Міноборони: за дев’ять днів листопада РФ атакувала шість захищених об’єктів в Україні

15.11.2026, 15:52 lb.ua

Росія залишається стороною Женевських конвенцій і зобов’язана дотримуватися їхніх норм, попри те, що відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Водночас армія РФ продовжує атакувати цивільних і захищені об’єкти в Україні.

Про це повідомляє Міноборони України.

Одним із наймасштабніших таких ударів стала атака на селище Комишуваха Запорізької області 2 листопада 2026 року. Російські війська скинули авіабомби на пункт видачі гуманітарної допомоги, облаштований у колишній гімназії «Джерело», а згодом ударили по укриттю, де сховалися люди.

За даними поліції станом на 12 листопада, з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановили. Пошукові роботи тривали. Серед загиблих двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги оголосили заздалегідь. За оцінкою місії, удар, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права.

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони передбачають захист цивільних, поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони.

СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року, а ратифікував 10 травня 1954-го. Додатковий протокол I підписав 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989-го.

Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і залишається стороною цих міжнародних договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Однак це не означає виходу з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I. У МЗС РФ також заявляли, що відкликання декларації не впливає на участь країни в протоколі.

Серед зобов’язань Росії – поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили злочини.

Норми міжнародного гуманітарного права діють під час міжнародного збройного конфлікту незалежно від того, як його називає одна зі сторін. Тому використання Росією терміна «спеціальна воєнна операція» не змінює її зобов’язань.

Міноборони наводить шість прикладів російських ударів у період із 2 до 10 листопада, які, за оцінкою відомства, порушують норми міжнародного гуманітарного права.

Комишуваха, 8 листопада. Під час розбору завалів після атаки на пункт видачі гуманітарної допомоги російські безпілотники тричі вдарили по місцю робіт. Двоє рятувальників дістали поранення, пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень. Додатковий протокол I передбачає захист персоналу та організацій цивільної оборони.

Харків, 3 листопада. Авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні. У кардіологічному корпусі на той момент перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. За даними Офісу генпрокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали. Цивільні лікарні перебувають під спеціальним захистом відповідно до IV Женевської конвенції.

Дев’ять областей, 3 листопада. Російські війська застосували 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями стали об’єкти генерації та підстанції. У Дніпрі також пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію. За даними ДСНС, загинули двоє людей, ще 20 постраждали.

Київ та область, 7 листопада. Росія випустила по регіону 36 ракет і 172 ударні дрони. Під ударом були підстанції, що з’єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом. Також пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок і будівлю на території дитсадка. У Києві постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. На Київщині загинув чоловік.

Кропивницький, 10 листопада. Російський удар припав на магазин однієї з торговельних мереж. За даними ДСНС, травмувалися двоє людей.

Міноборони наголошує, що Додатковий протокол I забороняє напади на цивільне населення та цивільні об’єкти, а також зобов’язує сторони конфлікту вживати запобіжних заходів для захисту цивільних під час воєнних операцій.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026-го верифіковано 73 451 жертву серед цивільного населення. Із них 17 605 людей загинули, ще 55 846 дістали поранення. У місії наголошують, що фактична кількість постраждалих вища.

У січні–вересні 2026 року загинули 2570 цивільних, ще 15 211 людей були поранені. Це на 59% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Кількість загиблих за дев’ять місяців 2026-го вже перевищила показник за весь 2025 рік — 2549 людей.

Окремі міжнародні організації також фіксують атаки на захищені категорії та об’єкти:

Ці дані збирають різні організації за різні періоди, тому їх не підсумовують.

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у доповіді, представленій Генеральній асамблеї 26 жовтня 2026 року, дійшла висновку, що атаки на енергетичну інфраструктуру України є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Водночас офіційного лічильника порушень Женевських конвенцій немає: юридично встановлювати такі порушення мають суди.