Чому хлопчиків із заможних родин відправляли в мандри, а дівчат навчали вдома?
Донька спадкоємця австро-угорського престолу вчила французьку мову, а її гувернантка грала на фортепіано. Минуло понад сто років, але в чеському замку Конопіште збереглися дитячі зошити княжни Софії, підручники та книжки, з яких навчалися діти Франца Фердинанда й Софії Хотек. Ці речі дістали зі сховищ для спеціальних екскурсій 17 листопада 2026 року.
У День студентства замок Конопіште (Konopiště) поблизу Бенешова присвятив окрему програму навчанню дітей аристократів. За інформацією Національного інституту пам’яток Чехії, для відвідувачів підготували навчальні предмети, які зазвичай зберігаються у фондосховищах. А Чехія Онлайн зіставила представлені експонати з дослідженнями замкової бібліотеки та історією родини.
У Франца Фердинанда д’Есте та його дружини Софії Хотек було троє дітей: донька Софія, яка народилася 1901 року, та сини Максиміліан і Ернест, народжені відповідно 1902-го та 1904-го.
Їхньою вихователькою була Леонтіна де Ватер (Leontina de Vathaire), жінка французького походження. Вона відповідала за навчання дітей, викладала французьку мову й грала на фортепіано. Про це розповіла Чеському радіо керівниця відвідувацької служби замку Петра Богачова (Petra Boháčová).
На спеціальній виставці серед навчальних матеріалів були книжки французькою та німецькою мовами, підручники, романи й оповідання. Збереглися навіть французькі зошити старшої доньки.
«Це підручники, романи, оповідання, а також французькі зошити маленької Софійки», — розповіла Петра Богачова журналістам Чеського радіо.
Навчання в заможних аристократичних родинах мало свої правила. Від юнаків очікували не тільки знань із книжок, а й уміння поводитися при дворах, налагоджувати знайомства та представляти свою родину.
Одним зі способів такої підготовки були так звані кавалерські подорожі. Молодих дворян приблизно від 15 до 20 років відправляли до інших європейських дворів і університетів. За словами Петри Богачової, такі поїздки мали зміцнювати становище родини, незалежно від особистих нахилів юнака.
Дівчат у традиційних дворянських родинах виховували інакше. Велике місце відводили релігії, веденню домашнього господарства та рукоділлю. На екскурсії в Конопіште показали вишивальний столик і модні журнали 1912 та 1914 років. Вони нагадували про заняття, які вважалися належними для панянок того часу.
Водночас освіта могла виходити далеко за межі домашнього побуту. У Конопіште діти вивчали іноземні мови, а вихователька займалася з ними музикою. В інших чеських аристократичних резиденціях музика також посідала важливе місце: у замку Єзержі родини Лобковіців навіть діяла музична школа.
Франц Фердинанд придбав Конопіште 1887 року, а після одруження із Софією Хотек у 1900-му замок поступово пристосовували до сімейного життя.
Історик Лукаш Слабий (Lukáš Slabý), який досліджував зміни замкових інтер’єрів, встановив, що на початку XX століття частину колишніх кімнат для гостей і прислуги переобладнали на дитячі спальні та ігрову кімнату. Так колишня аристократична резиденція перетворювалася на дім для родини з малими дітьми.
У замку була велика бібліотека, яку поповнював Франц Фердинанд. У ній зберігалися книжки з історії Австрії та династії Габсбургів, політики, природничих наук, військової справи й художня література.
Дослідник Національного музею Чехії Петр Машек (Petr Mašek) у науковій роботі про бібліотеки Конопіште звернув увагу на підписи Софії Хотек та дітей у книжках. Найчастіше члени родини залишали свої імена саме на підручниках і виданнях для молоді.
28 червня 1914 року Франца Фердинанда та його дружину вбили в Сараєві. Після їхньої загибелі троє дітей залишилися сиротами: Софії було дванадцять років, Максиміліану — одинадцять, а наймолодшому Ернесту — десять.
До цієї трагедії Конопіште постійно змінювалося разом із дітьми. Коли старша Софія підросла, до її кімнати приєднали окремий музичний салон. Частину приватних покоїв родини сьогодні можна побачити під час звичайних замкових екскурсій.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 листопада 2026