПЛА з вибухівкою до 100 кілограмів, як зневажливо писали вчора деякі російські телеграм-канали. Перед фінальним ударом українські сили поетапно знищували російські системи ППО, радари та засоби РЕБ. Для операції використали низку українських розробок, зокрема Dovbush, «Вендета», Da Vinci, «Січень», MICH 2000, «Рута», «Паляниця», FP-1, FP-5 «Фламінго» та ракети Р-360 «Нептун». «Паляниці», за словами президента, уразили автомобільну частину мосту, а «Нептуни», «Рута» та FP-5 — залізничну. «Москва ляже через Крим. Спільна операція підрозділів глибинного ураження ВМС, РВіА, новоствореного 7 центру 414 бригади “Птахи Мадяра”, 1 окремого центру СБС та СБУ», — так прокоментував подію командувач Сил беспілотних систем Роберт Бровді.

Спроби оцінити збитки і наслідки обстрілу мосту тривають як у росіян, так і з нашого боку. Якщо залізниця жива — справа не завершена. Можливо, будуть нові атаки, головне, щоб окупанти не встигли перегрупуватися і захистити залишки об’єкта. Всю операцію Сил оборони в комплексі треба розцінювати як вирок російській системі ППО та РЕБ, так прокоментував подію у своєму дописі директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил в резерві Анатолій Храпчинський. Ворог змушений стягувати С-400 під Москву та Петербург і систематично втрачає РЛС у Криму, тому фізично не здатний закрити свій міст.

Це не єдиний епізод, коли ми розірвали ППО ворога — є успішний кейс із Усть-Луги, проходження російської оборони московського регіону. «Я б сказав, що маємо реальний досвід прориву ворожої ППО, і ворогу буде дуже складно швидко адаптуватися під такі загрози (і оперативно вигадати способи захистити залишки мосту, його залізничну частину, — Ред.), — говорить експерт із РЕБ. — Головна наша задача — використовувати далі це вікно можливостей, тримати навантаження».

Досі Сили оборони поетапно навантажували і виснажували російську ППО, прибирали її ключові елементи (засоби РЕБ тощо). А деякі засоби пасивного захисту мосту просто не допомогли: «бо ми пішли іншим шляхом». Храпчинський посилається на відео: видно, що наші засоби йшли на надмалих висотах, а розташування засобів радіолокації навколо мосту таке, що виявити повітряні засоби їм було надскладно. «Засоби ураження засвічуються великою металевою спорудою і радари не досить якісно працюють в таких місцях, — пояснює експерт. — Росіяни пробували виносити їх на певну відстань, але “Панцирі” та інші засоби все ж не змогли достатньо якісно побачити повітряні загрози». А щоб ускладнити їм це завдання, Силам оборони довелося виявити ключові позиції ворога і прорідити їх. «Дуже складна комплексна операція була. Але неправильно казати, що російська ППО зовсім ні до чого — це ми її такою зробили», — робить висновок Храпчинський.

Увесь задум по мосту в Крим був дуже комплексний і навряд до кінця завершений, міркує Іван Киричевський, військовий експерт і військовослужбовець 413 полку СБС «Рейд». «Були у них колись пороми, а ми у липні по них ударили, і повідомлень про відновлення не було, — нагадує він. — Не спішив би з висновками, що тепер швидко перегрупуються абощо».

Якщо Силам оборони вдасться підтримувати таке ж активне навантаження на міст, можливо, будуть повторні успішні атаки, говорить Храпчинський. Залізничне ж сполучення поки існує. Це залежатиме винятково від наших спроможностей. «Треба далі виносити ланцюги, порушувати логістику і постачання південного угруповання російських військ», — каже він.

«Мандри ж суходолом у “родную гавань” відтепер заграють новою палітрою. Гарантуємо», — вже анонсував Мадяр. Влітку інформаційне поле було заповнене повідомленнями про те, як різні підрозділи беруть під контроль траси та ділянки на окупованій території. Згодом їх стало менше, але це не значить, що робота припинилася, каже Киричевський. «Мертві росіяни є. І бажання їх вбивати — теж. У нашого підрозділу перелік знищеного мідлстрайками автотранспорту росіян стабільно поповнюється, інші підрозділи СБС теж працюють», — каже Киричевський. Причому протидія завжди була активною: ще влітку росіяни нарощували насичення автотрас мобільними вогневими групами, розрахунками зенітних дронів тощо. «Росіяни весь час адаптуються і здатні навчити своїх бійців бити по повітряних цілях, але наші удари були, є і будуть», — говорить військовий експерт.

Про це свідчить, зокрема, звіт міжнародної організації ACLED щодо кампанії ударів по російській логістиці на окупованому півдні. ACLED зафіксувала 361 атаку в районі логістичного коридору Р-280 за період із січня до червня 2026 року. Взимку почалися удари по російських радарах, ППО та складах, переважно в Криму. У березні-квітні посилилися атаки на вантажівки, бензовози й колони. У червні відбувся перехід до системного ураження транспортної мережі — мостів, залізниці, переправ, енергетичної та портової інфраструктури. Коли росіяни почали використовувати об'їзні дороги, Сили оборони України уражали і їх. Частину постачання переорієнтували на залізницю та морські маршрути — під ударами опинилися відповідні об'єкти й судна.

Днями видання «РІА-Південь» опублікувало власні підрахунки: через Мелітопольщину до Криму їде втричі менше вантажівок. Раніше цим маршрутом щодня рухалися приблизно 2–3 тисячі вантажівок, а тепер — 600–800. Буквально напередодні атак на міст через Керченську протоку UNITED24 Media теж видало аналіз серії ударів по мостах на російських логістичних маршрутах. Від початку жовтня уразили щонайменше шість мостів на маршрутах, якими Росія забезпечує окуповані території півдня України та Крим. Зокрема, два мости через Дон у Ростові-на-Дону та міст через річку Міус поблизу Наталіївки на трасі Р-280. АрміяInform наприкінці жовтня також повідомляла про серію ударів операторів «Хорнет» 3 окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. На відео — яскраві ураження великовантажівок на трасі Р-280, деякі були замасковані під цивільні вантажні рейси (з них виходили озброєні російські військові). За даними видання, мідлстрайки дозволяють діставати транспорт на відстані 30–170 кілометрів від фронту, а окремі цілі — навіть у районі Таганрога.

Ураження автомобільної частини мосту не настільки нищівне для логістики, як те, що уламки конструкції заблокували морське сполучення з півночі на південь. «Автомобільна частина давно не відіграє ролі у військових і навіть цивільних перевезеннях», — нагадує Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. Вже діяли серйозні обмеження, як от догляд вантажів, обмеження ваги. Але залізничною частиною все ще проскакували критичні і військові вантажі, особливо за несприятливої для дронів погоди. «Це більше репутаційний удар перед азійським форумом: демонстрація того, що немає сенсу домовлятися з Путіним, бо Росія — не зовсім наддержава», —– міркує він (18–19 листопада Володимир Путін відвідає китайське місто Шеньчжень для участі у 33 саміті форуму «Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво». Головна політична подія форуму — запланована тристороння зустріч за участю Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, де вони мають намір обговорювати війну в Україні, — Ред.).

Але трималося поромне сполучення окупованого Криму з Таманню. Точку відправлення зі східного берега росіяни засекретили. «Бояться, що вдаримо. Не розголошується ні розклад, ні кількість поромів, — говорить Петро Андрющенко. — Ніхто не знає, скільки їх вціліло: було шість, потім чотири, але ж уражали і їх».

Крім поромів, росіянам і кримчанам пропонують послуги приватних барж. «Думаю, росіяни можуть почати їх націоналізувати, це було б логічно», — міркує дослідник окупованих територій. Після того, як обмежили поромне перевезення вантажів (принаймні, бензовозів), з'явилася велика кількість барж, які за 200-300 тисяч рублів бралися тягнути з Кубані на Керч вантажівки. Вони цілком могли б замінити зараз поромне сполучення. Тим більше, баржі не так бояться штормів завдяки особливостям конструкції. Бо варіантів дійсно небагато.

«Через міст вони в Чорне море з Азовського більше ніяк не потраплять. Ділянка, яка обвалилась, — це було єдине місце проходу, фарватер для великих суден», — пояснює Андрющенко. Глибина цього проходу — від 8 до 11 метрів, вона штучно створена, щоб забезпечувати рух суден з оснасткою до 8 метрів. Якщо ж уламок навіть пів метра завдовжки ліг на дно, судно вже не пройде. «Хіба що баржі або якісь плоскодонки будуть проскакувати, але — спочатку все одно доведеться дослідити дно», — каже Петро Андрющенко.

Останнім часом цим каналом ще користувалися балкери для перевезення краденого зерна — десятків тисяч тонн, розповідає Андрій Клименко, експерт з питань Чорноморського регіону, керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор BlackSeaNews. Але фактично логістика через Керченську протоку закінчилася ще у липні, коли СБС почали тотальне винищення російського морського трафіку в Азовському морі. «Понад 300 суден були пошкоджені, і з них 200+ — в Азовському морі, — каже Клименко. — Тож трафіку там немає, немає чому ходити». Судна вже немає де обслуговувати, та й порт у Керчі, порти «Кавказ» та «Крим» не раз обстрілювали. «Ходять, може, зо два пороми — їх ледь вистачає», — каже експерт.

Дорога узбережжям з Ростова через Маріуполь стала «дорогою смерті», а зруйнувати залізничне полотно на мосту — справа техніки. «Чорноморський флот не існує, окупанти залишили всю інфраструктуру — складську, судноремонтну, суднобудівельну. І Крим із військового погляду перетворюється на те, що немає сенсу утримувати, — каже Андрій Клименко. — І це важливіше за логістику. Півострів у складній ізоляції». І значення для Кремля має лише символічне і геополітичне.

Основна задача кримської влади (яку вони частково виконують) — переконати населення, що все гаразд, говорить Петро Андрющенко. Але кримчани в шоці, бо отримують суперечливу інформацію. «Її дуже багато надходить від тих, хто безпосередньо займається різноманітними перевезеннями, і резонанс у суспільстві наростає», — пояснює дослідник окупованого пів

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин