Учені з'ясували, чому коти набагато частіше нявкають у присутності людей

13.11.2026, 12:42 vesti-ua.net

Коти набагато частіше нявкають у присутності людей, особливо коли не можуть самостійно дістати те, чого хочуть. Дослідники помітили, що в таких ситуаціях тварини також дивляться на людину та на предмет, який намагаються отримати.

Про це повідомляє видання Infobae з посиланням на дослідження, опубліковане в науковому журналі Animal Behaviour.

Вчені з Університету Сан-Паулу в Бразилії провели експеримент за участю 38 домашніх котів. Для дослідження відібрали тварин, власники яких раніше повідомляли про їхнє часте нявкання в ситуаціях, пов'язаних з їжею.

Перед кожним котом ставили пластикову коробку з отворами, всередині якої знаходилися його улюблені ласощі. Тварини могли бачити їжу та відчувати її запах, проте самостійно дістати ласощі не могли.

Дослідники спостерігали за поведінкою котів за двох умов. Спочатку поруч із твариною перебувала людина, яка приділяла їй увагу, а в іншому випадку кішка залишалася одна. Кожен сценарій тривав одну хвилину. Експеримент проводили вдома, щоб тварини перебували у звичній для них екології.

Результати показали суттєву різницю. У присутності людей вчені зафіксували 86 нявкань, тоді як за їхньої відсутності — лише 20. За результатами аналізу ймовірність нявкання була більш ніж у 16 разів вищою, коли поруч перебувала людина.

Водночас коти використовували не лише голосові сигнали. У багатьох випадках вони дивилися на людину, а потім переводили погляд на коробку з їжею.

Учені називають таку поведінку мультимодальною комунікацією — поєднанням кількох способів передачі інформації. На їхню думку, нявкання в поєднанні з поглядом може допомагати тваринам привертати увагу до недоступного предмета.

Коли людини поруч не було, поведінка котів змінювалася. Вони довше залишалися нерухомими та частіше дивилися в бік дверей.

Дослідники припускають, що особливості котячого нявкання можуть бути пов'язані з тривалим співіснуванням з людьми.

Дорослі коти порівняно рідко використовують нявкання для спілкування між собою. Натомість кошенята активно видають такі звуки, щоб привернути увагу матері. Крім того, дикі родичі домашніх котів нявкають рідше.

Ці спостереження узгоджуються з припущенням про те, що одомашнення могло вплинути на розвиток голосових сигналів, за допомогою яких коти взаємодіють з людьми.

Учені також пояснюють, що тварини можуть засвоювати зв'язок між власною поведінкою та реакцією господаря. Наприклад, якщо після нявкання людина дає їжу, відчиняє двері чи приділяє увагу, кіт може повторювати таку поведінку в подібних ситуаціях.

Водночас дослідження не доводить, що коти усвідомлено розуміють здатність людини допомогти їм або що кожне нявкання є цілеспрямованим проханням.

Автори також звернули увагу на обмеження експерименту. У ньому взяли участь лише 38 котів, яких власники вже вважали достатненько гучними в ситуаціях, пов'язаних з їжею. Тому отримані результати необов'язково застосовні до всіх домашніх котів.

У майбутньому дослідники планують детальніше вивчити особливості котячого нявкання, зокрема його тривалість, частоту та тональність у різних ситуаціях.

Наразі результати експерименту показують, що присутність людини суттєво впливає на поведінку котів, коли вони не можуть отримати бажане.