Міліють криниці та виснажуються підземні води на Вінниччині

08.11.2026, 18:35 i-vin.info

Жителі Вінниччини дедалі частіше помічають, що в колодязях знижується рівень води. Частина господарів намагається вирішити проблему бурінням глибших свердловин, однак такий спосіб не завжди дає очікуваний результат. Причина полягає у геологічних особливостях області, які впливають на формування та поповнення підземних вод. Про це інформує I-VIN.INFO з посиланням на інформацію від Суспільного.Крім того, надмірне відкачування може призводити до поступового виснаження водоносних горизонтів. Не менш важливим залишається питання якості води: навіть на значній глибині вона не завжди захищена від забруднень, що потрапляють у ґрунт із поверхні.Чому у криницях стає менше водиЗменшення кількості води в колодязях значною мірою пов’язане зі змінами атмосферних опадів. На відміну від глибоких свердловин, звичайні криниці переважно живляться ґрунтовими водами, рівень яких досить швидко реагує на кількість дощів і снігу.Якщо опадів випадає недостатньо, вода не встигає поповнювати верхні водоносні шари. У результаті її рівень у криницях поступово опускається. Натомість глибші підземні горизонти реагують на такі зміни повільніше, тому наслідки нестачі опадів там можуть проявлятися не відразу.«Треба розділити: те, що в свердловинах, – це одне, а в колодязях – інше. У колодязях вода відразу реагує на те, що опадів немає. Останніми роками їх випало менше, тому в колодязях вода впала. А на ту воду, яку беруть зі свердловин, це мало впливає, бо там потрібен значно більший час», – пояснив геолог Іван Українець.Водночас геолог наголошує, що погодні умови – лише одна з причин проблеми. Важливу роль відіграє також будова земних порід, адже саме від неї залежить, скільки води може накопичуватися під землею та наскільки швидко відновлюються її запаси.Чому на Вінниччині складно отримати воду на великій глибиніВінницька область належить до територій, де поширені гранітні породи Українського кристалічного щита. Їхня особливість полягає в тому, що вони не мають такої кількості природних порожнин, як піски чи вапняки, де підземна вода може накопичуватися у значно більших об’ємах.У гранітах вода переважно міститься в тріщинах. Найбільше таких розломів і порожнин є у верхніх шарах породи. Зі збільшенням глибини граніт стає щільнішим і монолітнішим, тому можливості отримати з нього воду поступово зменшуються.«Вінницька, Житомирська, Кіровоградська області, які на граніті, найменше забезпечені підземною водою. Тому що в граніті води мізер. Це там, де породи осадові, вапняки, піски, води більше. А в нас на граніті тільки зверху вода, де він тріщинуватий. А нижче поглиблення мало що дає, бо чим нижче, тим він монолітніший», – зазначив геолог.За словами фахівця, у гідрогеологічних розрахунках основною зоною поширення води у тріщинуватих гранітах вважають приблизно стометрову товщу від поверхні. Нижче кількість тріщин зазвичай зменшується, тому буріння на більшу глибину не гарантує збільшення дебіту свердловини.«Гідрогеологи, коли роблять розрахунки, вважають, що тріщинуватість і вода є до 100 метрів у гранітах, а далі вже вважається, що там практично немає», – пояснив Іван Українець.У такий спосіб, сама по собі глибина свердловини не є гарантією достатнього водопостачання. Важливо, у які саме породи потрапляє свердловина та чи є там тріщини, здатні накопичувати й пропускати воду.Чи можуть добрива із сільськогосподарських угідь забруднювати глибокі свердловиниОкрему увагу геолог звернув на захищеність підземних вод від забруднення. Власників свердловин нерідко цікавить, чи можуть добрива, засоби захисту рослин та інші хімічні речовини з полів потрапляти у воду, яку видобувають із глибини 60-100 метрів.Відповідь залежить від того, які породи розташовані між поверхнею землі та водоносним горизонтом. Якщо над водоносним шаром є потужна товща водонепроникної глини, вона може частково захищати підземну воду від проникнення забруднень.Проте такий природний бар’єр не забезпечує абсолютної ізоляції. Вода та розчинені в ній речовини можуть переміщуватися крізь тріщини й інші шляхи фільтрації, тому наслідки забруднення іноді проявляються через тривалий час.«Є таке поняття – захищений горизонт або незахищений водоносний горизонт. Якщо на граніті зверху є глина, водонепроникна така глина, хороша товща глини, то воно може туди й не потрапити безпосередньо. Але все одно десь колись через багато кілометрів воно знайде отвір. Це можуть бути і десятки, і сотні років, і більше», – розповів Іван Українець.Якщо ж природного водонепроникного шару немає або він недостатньо потужний, ризик потрапляння поверхневих забруднень у підземні води зростає.Тому визначити безпечність води лише за глибиною свердловини неможливо. Необхідно враховувати геологічну будову конкретної місцевості, наявність захисних шарів та правильність облаштування водозабору.Як інтенсивне відкачування може змінювати склад водиНа стан підземних вод впливає не тільки природне поповнення запасів, а й те, наскільки активно їх використовують. За словами геолога, під час роботи насоса рівень води у свердловині може суттєво знижуватися. Через це змінюються умови її надходження з навколишніх порід.У певних геологічних умовах інтенсивне відкачування здатне посилювати приплив води з верхніх шарів. Якщо вони містять забруднення, такі домішки можуть потрапляти до свердловини.«Коли вмикається насос, він викачує воду з цієї труби, рівень води падає на 20-30-40 метрів, а то й більше. І тоді вода під тиском уже рухається в цю свердловину. Ми засмоктуємо вже й оцю саму верхню воду, від самого верху», – пояснив фахівець.Крім цього, під час руху води можуть вимиватися частинки порід і відкладення, які тривалий час накопичувалися у тріщинах граніту. Через це у воді іноді з’являються пісок, осад та інші механічні домішки.«Коли ми качаємо воду зі свердловини, ми понижуємо рівень на десятки метрів. І тоді вода вже не просто тече у свердловину, а тече під тиском. Вона вимиває з тріщин гранітів усе, що там накопичилося тисячоліттями: іржу, пісок», – зазначив Іван Українець.Водночас це не означає, що кожна свердловина обов’язково забруднюється через роботу насоса. Результат залежить від конкретних гідрогеологічних умов, інтенсивності водозабору та стану водоносного горизонту.Чому забрудненою може бути навіть стара сільська криницяПричиною погіршення якості підземної води можуть бути не тільки сучасні добрива чи хімікати. Значний вплив має господарська діяльність, яка тривала на певній території протягом десятиліть або навіть століть.Іван Українець навів приклад дослідження в одному із сіл поблизу Дністра. Там перевіряли воду в криницях і свердловинах, оскільки виникли побоювання щодо можливого впливу очисних споруд.Під час дослідження фахівці відібрали проби води поблизу колектора, а також у різних частинах населеного пункту. Результати виявилися несподіваними: вода біля колектора була чистою, тоді як у криницях села зафіксували забруднення.«Ми відібрали воду вздовж колектора, а потім відібрали воду по селу, по криницях. Усі криниці коло колектора чисті, усі в селі забруднені. А як так? Там забудова років десять, не більше. Раніше нічого не було, було просто поле. А там, де люди живуть, – уже сотні років», – розповів геолог.Він пояснив, що в минулому сільські господарства мали значно більше худоби. Відходи тваринництва, побутові стоки та інші органічні речовини часто накопичувалися просто на землі. За відсутності належної системи утилізації вони поступово просочувалися крізь ґрунт і могли досягати підземних вод.«Раніше в кожному дворі було по три корови, двоє коней, свині. І все це скидали на купу. Тоді вигрібних ям не було. Усе це фільтрувалося, фільтрувалося в землю. І, звичайно, воно дійшло вже до криниць», – пояснив Іван Українець.Цей приклад демонструє, що забруднення води не завжди пов’язане з об’єктами, які розташовані поруч із криницею сьогодні. На її стан можуть впливати процеси, які відбувалися на цій території багато років тому.Чи безпечно пити воду зі свердловини без лабораторного аналізуПрозорість і відсутність неприємного запаху не є доказом того, що вода придатна для пиття. Частина небезпечних речовин може бути розчинена у воді й не змінювати її зовнішнього вигляду. Водночас каламутність або осад іноді свідчать про наявність механічних домішок.Геолог звернув увагу на відмінності між бактеріальним і хімічним забрудненням. Бактеріологічні показники можуть становити загрозу для здоров’я навіть за короткого періоду вживання такої води. Хімічні домішки часто мають інший характер впливу, який залежить від їхньої концентрації та тривалості споживання.«Якщо бактеріальне забруднення, то там може бути відразу, якщо є кишкова паличка чи ще щось. А хімічні показники, якщо є якісь перевищення, – це не те, що відразу на людину вплине. Якщо довго пити, наприклад, воду з високим вмістом заліза, роками, то це може на організм погано вплинути», – зазначив Іван Українець.Окрему небезпеку становить надмірний вміст нітратів, зокрема для немовлят. Такі забруднення неможливо надійно виявити за смаком, кольором чи запахом води.Тому власникам приватних криниць і свердловин варто періодично перевіряти воду в лабораторії. Дослідження має охоплювати основні мікробіологічні та фізико-хімічні показники. Саме результати аналізу дають змогу визначити, чи відповідає вода вимогам до питної та чи потрібне додаткове очищення.Чому звичайні фільтри не завжди очищують водуЯкщо вода зі свердловини має осад, пісок або каламутність, власники часто намагаються усунути проблему за допомогою побутових фільтрів. Проте не кожна система очищення здатна впоратися з усіма видами забруднень.Механічні фільтри затримують переважно нерозчинені частинки – пісок, глину та інші тверді домішки. Однак вони не призначені для видалення всіх речовин, які перебувають у розчиненому стані.«Я не спеціаліст з очищення та фільтрації води, але, як правило, фільтри в першу чергу механічні частки забирають – пісок, глину. А хімічні елементи, які розчинені у воді, простими фільтрами не прибрати», – пояснив геолог.Для усунення конкретних хімічних домішок використовують спеціалізовані