Безплатний проїзд у Києві: ініціатива Зеленського, жорстка відповідь Кличка та думки експертів

10.11.2026, 07:18 vesti-ua.net

Кияни обговорюють доручення президента прем'єр-міністру надати програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті Києва та забезпечити достатній резерв автобусів. Для багатьох городян це справді гарна новина, щоб не платити за проїзд в автобусах, трамваях та тролейбусах. Тим паче, що в столиці вже був досвід, коли комунальні перевезення робили безплатними з лютого по травень 2022 року.

Думки щодо скасування плати розділилися. Багато киян вважають, що 30 гривень за проїзд у транспорті, якого практично немає на вулицях, — це забагато. Крім того, Київ часто стоїть через транспортний колапс унаслідок тривог. Тому було б доцільно знизити вартість або зовсім скасувати оплату. Як це, наприклад, зробили у Харкові. Але транспортні експерти заперечують можливість такого варіанту для Києва, мовляв, Харків просто накопичує борги, які рано чи пізно доведеться повертати. Про це повідомляє Vesti-UA.net із посиланням на ТСН.

Інші переконані, що безплатний проїзд стимулюватиме громадян відмовлятися від власного авто та пересідати на громадський транспорт і таким чином вдасться розвантажити столичні дороги та мости. Проте залишається питання: чи зможе наземний громадський транспорт в умовах війни та в такій кількості автобусів перевозити всіх охочих безплатно? Адже більш-менш активно пересуватися столицею можна лише на приватних маршрутках та на власному авто.

Велика кількість киян, які залишилися в Києві, вважають, що транспорт потрібно зробити безплатним, зважаючи на складні умови, в яких зараз доводиться жити, враховуючи постійні тривоги та російські обстріли.

Втім, фахівці кажуть, що рішення про безплатний наземний транспорт може мати для мегаполіса негативні наслідки. На думку Олександра Гречка, співзасновника ГО «Пасажири Києва», громадський транспорт повинен коштувати певну вартість, яка стимулюватиме людей ним користуватися.

До цього він додає, що через відсутність електроенергії наземного електротранспорту в нас практично немає на вулицях і невідомо, коли він з'явиться. Ймовірно, лише після того, як покращиться ситуація в енергетиці, і електрикою забезпечать спершу житлові будинки киян.

Експерт зазначає, що у міста є резерв автобусів, але існує великий дефіцит водіїв для них. Тому сумнівно, що рішення зробити наземний транспорт безплатним вплине на появу нових водіїв. Їх просто немає.

Олександр Гречко погоджується, що міська влада Києва вже робила безплатним проїзд у громадському транспорті на початку війни, і кияни не платили з лютого по травень 2022 року. Тобто в принципі на певний період часу місто може піти на такий крок, скажімо, на зимові місяці з грудня по березень.

За словами Олександра Гречка, є безліч інших рішень від держави, які варто було б запроваджувати для розв'язання транспортної проблеми Києва загалом, а не лише тимчасово. І не тільки для столиці, а й усієї країни.

Олександр Гречко позитивно оцінює рішення щодо руху транспорту на київських мостах, яке було запроваджене з понеділка. МВС опублікувало нововведення, що на деяких переправах обмежуватимуть рух вантажного транспорту. А на Північному мосту, наприклад, відкриють рух із лівого на правий берег лише автобусам.

Також він нагадує про пропозицію КМДА від ГО «Пасажири Києва», які ще влітку пропонували встановити адекватні тарифи на проїзд та пересадкожні квитки.

На ініціативу центральної влади щодо запровадження безплатного проїзду та вишукування додаткових автобусів відреагував мер Києва Віталій Кличко. Він зазначив, що ключова проблема столиці полягає не в техніці, а в відсутності водіїв та багаторічних боргах держави перед міським бюджетом.

Керівник столиці наголосив, що резерв транспорту в місті є, однак вивести його на лінії нікому:

Мер навів конкретні цифри щодо поточного стану громадського наземного транспорту та наголосив на проблемах із мобілізаційним бронюванням працівників:

«Сьогодні (коли електротранспорт не працює) у столиці кількість маршрутів збільшилася до 129. На них курсують 418 автобусів, на яких працюють 685 водіїв. Ще 114 маршрутів забезпечують приватні перевізники — 680 маршруток. Зараз КП „Київпастранс“ має можливість додатково збільшити кількість автобусів ще на 25 одиниць (технічно справних і готових виїхати на лінії). Для цього необхідно задіяти додатково щонайменше 50 водіїв категорії D. Крім того, що вони мають пройти стажування на маршрутах, підприємство через певний ліміт не може забронювати нових водіїв», — зазначив мер Києва.

Також чиновник пояснив, чому наземний транспорт у принципі не здатний повністю замінити підземку.

«Зазначу й те, що для повноцінної заміни роботи метро за кількістю перевезених пасажирів необхідно до 1020 автобусів! Але ж очевидно, що наземний транспорт не може забезпечити регулярність руху метро. Оскільки їздить вулично-дорожньою мережею в транспортному потоці з приватними транспортними засобами», — зазначив Віталій Кличко.

Окремо мер порушив питання фінансування цієї ініціативи та нагадав уряду про вже наявну заборгованість перед столицею за перевезення пільгових категорій:

«І щодо коштів на „безплатне“. Може, уряд, перш ніж знайде гроші на нову ідею, спочатку поверне заборговану Києву за 11 років субвенцію за безплатне перевезення пільговиків? А це вже понад 8 млрд грн», — зазначив він.

На думку експерта з транспортного планування Дмитра Беспалова, йдеться не про безплатний, а саме про безоплатний проїзд у громадському транспорті. І ця ідея не нова, бо вона навіть в Україні працює в деяких містах, а також у Європі.

«І в Україні, і в країнах ЄС деякі міста можуть розглядати і навіть впроваджувати безплатний проїзд у громадському транспорті. Як на мене, це був би чудовий захід, якби ми ставили за мету не забруднювати довкілля шкідливими викидами і хотіли б змусити громадян менше користуватися власними автомобілями. Саме для цього громадський транспорт робиться безплатним і доступним для всіх», — розповідає Дмитро Беспалов.

Але наголошує, щоб впроваджувати такі зміни, потрібно спершу знайти гроші, бо це зовсім не безплатно, а лише безплатно для пасажирів.

До цього експерт додає, що рішення ввести безоплатний проїзд у Києві цілком можливе. Але на нього треба мати гроші.

Дмитро Беспалов говорить, що догадується, звідки з'явилася ця ідея у президента, і робить власне припущення.

До цього він додає, що існує кілька нюансів, від яких залежить, чи буде це рішення позитивним або негативним.

Важливо й те, скільки триватиме цей період і чи здійснюватимуться ще якісь дії з покращення якості громадського транспорту в Києві до моменту, коли він знову стане платним.

«Я вважаю, що пропозиція безоплатного громадського транспорту в Києві виглядає справедливою. Передусім тому, що люди не платитимуть за поганий сервіс. А з іншого боку, питання, коли саме цей сервіс покращиться? І це якраз найбільше хвилює киян», — каже Беспалов.

Ще до війни фахівець із колегами проводили чимало досліджень. Серед пріоритетів громадського транспорту в Києві городяни називали вартість проїзду далеко не першим і навіть не третім фактором.

«На першому місці була безпека громадського транспорту Києва, а на другому — його передбачуваність. Тобто кияни готові платити за проїзд у транспорті, і це помітно за приватними маршрутними таксі, що працюють у Києві і під час коронавірусу, і під час війни. Люди готові платити за поїздку, але насамперед за якісну поїздку. Тому ідея зробити неякісне безоплатним для багатьох може здатися справедливою, але, на жаль, це не вирішить наявні проблеми з громадським транспортом у Києві. Цим сервісом ми користуємося не для розваги. Від нього залежить існування тисяч сімей, які користуються транспортом», — говорить транспортний планувальник.

Щодо функціонування безплатного проїзду в громадському транспорті, то в Україні такий досвід мають Харків та Кривий Ріг.

Але експерт вказує на важливу умову: у бюджеті міста мають бути ці додаткові кошти, щоб повністю покривати витрати на транспорт.

До речі, у Дніпрі теж експериментували з безоплатним проїздом ще до пандемії коронавірусу. Проте вже за кілька місяців місто повернулося до оплати. Головна причина — втрата обігових коштів.

Коли транспорт живе лише за рахунок бюджету, будь-яка позапланова поломка стає грандіозною проблемою: підприємству немає з чого оплатити негайний ремонт, а доводиться чекати місяцями рішення депутатів та перегляду бюджету. Поки триває ця бюрократія, зламаний трамвай просто стоїть пів року під парканом.